Ухвала суду № 3944724, 02.06.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

02.06.2009           Справа № 2-26/6086-08А/5002

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Ілюхіної Г.П.,

суддів           Іщенко Г.М. , Кучерука О.В.                      секретар судового засідання          Шелемет'єва О.В. за участю представників сторін:

від позивача:          не з'явився,

від відповідача:          не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної РеспублікиКрим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л. ) від 05.03.09 у справі №2-26/6086-08А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфумерно-виробничий комбінат "Авалон"" (вул. Ларіонова, 40-а, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95018; вул. Глінки, 65, м.Севастополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до           Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

15.05.2008 ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі про скасування податкових-повідомлень рішень № 0014142301/0 від 04.09.2007, № 0014142301/1 від 14.11.2007, № 0017652301/1 від 14.11.2007, № 0014142301/2 від 25.01.2008, № 0017652301/2 від 25.01.2008, № 0014142301/3 від 28.03.2008 та № 0017652301/3 від 28.03.2008 (т.1 арк.с.2-5).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки від 21.08.2007 № 5417/23-7/23191698, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають положенням діючого законодавства та фактичним обставинам, а як наслідок податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 позов задоволено повністю: скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі № 0014142301/0 від 04.09.2007, № 0014142301/1 від 14.11.2007, № 0017652301/1 від 14.11.2007, № 0014142301/2 від 25.01.2008, № 0017652301/2 від 25.01.2008, № 0014142301/3 від 28.03.2008, № 0017652301/3 від 28.03.2008; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон»судовий збір у сумі 3,40грн. (т.2 арк.с.25-28).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, 23.03.2009 звернувся з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити (т.2 арк.с.31-34).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, суд неповно з’ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання, призначене на 02.06.2009, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (т.2 арк.с.43), про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено Акт № 5417/23-7/23191698 від 21.08.2007 (т.1 арк.с.7-66).

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог підпункту 5.3.9. пункту 5.3., пункту 5.9 статті 5, підпункту 11.3.1. пункту 11.3. статті11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в період з 01.07.2005 по 31.03.2007 платником податку, занижені валові доходи підприємства на суму 144326,00грн., завищені валові витрати підприємства на суму 3933,00грн., що привело до заниження податку на прибуток підприємства у сумі 37016,00грн., а саме по періодам: ІІІ квартал 2005 року у сумі 4700,00грн., IV квартал 2005 року у сумі 1200,00грн., і квартал 2006 року у сумі 349,00грн., ІІ квартал 2006 року у сумі 349,00грн., ІІІ квартал 2006 року у сумі 18974,00грн., IV квартал 2006 року у сумі 12449,00грн., І квартал 2007 року у сумі 544,00грн.

04.09.2007 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0014142301/0, яким ТОВ «ПВК «Авалон»визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 33516,00грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 16242,50грн., загальна сума становить 49758,50грн.

За результатами розгляду відповідачем поданої позивачем скарги в порядку адміністративного оскарження, прийнято рішення № 68427/10/25-023 від 08.11.2007, згідно з яким зазначене податкове повідомлення - рішення скасовано в частині застосованої штрафної санкції у сумі 619,00грн. та донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 561,00грн.

14.11.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0014142301/1 на суму 49139,50грн. у тому числі: основний платіж - 33516,00грн., штрафна санкція - 15623,50грн.; № 0017652301/1 на суму 561,00грн. з податку на прибуток.

В подальшому після розгляду повторних скарг позивача, відповідачем прийняті однакові за змістом повідомлення-рішення: від 25.01.2008 № 0014142301/2, № 0017652301/2 від 28.03.2008, № 0014142301/3 від 28.03.2008, № 0017652301/3 від 28.03.2008 про донарахування податку на прибуток та штрафної санкції у наведених сумах (т.1 арк.с.122-128).

Як вбачається з Акту перевірки, в ІІІ кварталі 2005 року позивачем не включені до складу валового доходу отримані від замовників кошти у вигляді авансів, які відображені по дебету бухгалтерського рахунку № 361 «Розрахунки з покупцями»в розмірі 4800,00грн., чим порушено підпункт 11.3.1. пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(т.1 арк.с.29).

В ході судової бухгалтерської експертизи, експертом проведено дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку на підставі первинних документів та регістрів балансового рахунку 361. Дослідженням визначення валового доходу (загальної суми доходу платника податку від усіх видів діяльності) за період, що перевірявся, встановлено, що сума скоригованого валового доходу, відображена у рядку 03 Декларації про прибуток підприємства, яка заповнена відповідно до Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.01.1998 № 37 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.1998 № 94/2534, та Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143 «Про затвердження форми декларації по податку на прибуток підприємства і Порядку її складання», достовірна.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 за № 291, по дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»відображається продажна вартість реалізованої продукції, а сальдо рахунку відображає заборгованість покупців за отриману продукцію. Записом по дебету вказаного рахунку визнано дохід та дебіторську заборгованість при відвантаженні продукції, а не отримання авансу. Отримання авансу призводить до виникнення кредиторської, а не дебіторської заборгованості.

Таким чином, зроблені висновки в Акті перевірки, що в ІІІ кварталі 2005 року позивачем не включені до складу валового доходу отримані від замовників кошти у вигляді авансів, які відображені по дебету бухгалтерського рахунку № 361 «Розрахунки з покупцями»в розмірі 4800,00грн., чим порушено підпункт 11.3.1. пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відповідають первинним документам бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон»не відносило до приросту (убутку) товарів залишки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів у незавершеному виробництві, в результаті чого занизило валові доходи на 139526,00грн., порушивши пункт 5.9. статті 5 вказаного вище Закону у наступних періодах (т.1 арк.с.32): ІІІ квартал 2005 року –13836,00грн.; ІІІ квартал 2006 року –75895,00грн.; IV квартал 2006 року –49795,00грн.

Згідно висновку експерта, по призначеній судом бухгалтерській експертизі, розбіжностей за даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку підприємства з показниками, які відображені у Декларації з податку на оприбуткування прибутку підприємств, не встановлено.

Дослідженням встановлено, що оборотно-сальдових відомостей за ці періоди за рахунком 23 «Виробництво»свідчать про відсутність матеріальної складової в залишках незавершеного виробництва, які складаються з витрат на амортизацію, заробітну плату та розподілених загальновиробничих витрат.

Відповідач визначає таку складову, виходячи зі співвідношення суми матеріалів, переданих у виробництво, до загального обороту по рахунку № 23 (табл. № 30, т.1 арк.с. 31).

Статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

На підставі цього Закону ТОВ «ПВК «Авалон»затверджена наказами облікова політика, якою передбачено, що з урахуванням технології парфумерного виробництва, сировина та матеріали, відпущені у виробництво та не використані до кінця звітного періоду, повертаються на склад, їх вартість у цілях податкового обліку згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обліковується в залишках запасів за балансовим рахунком 201 «Сировина та матеріали», у залишках за рахунком 23 «Виробництво»обліковуються амортизація основних засобів та нематеріальних активів, заробітна плата персоналу, які під конкретне замовлення списуються по калькуляції на собівартість готової продукції. (Накази «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства від 05.01.2005 № 1/4-р, від 10.01.2006р. № 1/2).

Наявність матеріальної складової у залишках незавершеного виробництва підприємством заздалегідь виключена. Усі залишки матеріалів та готової продукції враховані при обчислені податку на прибуток. Зміна їх вартості відображена у відповідних додатках до декларацій з податку на прибуток.

Таким чином, матеріальна складова у залишках незавершеного виробництва ТОВ ПВК «Авалон»за ІІІ квартал 2005 року, ІІІ квартал 2006 р., IV квартал 2006р., відсутня.

В Акті перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 5.3.1, 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в завищені валових витрат внаслідок - віднесення до складу валових витрат за послуги мобільного зв'язку у роумінгу та переплати добових на відрядження за одну добу, на суму 3933,00грн.(т.1 арк.с.34), а саме по періодам: ІІІ квартал 2005 року у сумі 313,00грн.; IV квартал 2005 року у сумі 47,00грн.; І квартал 2006 року у сумі 1398,00грн.; І квартал 2007 року у сумі 2175,00грн.

Експертним висновком встановлено, що при проведені дослідження документів первинного бухгалтерського обліку та їх регістрів (рахунки - фактури ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем», оборотні - сальдові відомості по валовим витратам, розшифровки до Декларацій), фактично ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон»не включало до складу валових витрат послуги роумінгу, що підтверджується розшифровкою валових витрат у податковому обліку за ІІІ та IV квартали 2005 року, І квартал 2006 року та І квартал 2007 року.

Таким чином, ТОВ ПВК «Авалон»до складу валових витрат послуги роумінгу згідно з рахунками оператора мобільного зв'язку «Київстар»у ІІІ кварталі 2005 року, IV кварталі 2005 року, І кварталі 2006 року, І кварталі 2007 року не включало.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факти вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначена норма кореспондується із приписами частини другої статті 19 Конституції України.

Статтею 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно частині другій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності, обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано. Висновки перевіряючих, що викладені в акті перевірки, не підтверджені належними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

У суду першої інстанції відсутні підстави для неприйняття в якості доказу висновків судової експертизи, які складені на підставі первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.09 у справі №2-26/6086-08А залишити без задоволення.

2.          Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.09 у справі №2-26/6086-08А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя          підпис                              Г.П.Ілюхіна

Судді           підпис                               Г.М. Іщенко підпис                               О.В.Кучерук З оригіналом згідно