Ухвала суду № 3944674, 16.06.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

16.06.2009           Справа № 2-а-2192/08/5/0170

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів           Дадінської Т.В. , Лядової Т.Р.                      секретар судового засідання          Галайдіна Г.І. за участю представників сторін:

представника позивача: Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь" - Овсянникова Дмитра Володимировича, довіреність № б/н від 14.05.2009;

представника відповідача: Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 30.01.09 у справі № 2-а-2192/08/5,

за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь" (вул. Узлова 8/5, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до           Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2009 року (суддя Сидоренко Д.В.) у справі №2а-2192/08/5 задоволено позов закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь" до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0010492301/0 від 28.07.2008, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 18473,00грн. за декларацією по звітному періоду - квітень 2008 року.

Суд стягнув з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь" 03,40грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з’явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00104923010 від 28.07.08р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 18473,00 грн. за декларацією по звітному періоду - квітень 2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував Законом України “Про податок на додану вартість" та мотивовані тим, що відповідачем у порушення вимог цього закону зменшена сума бюджетного відшкодування на 18473,00 грн. за декларацією по звітному періоду - квітень 2008 року. Також позивач вважає, що він правомірно відніс до податкового кредиту суми сплачені рим виробникам за поставку товарів. Крім того позивач пояснює, що надсилання виробникам рахунків-фактур, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства (скріплені печатками, наявні підписи, реквізити, номенклатура товару) та перерахування по ним коштів свідчить про те, що фактично договору були укладені у спрощений спосіб.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та було встановлено судом першої інстанції, ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 31.03.2003 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 433114 (а.с. 68), статуту ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь”, затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь”№ 2 від 21 січня 2005 року (а.с. 70-81).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-06-19/536 ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” знаходиться на обліку в ЄДРПОУ (а.с. 69).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00787441 ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим.

Відповідно до поданої позивачем до відповідача декларації з податку на додану вартість за звітний період - квітень 2008 року бюджетному відшкодуванню підлягали суми надмірно сплаченого податку у розмірі 149577,00 грн. (а.с. 18-21 рядок 25).

Так, на підставі направлення від 09.07.2008р. № 1553/23-4 ДПІ в м. Сімферополі 18.07.2008р. проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008 рік.

Під час зазначеної перевірки встановлено, що від’ємне значення ПДВ у квітні 2008р. виникло у результаті здійснення експортних операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме, було здійснено вивіз запасних частин та комплектуючих до сільгосптехніки. Сума бюджетного відшкодування за квітень 2008 року складає 131104,00 грн., а також встановлено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на суму 131104,00 грн., що пов’язано з відсутністю відповідей на зустрічні перевірки до виробника.

Таким чином, за результатами перевірки було складено Акт № 5502/23-4/32401898 від 18.07.2008р., який покладений у підставу винесення податкового повідомлення-рішення № 0010492301/0 від 28.07.08р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 18473,00 грн. за декларацією по звітному періоду - квітень 2008 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що зменшення ДПІ в м. Сімферополі суми бюджетного відшкодування було аргументовано тим, що платником податку ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь”була завищена сума податкового кредиту у поданій податковій декларації за звітний період - березень 2008 року.

З Акту №4710/23-4/32401898 від 18.06.08р. про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008 рік, вбачається, що позивачем порушені вимоги п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме, завищено податковий кредит на суму 18473,00 грн. (сума податкового кредиту по даним платника –159404,00 грн., по даним перевірки –140931,00 грн. (а.с.55)).

Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі Закон № 168).

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

·          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

·          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також, з Акту перевірки № 5502/23-4/32401898 від 18.07.2008р. (а.с.44) вбачається: що 1) ВАТ РТП “Пальмірське”, виписана податкова накладна №588 від 24.03.08 на загальну суму 57237 грн., у т.ч. ПДВ - 9539,50 грн.(палець КЗНМ 08010, ТГЛ 587, аналог) згідно рахунка №529 від 21.03.2008 - перерахована передплата у березні 2008 року на загальну суму 57237 грн., у т.ч. ПДВ- 9539,50грн. Фактичне отримання товарів, транспортування товару та вантажні роботи згідно податкової накладної та рахунку не проводились. На момент 01.04.2008 дебіторська заборгованість по рахунках із ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” становить 57205,44 грн., 2) ТОВ “Мелітопольський автотракторний завод”, виписана податкова накладна №63 віх 21.03.08 на суму 29400 грн., у т.ч. ПДВ - 4900грн. Згідно рахунка №54 від 21.03.2008 - перерахована передплата у березні 2008 року на загальну суму 29400 грн., у т.ч. ПДВ- 4900грн. Фактичне отримання товарів, транспортування товару та вантажні ро боти згідно податкової накладної та рахунку не проводились. На момент 01.04.2008 дебіторська заборгованість по рахунках з ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” становить 29400 грн., 3) ДП “Ливарний завод" виписана податкова накладна №94-3 від 13.03.08 на суму 24198 грн., у т.ч. ПДВ - 4033грн. Згідно рахунка №97 від 21.02.2008 - перерахована пе редплата у березні 2008 року на загальну суму 24198 грн., у т.ч. ПДВ- 4033грн. Фактичне отримання товарів, транспортування товару та вантажні роботи згідно податкової наклад ної та рахунку не проводились. На момент 01.04.2008 дебіторська заборгованість по раху нках з ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” становить 48396 грн.

Крім того, даний факт відповідачем не спростовувався та підтверджений ним у запереченні.

Отже, на момент проведення перевірки, де зокрема, перевірялась правильність зарахування до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ в складі перерахувань ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” на користь вищевказаних виробників, були здійснені обидві події, що передбачені підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем у березні 2008 року були перераховані кошти: - згідно рахунку-фактури №СФ-0000529 від 21.03.2008 - перерахована передплата на користь ВАТ РТП “Пальмірське" на загальну суму 57237 грн., у т.ч. ПДВ- 9539,50грн. (а.с.62); - згідно рахунку №54 від 21.03.2008 - перерахована передплата на користь ТОВ “Мелітопольський автотракторний завод" на загальну суму 29400 грн., у т.ч. ПДВ- 4900грн.(а.с.63); - згідно рахунку-фактури №ЛЗ-97 від 21.02.2008 - перерахована передплата у на користь ДП “Ливарний завод” на загальну суму 24198 грн., у т.ч. ПДВ-4033грн.(а.с.64).

Таким чином, за результатами відповідних перерахувань всіма виробниками були виписані податкові накладні: - №588 від 24.03.08 на загальну суму 57237 грн., у т.ч. ПДВ - 9539,50 грн.(а.с.65); - №63 від 21.03.08 на суму 29400 грн., у т.ч. ПДВ - 4900грн. (а.с.66); - №94-3 від 13.03.08 на суму 24198 грн., у т.ч. ПДВ - 4033грн.(а.с.67).

Дані факти також знайшли своє відображення у Актах перевірки.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач помилково вважає, що позивач не міг віднести до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ при купівлі продукції до моменту фактичної поставки продукції, оскільки це суперечить вищезазначеним вимогам законодавства про ПДВ.

Що стосується того, що при проведенні перевірки позивач не надав відповідачу договори купівлі-продажу продукції, у зв’язку із їх відсутністю посилаючись на те, що договори були укладені у спрощений спосіб, суд першої інстанції зазначив наступне.

Параграф 1 глави 16 Цивільного кодексу України передбачає загальні положення про правочин.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В частині 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, надсилання виробникам рахунків-фактур, наявних у матеріалах справи, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства (скріплені печатками, наявні підписи, реквізити, номенклатура товару) та перерахування по ним коштів, свідчить про те, що фактично договори були укладені.

Більше того, у матеріалах справи є Довідки № 2261/23/30125136 від 06.06.2008р. про результати невиїзної документальної перевірки дочірнього підприємства акціонерного товариства відкритого типу “Первомайськ-дизельмаш” “Ливарний завод” з питань правових відносин з ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” за березень 2008р. (а.с.128-130) та № 916/191/217/2301/00908573 від 02.07.2008р. про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ “Пальмірське РТП” з питань правових відносин з ЗАТ “Торговий дім “Сільгоспдеталь” за березень 2008р. (а.с.133-134), відповідно до яких за результатами перевірок не встановлено порушень чинного законодавства.

За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення № 0010492301/0 від 28.07.08р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 18473,00 грн. за декларацією по звітному періоду - квітень 2008 року.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Отже, скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0010492301/0 від 28.07.08р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 18473,00 грн. за декларацією по звітному періоду - квітень 2008 року., без вимоги про визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним.

Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0010492301/0 від 28.07.08р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 18473,00 грн. за декларацією по звітному періоду - квітень 2008 року, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 30.01.09 у справі № 2-а-2192/08/5 було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 30.01.09 у справі № 2-а-2192/08/5 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 30.01.09 у справі № 2-а-2192/08/5 залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 червня 2009 р.

Головуючий суддя                                        О.А.Щепанська

Судді                                         Т.В. Дадінська                               Т.Р.Лядова