Постанова № 39442670, 24.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа№ 910/3159/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Корсакової Г.В.

за участю представників:

від позивача: Приходько Д.В. - довіреність №223/14 від 15.04.2014;

від відповідача: не з`явився;

віл третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вілта-Сервіс"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2014

у справі № 910/3159/14 (суддя Полякова К.В.),

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль"

до Приватного підприємства "Вілта-Сервіс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2014 провадження у справі № 910/3159/14 зупинено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/3159/14 та повернення справи до господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, зокрема, ухвалу винесено судом у відсутності, не повідомлених належним чином про проведення судового засідання, відповідача та третьої особи;

- зупинення провадження у справі на час проведення судової будівельно-технічної експертизи унеможливлює вирішення спору.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вілта-Сервіс" по справі № 910/3159/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/3159/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2014 Приватному підприємству "Вілта-Сервіс" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 по справі № 910/3159/14, апеляційну скаргу прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи №910/3159/14 призначено на 24.06.2014.

В судовому засіданні 24.06.2014 представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, з урахуванням поданого 24.06.2014 до Київського апеляційного господарського суду письмового відзиву, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідач в судове засідання 24.06.2014 своїх представників не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином,що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (штрихкодовий ідентифікатор 0411609704195), причини неявки суду не повідомив.

Третя особа судове засідання 24.06.2014 не з`явилась, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (штрихкодовий ідентифікатор 0411609704209), причини неявки суду не повідомила.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Так, ухвалою, що оскаржується, господарським судом міста Києва на підставі п.1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 910/3159/14 зупинено до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової економічної експертизи, призначеної згідно ухвали господарського суду міста Києва від 22.05.2014.

Як зазначено місцевим господарським судом, підставою для призначення у справі № 910/3159/14 судової будівельно-технічної експертизи стало те, що під час розгляду даної справи, між сторонами не досягнуто згоди щодо встановлення реальної вартості предмета іпотеки, на яке звертається стягнення у межах даного позову, а тому існує дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних у справі, зокрема вартості предмета іпотеки.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За приписами статті 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Разом із тим, згідно з частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до статті 582 Цивільного кодексу України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

У частині 6 статті 5 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до приписів ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере учать у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Колегія суддів, враховуючи те, що предметом спору по справі № 910/3159/14 є стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, для вирішення справи необхідно встановити вартість предмета іпотеки, а згоди між сторонами про вартість предмета іпотеки не досягнуто, дійшла висновку, про визначення вартості предмета іпотеки експертним шляхом з застосуванням спеціальних знань, якими суд не володіє, оскільки не визначення вартості предмета іпотеки унеможливлює подальший розгляд справи № 910/3159/14.

А отже, у суду першої інстанції були всі обумовлені законом підстави для реалізації свого права на зупинення провадження у справі до проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі порушені норми процесуального права, зокрема, винесено оскаржувану ухвалу в судовому засіданні 22.05.2014 у відсутності відповідача та третьої особи, не повідомлених належним чином про проведення судового засідання, колегія суддів Київського апеляційного господарського вважає безпідставними з огляду на викладене нижче.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2014 порушено провадження у справі №910/3159/14, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, та призначено справу до розгляду на 20.03.2014. Ухвалу про порушення провадження у справі судом було надіслано сторонами у справі, та, зокрема, відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві та у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - 03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2а, корпус 2, кімната 914, однак не вручено та повернуто до суду з відміткою про те, що за вказаною адресою адресат «не значиться».

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 20.03.2014, судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.04.2014, ухвалу було надіслано судом сторонам у справі та, зокрема, відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві та у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - 03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2а, корпус 2, кімната 914, однак також не вручено та повернуто до суду з відміткою про те, що за вказаною адресою адресат «не значиться».

09.04.2014 через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заява з уточненням поштової адреси відповідача - 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 13-а, кв. 14.

У судовому засіданні 10.04.2014 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.04.2014, ухвалу було надіслано судом сторонам у справі та, зокрема, відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві та у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - 03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2а, корпус 2, кімната 914, однак також не вручено та повернуто до суду з відміткою про те, що за вказаною адресою адресат «не значиться», також зазначену ухвалу було надіслано судом і на адресу - 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 13-а, кв. 14, яку зазначив відповідач, як поштову, у заяві від 09.04.2014, однак ухвалу, за вказаною відповідачем адресою, не вручено та повернуто до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

18.04.2014 від відповідача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.04.2014.

У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.04.2014 справу №910/3159/14 передано для вчинення процесуальних дій судді Шкурдовій Л.М.

Відповідною ухвалою суду від 22.04.2014 вищезазначена справа прийнята та призначена суддею Шкурдовою Л.М. до розгляду на 22.05.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.04.2014, у зв'язку із виходом судді Полякової К.В. із відпустки, справу №910/3159/14 передано їй для розгляду.

12.05.2014 справу № 910/3159/14 прийнято до свого провадження суддею Поляковою К.В. та призначено її до розгляду на 22.05.2014, про що зазначено в ухвалі господарського суду міста Києва, ухвалу було надіслано судом сторонам у справі та, зокрема, відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві та у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - 03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2а, корпус 2, кімната 914, однак не вручено та повернуто до суду з відміткою про те, що за вказаною адресою адресат «не значиться», також зазначену ухвалу було надіслано судом і на адресу - 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 13-а, кв. 14, яку зазначив відповідач, як поштову, у заяві від 09.04.2014, однак ухвалу також не вручено та повернуто до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Як вже зазначалось, в судовому засіданні 22.05.2014 господарським судом міста Києва, у відсутності представників відповідача та третьої особи, призначено у справі №910/3159/14 судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/3159/14, та повернення справи до господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З огляду на викладене та враховуючи те, що судом першої інстанції під час розгляду справи №910/3159/14 виконані вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто з посиланням на те, що адресат за вказаною адресою «не значиться», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, слід зазначити, що відповідач двічі - 09.04.2014 та 18.04.2014 звертався до суду з проханням відкласти розгляд справи, місцевий господарський суд розгляд справи неодноразово відкладав, в зв'язку з неявкою в судове засідання, повідомлених належним чином відповідача та третьої особи.

Згідно з п. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 22.05.2014 про зупинення провадження у справі та задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вілта-Сервіс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі №910/3159/14 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі №910/3159/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3159/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

Г.В. Корсакова