Ухвала суду № 3944634, 03.06.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

03.06.2009           Справа № 2-31/6099-08А/5002

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Санакоєвої М.А.,

суддів           Дугаренко О.В. , Курапової З.І.                      при секретарі судового засідання          Зикової А.В., за участю представника позивача - Комунального підприємства "Упорядкування міста" - Мусаєвої Л.С., Жижченко О.В., представника відповідача - Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим - Чурочкіна А.Б.,

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В. ) від 09.12.08 у справі №2-31/6099-08А

за позовом           Комунального підприємства "Упорядкування міста" (вул. Таврійська, 2,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до          Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року Комунальне підприємство "Упорядкування міста" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в місті Алушта Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача фінансових санкцій. Під час судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим про застосування до Комунального підприємства "Упорядкування міста" фінансових санкцій: № 0000281502/0 від 25.04.2008 в сумі 94160,52 грн.; № 00002911502/0 від 25.04.2008 в сумі 7075,80 грн.; № 0000281502/1 від 19.05.2008 в сумі 94160,50 грн.; № 0000291502/01 від 19.05.2008 в сумі 7075,80 грн.; № 0000281502/2 від 15.07.2008 в сумі 94160,52 грн.; № 0000291502/2 від 15.07.2008 в сумі 7075,80 грн.

Спірними податковими повідомленнями-рішеннями на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на певну кількість днів граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість до позивача застосовані штрафні санкції.

Позичав - Комунальне підприємство "Упорядкування міста" позовні вимоги обґрунтував тим, що його кошти, які перераховувались до Державного бюджету, розподілялися податковим органом на власний розсуд, без згоди останнього у зв`язку з чим до позивача неправомірно застосовувались фінансові санкції.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 позов задоволений повністю, визнані нечинними вищезазначені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Алушта Автономної Республіки Крим; відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. на користь позивача покладено на Державний бюджет України (а. с. 139 –142 том 2).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Державна податкова інспекція в місті Алушта Автономної Республіки Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити.

Заявник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, а також на те, що висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції при вирішенні спору по суті не прийнята до уваги норма статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, на думку податкової інспекції, платник податку не має права здійснювати сплату поточного податкового зобов`язання у тому разі, якщо він має несплачений податковий борг з того ж податку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача вважають апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню.

Розглянувши матеріали справи в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення учасників процесу, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 17.04.2008 ДПІ в м. Алушта проведена невиїзна документальна перевірка комунального підприємства "Упорядкування міста" з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 31.10.2006 по 31.03.2008 згідно наданих податкових декларацій, про що складений відповідний акт №516/15-2/24402016 від 17.04.2008 (а.с. 4-14, том 1).

Перевіркою встановлені порушення абз. 1 п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині несвоєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно податкових декларацій № 21500 від 20.10.2006; № 25091 від 20.11.2006; № 27162 від 20.12.2006; № 30085 від 20.01.2007; № 1170 від 20.02.2007; № 3536 від 19.03.2006; № 6275 від 17.04.2008; № 10244 від 21.05.2007; № 11466 від 21.06.2007; № 22596 від 18.10.2007; № 25911 від 16.11.2007; № 27812 від 17.12.2007; № 30620 від 17.01.2008; облікові картки 2006-20008 року, платіжні доручення №85 від 17.03.2008; № 99 від 28.03.2008; №101 від 31.03.2008.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в м.Алушта були винесені відносно позивачка податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій № 0000281502/0 від 25.04.208 на суму 94160,52 грн. за затримку на 518 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 188321,03 грн. і № 0000291502/0 на суму 7075,80 грн. за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 35379,00 грн.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення - рішення в порядку апеляційного оскарження, які були залишені без змін ДПІ в м.Алушта від 17.05.08 № 5046/10/23 та ДПА в АР Крим від 20.06.08 № 6133/7/25-023 відповідно. За результатами оскарження відповідачем були виписані податкові повідомлення - рішення від 19.05.2008 № 0000281502/01 та №0000291502/1, від 15.07.2008 № 0000281502/2 та № 0000291502/02.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звітував до податкового органу податковими деклараціями з податку на додану вартість, сплачував податкові зобов'язання, визначені податковими деклараціями, що відображено у обліковій картці.

Відповідачем за спірними податковими повідомленнями-рішеннями застосовані штрафні санкції внаслідок порушення гранічних строків узгоджених податкових зобов`язань, сплачених з затримкою.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України “Про державну податкову службу в України” до завдань органів державної податкової служби відносяться у тому числі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань платника податків, згідно з підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визнаються будь-які власні кошти та інші активи. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (частина третя статті 9 Закону України "Про систему оподаткування"). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (частина п`ята статті 50 Бюджетного кодексу України).

Як на підставу здійснення відповідачем самостійного перерозподілу (зарахування) сплачених позивачем сум у погашення податкового боргу за інші податкові періоди ніж ті, що визначив платник у платіжних документах, податковий орган, посилається на пункт 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , яким встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

На виконання покладених на податковий орган функцій Державної податкової адміністрацією України затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (від 12.05.1994 N37, яка діяла до 13.08.2005, та від 18.07.2005 N276, чинна на день розгляду справи).

Аналіз приведеної норми дає підстави для висновку, що зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, або іншими законами з питань оподаткування.

Натомість до визначеної законом компетенції податкового органу відноситься здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу платника податків шляхом вчинення безпосередньо податковим органом як органом стягнення дій, передбачених підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пунктом 10.1 статті 10, підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

Таким чином, враховуючи викладене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Мотивація та докази, надані у апеляційній скарзі, не спростовують правову позицію, викладену в постанові Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 у справі №2-31/6099-2008А.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Алушта Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

                    Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 у справі № 2-31/6099-2008А - залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 червня 2009 р.

Головуючий суддя                                        М.А.Санакоєва

Судді                                         О.В.Дугаренко                               З.І.Курапова