Постанова № 39458859, 25.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа№ 910/15704/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Уманська О.В. - представник, дов. б/н від 10.06.2014;

від відповідача: ОСОБА_3 - суб'єкт підприємницької діяльності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013

у справі № 910/15704/13 (головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Борисенко І.І., Трофименко Т.Ю.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 13 551,72 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2014, від 02.06.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/15704/13 відкладено на 02.06.2014 та 23.06.2014, відповідно, а у судовому засіданні 23.06.2014 оголошено перерву до 25.06.2014.

Згідно із ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15704/13 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі № 910/15704/13 позов задоволено повністю, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 11 513,09 грн. основного боргу, 735,13 грн., інфляційних втрат, 582,06 грн. 3% річних, 721,43 грн. пені, 1 720,50 грн.судового збору.

Рішення мотивовано тим, що факт надання відповідачу комунальних послуг підтверджується наявними у матеріалах справи копіями табуляграм (облікових карток); перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі № 910/15704/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Скаржник стверджує, що судовий розгляд справи № 910/15704/13 відбувся без участі відповідача, не повідомленого про розгляд справи, оскільки вся судова кореспонденція надсилалась на зазначену позивачем у позовній заяві адресу: АДРЕСА_1, за якою відповідач не зареєстрований та не перебуває, а з 1985р. місцем проживання та реєстрації відповідача є адреса: АДРЕСА_2, що підтверджується витягами з ЄДРПОУ № 12775950 від 18.01.2012 та № 18190832 від 18.02.2014. Зазначене є підставою для скасування рішення згідно із п.2 ч.2 ст.104 ГПК України.

Скаржник посилається на те, що надані позивачем табуляграми підтверджують фактичне постачання ПАТ "Київенерго" теплової енергії комунальному підприємству "Житлорембудсервіс" і фіксують їхні господарські операції, а не наявність заборгованості у споживача, тому, як вважає скаржник, оскільки останній не є учасником договірних зобов'язань між ПАТ "Київенерго" та КП "Житлорембудсервіс" з приводу надання теплової енергії останньому, то зазначені документи не можуть підтверджувати наявність у відповідача заборгованості за надані комунальні послуги.

Скаржник стверджує про надання позивачем розрахунку, який містить недостовірну інформацію та, посилаючись на надану інформацію позивача про стан розрахунків за договорами №№ 1324с від 01.01.2009, 2010, ствердує, що зазначена позивачем заборгованість не могла виникнути внаслідок порушення договору від 01.01.2009; те, що розрахунок ціни позову (а.с.13) приховує факт включення донарахованої суми у розмірі 1 711,11 грн.; що за даними довідки, наданої відповідачу, заборгованість станом на 10.10.2013 складає 8 615,41 грн., а позивачем на дату розгляду справи (вересень-листопад), ставилося питання про стягнення 11 513,09 грн. основного боргу (а.с.6-10, 13); що наявні розбіжності у розрахунках (а.с.46 та а.с 13) і (а.с.107 та а.с.103), в довідці про стан розрахунків про технічне обслуговування на початок листопада 2009р. зафіксовано борг - 36,92 грн., загальна сума боргу за наданими позивачем матеріалами за цей період складає: 45,00 грн., а в розрахунку ціни позову на початок листопада 2009р. зафіксована загальна сума боргу 81,94 грн.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 02.06.2014 у справі № 910/15704/13 зобов'язано позивача та відповідача надати документи та визначено явку представників сторін обов'язковою.

Відповідачем надані документи до апеляційного господарського суду 19.06.2014, а позивачем надані документи 23.06.2014 та 25.06.2014.

На думку скаржника, надані позивачем матеріали та документи не підтверджують заявлену ним до стягнення суму заборгованості, крім того, ціна позову не відповідає сумі наданих документів на її підтвердження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до господарського суду подано позов про стягнення з відповідаача 11 513,09 грн. основного боргу, 735,13 грн. суми інфляційних нарахувань, 582,06 грн.3% річних, 721,43 грн. пені.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір № 1324с на оплату за комунальні послуги та утримання прибудинкової території (далі - договір від 01.01.2009) та 01.01.2010 між цими ж стронами укладено договір № 1324с про надання комунальних послуг (далі - договір від 01.01.2010).

Згідно з п.1.1 договору від 01.01.2009 відповідач, за договором замовник, передає, а позивач, за договором виконавець, приймає на себе обов'язок утримувати прибудинкову територію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, в належному санітарному стані.

Відповідно до п.2.2 договору від 01.01.2009 відповідач зобов'язався в термін до 20 числа кожного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок позивача плату за отримані комунальні послуги на утримання будинку та прибудинкової території, щзо знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

01.01.2009 сторонами укладено додаток № 1 до договору на оплату за комунальні послуги та утримання прибудинкової території, в п.2.1 якого передбачено, що нарахування плати за теплову енергію та центральне опалення виконуються згідно з розрахунковим договірним теплоспоживанням на будівлю, пропорційно опалюваної викупленої площі по тарифах, встановлених КМДА з проведенням перерахунку в наступному місяці згідно з документами про спожиту теплову енергію, наданими АК "Київенерго" по наведеній у цьому пункті формулі.

В п.8.1 зазначеного додатку передбачено, що строк дії цього договору з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Згідно із п.п.1.1 - 1.3 договору від 01.01.2010 позивач зобов'язався надавати комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3, а відповідач зобов'язався сплатити їх вартість; відповідач підтверджує, що приміщення АДРЕСА_3, належить йому на праві приватної власності та використовується ним; у випадку зміни господарської діяльності за вказаною вище адресою, відповідач зобов'язується протягом трьох днів повідомляти про це позивача; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням та опаленням.

В п.п.2.1.2, 3.1 договору від 01.01.2010 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний в термін до 20 числа кожного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок, зазначений у п.3.2 договору, плату за отримані комунальні послуги; склад та розрахунок вартості комунальних послуг визначається у додатку № 1 до цього договору.

Також 01.01.2010 сторонами укладено додаток № 1 до договору № 1324с від 01.01.2010 про надання комунальних послуг, в п 1.1 якого передбачено, що розрахунок вартості комунальних послуг визначається на підставі тарифів, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

В п.2 зазначеного додатку № 1 від 01.01.2010 передбачено, що нарахування плати за теплову енергію на центральне опалення виконуються згідно з розрахунковим договірним теплоспоживанням на будівлю, пропорційно опалювальної викупленої площі, по тарифах, встановлених КМДА, з проведенням перерахунку в наступному місяці згідно з документами про спожиту теплову енергію, надану АК "Київенерго" по наведеній формулі; розрахунок вартості теплової енергії на центральне опалення згідно із таб. АЕК "Київенерго"; нарахування плати за теплову енергію на гаряче водопостачання при наявності одного власника в будівлі виконується згідно з виставленими рахунками АК "Київенерго"; в разі наявності декількох орендарів та власників нежитлових приміщень у будинку - шляхом пропорційного розподілу вказаного рахунку між ними, з урахуванням кількості працюючих та режмимів роботи окремих споживачів.

Як стверджує позивач у позовній заяві, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті наданих послуг згідно із договорами від 01.01.2009 та від 01.01 2010 станом на 01.05.2013 склала суму 11 513,09 грн.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, предбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 № 686-ХIV встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на праві договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV споживач житлово-комунальної послуги зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також статтею 32 зазначеного Закону передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг згідно із договорами від 01.01.2009 та від 01.01.2010 до матеріалів справи надано розрахунки, розробки до табуляру центрального опалення та підігріву води по орендарях, облікові картки по фактичному споживанню теплової енергії, довідки про стан розрахунків по договору № 1324с: вивіз сміття, технічне обслуговування, відшкодування за опалення, експлуатаційні втрати, (а.с.12-19, 46 -101, 103-110).

Статтею 1 згаданого Закону від 20.05.1999 № 686-Х1У передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачується пеня в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

В п.10 ст.20 вищезазначеного Закону від 24.06.2004 № 1875-1У передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно із ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В.п.5.2 договору від 01.01.2009 та в п.4.4 договору від 01.01.2010 сторонами передбачено сплату відповідачем пені в розмірі 0,5%, у випадку прострочення сплати за комунальні послуги.

В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.5.2 договору від 01.01.2009 та в п.4.6 договору від 01.01.2010 сторонами погоджено умову про сплату за прострочення платежу 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи, до позовної заяви позивачем було додано довідку про стан розрахунків по договору № 1324с станом на 01.05.2013 із зазначенням на листопад 2009р. перехідного залишку заборгованості за відповідачем у розмірі 81,94 грн. та наявність основного боргу станом на 01.05.2013 у розмірі 11 513,09 грн.

У процесі розгляду справи № 910/15704/13 судом першої інстанції, позивачем були надані до суду довідки про стан розрахунків між сторонами (а.с. 103-110), із яких вбачається, що станом на 01.05.2013 у відповідача була відсутньою заборгованість по оплаті послуг за вивезення сміття, технічне обслуговування та по експлуатаційних витратах.

Однак, згідно із довідкою (а.с. 107) про стан розрахунків за договором № 1324с (відшкодування опалення), позивачем все одно зазначено суму заборгованості станом на 01.05.2013 у розмірі 11 513,09 грн.

Крім того, позивачем у листі від 23.06.2014 за № б/н повідомлено суду про те, що відповідачем було сплачено позивачу 28.08.2013 суму 2 000,00 грн., 19.09.2013 суму 1 000,00 грн. та 18.10.2013 суму 500,00 грн.

На підтвердження зазначеного, надані копії витягів із особового рахунку позивача від 28.08.2013, 19.09.2013 та 18.10.2013 про здійснення відповідачем цих платежів, із вказуванням призначення - сплата за комунальні послуги згідно із договором № 1324с.

Згідно із листом позивача від 25.06.2014 за № б/н, позивачем надано правильний розрахунок ціни позову за договорами від 01.01.2009 та від 01.01.2010, без врахування боргу, який виник до 01.01.2009.

Як підтверджено зазначеним правильним розрахунком позивача, станом на 20.11.2013, основний борг складав 6 904,30 грн.

Згідно із вказаним правильним розрахунком позивача інфляційні нарахування на суму боргу становлять 423,55 грн., 3% річних - 408,68 грн., пеня - 594,27 грн.

Основний борг у розмір 6 904,30 грн. складається із заборгованості по оплаті за теплову енергію на центральне опалення та гаряче водопостачання, а заборгованість за решту послуг, передбачених договорами, була погашена у квітні 2010р.

Як вбачається із матеріалів справи, позов пред'явлено до суду першої інстанції 15.08.2013, отже, відповідачем здійснено платежі у загальному розмірі 3 500,00 грн. за період з 28.08.2013 по 18.10.2013 після пред'явлення позову та до прийняття рішення, у зв'язку із чим, провадження у справі № 910/15704/13 за позовом про стягнення 3 500,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки у цій частині відсутній предмет спору.

Доводи апеляційної скарги, частково, є такими, що не відповідають нормам законодавства та не підтверджені матеріалами справи, з урахуванням розрахунку позивача, наданого до суду апеляційної інстанції 25.06.2014.

Остаточні висновки відповідача щодо розмірів заборгованості, зазначеної останнім у наданому суду 19.06.2014 розрахунку нарахованих і сплачених коштів за комунальні послуги згідно з договором № 1324с, відповідає даним розрахунку позивача, наданому до суду апеляційної інстанції 25.06.2014.

Скаржником не надано доказів на підтвердження здійснення із позивачем повного розрахунку за надані послуги та вчасно.

Твердження скаржника про те, що оскільки останній не є учасником договірних зобов'язань між ПАТ "Київенерго" та КП "Житлорембудсервіс" з приводу надання теплової енергії, то зазначені документи не можуть підтверджувати наявність у відповідача заборгованості за надані комунальні послуги, не відповідають матеріалам справи, адже згадані табуляграми є документами, на підставі яких розраховується вартість послуг, наданих споживачам цих послуг, у тому числі й відповідачу. Також вказаний порядок нарахування плати за теплову енергію на центральне опалення та гаряче водопостачання погоджено позивачем та відповідачем в додатках № 1 до договорів від 01.01.2009 та від 01.01.2010.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, здійснивши перерахунок суми пені, наведений позивачем у розрахунку, апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що арифметично правильним розміром пені є сума 560,26 грн., яка й підлягає стягненню з відповідача.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат з урахуванням періоду нарахування, зазначеного позивачем у розрахунку від 25.06.2014, апеляційний господарський суд не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та зазначає, що позивачем сума інфляційних втрат нарахована без врахування від'ємних індексів інфляції, коли мала місце не інфляція, а дефляція, та положень листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97, тому сума інфляційних втрат саме у розмірі 203,49 грн. є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Зазначена правова позиція підтверджується судовою практикою, а саме постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2011 у справі № 37/327.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що сума 3% річних в розмірі 384,70 грн. є арифметично правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою суду першої інстанції від 19.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15704/13 та розгляд справи призначено на 11.09.2013.

Поштове відправлення із зазначеною ухвалою, надіслано судом на адресу, вказану в позовній заяві та повернулось без вручення, із відміткою: "За закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 3-4).

Ухвалою суду від 11.09.2013 розгляд справи № 910/15704/13 відкладено на 14.10.2013, у вказаному судовому засіданні представники сторін були відсутніми.

Станом на 14.10.2013 позивачем до суду надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 001215 від 02.09.2013, згідно із яким місцем проживання фізичної особи ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 (а.с. 35).

Ухвалою суду від 14.10.2013 розгляд справи відкладено на 30.10.2013 та зобов'язано позивача, зокрема, направити позовну заяву з додатками на адресу, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 02.09.2013.

На зворотній стороні зазначеної ухвали вказано про її надсилання в 1-му примірнику 21.10.2013. Докази того, що зазначений примірник ухвали надісланий відповідачу та саме на адресу, зазначену у вищезгаданому витязі з ЄДРПОУ, у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою суду першої інстанції від 30.10.2013 розгляд справи № 910/15704/13 відкладено на 20.11.2013.

Як вбачається із рекомендованого поштового повідомлення (а.с. 119), ухвала суду була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, а не у витязі з ЄДРПОУ та повернута підприємством поштового зв'язку без вручення із тих самих підстав - за закінченням встановлених строків зберігання.

У судовому засіданні 20.11.2013 представник відповідача не був присутнім.

У матеріалах справи № 910/15704/13 відсутні докази того, що відповідачу було відомо про місце засідання суду.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому разі підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Таким чином, оскільки матеріалами справи № 910/15704/13 не підтверджено того, що відсутній у судових засіданнях відповідач був належним чином повідомлений про місце засідання суду, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, у зв'язку з порушенням норм процесуального права (ст. 64 ГПК України).

Відповідно до ст. 103 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційна інстанція має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Оскільки часткова оплата заборгованості відповідачем була здійснена після порушення провадження у справі № 910/15704/13 Господарським судом міста Києва, то судовий збір, у пропорційному розмірі цієї частини підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку із його неправильними діями, що слугували підставою звернення до суду з позовом, як це встановлено статтею 49 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі № 910/15704/13 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути із Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 31776030) 6 904,30 грн. основного боргу, 560,26 грн. пені, 203,49 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу, 384,70 грн. 3% річних, 1 466,72 грн. судового збору.

Провадження у справі за позовом про стягнення 3 500,00 грн. основного боргу припинити.

В решті позову відмовити.

5. Стягнути із Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 31776030) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; реєстраційний номер) 134,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу № 910/15704/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха