Постанова № 3944607, 18.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 15390

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.06.2009 р.                                                                                 № 6/220

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Назарова О.П. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Подільському району м.Києва

до Державне підприємство "Інформаційно-видавничий центр ДПА України" Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомгруп ЛТД" простягнення 33000,00 грн.

представники сторін:

від позивача: Шевченко О.О.

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18.06.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулася (позивач) до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Інкомгруп ЛТД» (відповідач-2) та ДП „ІВЦ ДПА України” (відповідач-1) про стягнення в дохід держави суми вартості послуг по розміщенню рекламних матеріалів, отриманих за нікчемним правочином в розмірі 33 000,00 грн.

ДПІ у Подільському районі м. Києва 16.06.2009 року подано уточнення до позовної заяви, згідно якого просить стягнути з ТОВ «Інкомгруп ЛТД»на користь ДП „ІВЦ ДПА України” (код ЄДРПОУ –34817399) суму не сплаченого ПДВ у розмірі 5 500,00 грн. та стягнути з ДП „ІВЦ ДПА України” (код ЄДРПОУ –34817399) на користь державного бюджету суму не сплаченого ПДВ у розмірі 5 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні господарські зобов’язання між ТОВ «Інкомгруп ЛТД» і ДП „ІВЦ ДПА України” були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на створення взаємних прав та обов’язків. Натомість метою було ухилення від сплати обов’язкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платників податків та зборів зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановленим законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2009 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом здійснені необхідні дії, щодо належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи. Так, у справі містяться докази належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та її перенесення.

          ДПІ у Подільському районі м. Києва було опубліковане оголошення в газеті «Голос України»від 04.06.2009 р. № 102 (4602) про дату, час та місце розгляду справи № 6/220.

          У той же час, ДП „ІВЦ ДПА України” в судові засідання 16.06.2009 року та 18.06.2009 року своїх представників не направило, заяви про слухання справи за його відсутності не надало, пояснення щодо причин поважності відсутності у справі відсутні.

ТОВ «Інкомгруп ЛТД» письмових заперечень до позовної заяви не надав, в судове засідання не з’явився, про час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про причини неявки ТОВ «Інкомгруп ЛТД» суд не повідомлено. Нез’явлення представника ТОВ «Інкомгруп ЛТД» в судове засідання, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          З наявних в матеріалах справи документах вбачається, що Службою безпеки України листом від 28.08.2008 року, було повідомлено ДПА України про фіктивність ТОВ «Інкомгруп ЛТД» (встановлена реєстрація підприємства на підставну особу), з яким ДП «ІВЦ ДПА України» укладено договір про організацію рекламної компанії від 23.11.2007 року за № 5/23/11.

          Державна податкова адміністрація України листом від 08.10.2008 року за № 20536/7/14-5017/287 направила зазначену інформацію до ДПА у м. Києві для вжиття відповідних заходів.

Матеріалами справи підтверджується те, що ДП „ІВЦ ДПА України» мало взаємовідносини з ТОВ «Інкомгруп ЛТД»у 2007 році.

Так, ДП „ІВЦ ДПА України” було укладено договір з ТОВ «Інкомгруп ЛТД»(код за ЄДРПОУ 35235459), від 23.11.2007 р. за № 5/23/11. Згідно умов договору ТОВ «Інкомгруп ЛТД»(виконавець) надає ДП „ІВЦ ДПА України” (замовнику) послуги з розміщення в ефірі Телеканалу рекламних матеріалів замовника. Згідно додатку до договору № 5/23/11 від 23.11.2007р. договірна ціна становить 600 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 99 585,06 грн.).

ТОВ «Інкомгруп ЛТД»була виписана рахунок-фактура № 23 від 23.11.2007 р. на суму 600000,00 грн. (в т.ч. ПДВ-99585,06 грн.).

ДП „ІВЦ ДПА України” були перераховані кошти в сумі 67000,00 грн. згідно наступних платіжних доручень:

№ппПлатіжне доручення, №/датаСума з ПДВ, грн.Сума ПДВ, грн.

1234

1640 від 07.12.07р33000,005500,00

2661 від 12.12.07р14000,002333,33

3666 від 13.12.07р20000,003333,33

Всього67000,0011166,66

За отриману передоплату в сумі 33 000,00 грн. були надані відповідні послуги в межах суми оплати, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт по розміщенню рекламних матеріалів в період з 13.12.2007 р. по 17.12.2007 р. на загальну суму 33 000,00 грн. (з ПДВ)

ТОВ «Інкомгруп ЛТД» була видана податкова накладна № 23 від 07.12.2007 р. на загальну суму 33000,00 грн. (в т.ч. ПДВ-5 477,18 грн.).

Вищезазначена податкова накладна була внесена ДП „ІВЦ ДПА України” до реєстру придбання товарів (робіт, послуг) за відповідний період, яка співпадає з датою податкової накладної.

Сума податку на додану вартість в розмірі 251,21 грн. по зазначеній накладній включена до податкового кредиту та відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за період з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р.

Окрім цього, згідно додаткової угоди від 17.12.07р. до договору № 5/23/11 від 23.11.2007 р. за взаємною згодою сторін дію наведеного договору, щодо розміщення в ефірі телеканалу рекламних матеріалів 18.12.2007 р. було припинено.

Залишки коштів в сумі 34 000,00 грн. були повернуті на розрахунковий рахунок ДП „ІВЦ ДПА України”. Розрахунки були проведені в повному обсязі, що підтверджується виписками по банківському рахунку ДП „ІВЦ ДПА України” (копії в матеріалах справи).

При перевірці правового статусу відповідачів було встановлено наступне.

ДП «Інформаційно-видавничий Центр ДПА України» (код за ЄДРПОУ –34817399) зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією м. Києва 26.12.2006 року за реєстраційним номером 10711070001022284. Починаючи з 28.12.2006 року і по сьогоднішній день Дочірнє підприємство «Інформаційно-видавничий Центр ДПА України» (далі –ДП «ІВЦ ДПА України») перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекцій у Подільському районі м. Києва за № 17351.

Голосіївською районною державною адміністрацією м. Києва 05.07.2007 року було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»(код ЄДРПОУ 35235459), за реєстраційним номером 10681020000020334.

Директором та головним бухгалтером вищезазначеного підприємства відповідно до установчих документів ТОВ «Інкомгруп ЛТД» є Кучинська Христина Ігорівна.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва актом про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.12.2008 р., було виключено ТОВ «Інкомгруп ЛТД»з Реєстру платників ПДВ в зв’язку з не подачею податковому органу декларацій з ПДВ протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

ТОВ «Інкомгруп ЛТД» місцезнаходження не встановлено. Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статус відомостей про юридичну особу: - не підтверджено-відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до відповіді СВ ПМ ДПА у м. Києві (міститься в матеріалах справи) за даними, в період з 07.12.2007 р. на рахунок ТОВ «Інкомгруп ЛТД», зареєстрованого на підставну особу -Кучинську Х.І., № р/р 260010114701 у ТОВ «Партнер Банк»(МФО 339339) під виглядом сплати за рекламні матеріали за договором № 5/23/11 від 23.11.07 з рахунку ДП «Інформаційно - видавничий центр ДПА України»№ 26007594731 ФКД ВАТ «Інпромбанк»(МФО 322863) надійшли грошові кошти на загальну суму 67000,00 грн., які в подальшому, за підробленими фінансово - господарськими документами незаконно переведенні в готівку.

Згідно пояснень засновника та директора ТОВ «Інкомгруп ЛТД»Кучинської Х.І., до реєстрації та фінансово - господарської діяльності зазначеного товариства вона не має ніякого відношення.

Крім того, 14.10.2008 року ГУ БКОЗ СБ України, на підставі зібраних матеріалів щодо фіктивного підприємництва та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, що призвело до нанесення державі збитків в особливо великих розмірах, у т.ч. із використанням реквізитів та рахунків ТОВ «Інкомгруп ЛТД», порушено кримінальну справу № 417 за ознаками скоєння злочинів передбачених ч. 2 ст. 205 і ч. З ст. 209 КК України. 19.01.2009 року - кримінальна справа № 417 прийнята до провадження слідчим СВ ПМ ДПА у м. Києві та 24.01.2009 р. присвоєно порядковий номер № 70-00458. На даний час досудове слідство по справі № 70-00458 триває.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 207 ГК України недійсною є угода укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.

В даному випадку відповідна мета присутня в діях невстановлених осіб, які діяли від імені ТОВ «Інкомгруп ЛТД»і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Викладене підтверджується протоколом допиту громадянки Кучинської Христини Ігорівни (громадянки Республіки Бєларусь), яка постійно мешкає за адресою, м. Брест, вул. Суворова, 110/115, яка з 2007 року стоїть на обліку в психіатричному диспансері м. Бреста, враховуючи наслідки наявної хвороби в даний період втратила свій паспорт. До Республіки України ніколи не в’їздила, про підприємство ТОВ «Інкомгруп ЛТД» ніколи не чула, заходи щодо його заснування ніколи не вчиняла.

Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 04.03.2009 року, ТОВ «Інкомгруп ЛТД» не звітує з моменту реєстрації, податки не сплачувало.

Створення і реєстрація сторонньою особою на невстановлену особу, що не займалася господарською чи іншою діяльністю підприємства, юридичної особи, на яку законодавством покладені конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.

Тому господарські відносини, які були здійснені від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в статті 67 Конституції України та законах України про оподаткування, та відповідних повноваженнях державних органів: Верховної Ради України приймати закони, якими виключно встановлюється система оподаткування (статті 85, 92 Конституції України), Президента України підписувати закони, прийняті Верховною Радою України (стаття 106 Конституції України) та обов'язку Кабінету Міністрів України забезпечувати проведення податкової політики.

Крім того, згідно з п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»від 08.10.2004 №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України, застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами стягненні в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки данні правочини суперечить ч. 1 ст. 203 ЦК України, то визнання правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

З огляду на положення ст.207 ГК України застосовуються наслідки визнання правочину нікчемним.

Абзацом 4 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Тобто договір, що укладається суб’єктами господарювання з метою здійснення ними господарської діяльності повинен не суперечити чинному законодавству України.

Таким чином, угода між ТОВ «Інкомгруп ЛТД» та ДП „ІВЦ ДПА України” була вчинена з метою, яка не переслідувала за мету створення взаємних прав та обов’язків, а натомість метою було - ухилення від сплати обов’язкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави та суспільства, та одночасно є таким що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним відповідно до ч.1 ст.203, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки, відповідно до ст.. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платників податків та зборів зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановленим законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства.

Також, відповідно до п.п.9.1 п.9 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 якщо сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відокремленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов’язку перевіряти такі повноваження.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що угода, яка була укладена між ТОВ «Інкомгруп ЛТД» та ДП „ІВЦ ДПА України”, повинна бути визнана судом нікчемною.

Також відповідно до Господарського кодексу України «Підприємництво-самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку».

Статтею 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі Закон №283) –«Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.»

Отже, на думку суду, Відповідачі укладаючи господарські договори, повинні нести ризики, пов’язані із здійсненням своєї підприємницької діяльності.

Крім того, порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування —сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»чітко передбачено, що однією з обов’язкових підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та їх відшкодування у передбачених цим Законом випадках є фактична сплата цих сум до Державного бюджету України.

Тобто, положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено прямий зв’язок між сплатою, надходженням до Державного бюджету України сум податку на додану вартість та їх відшкодуванням.

З наданих до суду документів встановлено, що за наслідками виконання спірної угоди ТОВ «Інкомгруп ЛТД» не сплатило та і не могло сплатити до бюджету відповідні податки, а разом з тим, ДП „ІВЦ ДПА України, на підставі отриманих від імені ТОВ «Інкомгруп ЛТД» податкових накладних, включило до складу свого податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Так, оскільки зменшення податкових зобов’язань платника, у зв’язку зі включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ, відбувається з державного бюджету, тобто в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли.

Вищезазначене свідчить про те, що від укладання та виконання спірної угоди інтересам держави та суспільства завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів, витрати державного бюджету на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

За таких умов до даної угоди належить застосувати наслідки ст. 208 Господарського кодексу України, враховуючи, що представники відповідачів не спростували відомостей щодо фактичної сплати та надходження до державного бюджету суми ПДВ у розмірі 5 500,00 грн.

Разом з тим, враховуючи, що згідно уточнень до позовної заяви, позивачем визначено ненадходження до державного бюджету суми лише з ПДВ в розмірі 5 500,00 грн., отже стягненню на користь держави підлягають суми фактично заподіяної державі шкоди.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року за № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено право органів державної податкової служби подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Інформаційно-видавничий центр Державної податкової адміністрації України” (код ЄДРПОУ 34817399, 04071, м. Київ, вул.. Хорива, 24, р/р26007594731 в ФКД ВАТ «Інпромбанк»МФО 322863) суму податку на додану вартість у розмірі 5 500,00 грн. (п’ять тисяч п’ятсот грн.) на користь державного бюджету стягувач Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва (04655, м. Київ, вул. Турівська, 12).

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.