Ухвала суду № 39439795, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/2238/11

№ К/9991/2238/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010

у справі № 2а-6527/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промполиметал»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Московському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010 № 0000222302/0. В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ТОВ «Промполіметал» податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 04.02.2010 № 403/23/33204058, про порушення товариством норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) та підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено валові витрати за ІV квартал 2008 року, І квартал 2009 року на 50966,00 грн., як витрати на придбання послуг з оренди стелажів у ТОВ «Будпласт-1»; занижено валовий дохід за ІV квартал 2009 року на 23700,00 грн. внаслідок не включення до валового доходу суми заборгованості перед засновником по внесках до статутного фонду; завищено податковий кредит на 10194,00 грн. за березень 2009 року за податковою накладною, виданою ТОВ «Будпласт-1».

На підставі акта перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.02.2010 № 0000222302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24994,00 грн., у т.ч. основний платіж - 18667,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6327,00 грн., та № 0000232302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 15291,00 грн., у т.ч. основний платіж - 10194,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5097,00 грн. (оскаржується ДПІ в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000222302/0).

Відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (підпункт 4.1.1 цього пункту).

Нормою підпункту 4.1.6 цього ж пункту передбачено включення до валового доходу й доходів з інших джерел.

Норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містять визначення доходу.

Під доходами в силу приписів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1997р. №87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684 (далі - Положення), розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Активами за визначенням цього Положення є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, а зобов'язаннями - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, а підпунктом 4.2.12 цього ж пункту - не включаються до складу валового доходу кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента, або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв).

Стверджуючи про наявність у ТОВ «Промполиметал» заборгованості перед засновником господарського товариства внаслідок не повернення майнового внеску до статутного капіталу товариства після прийняття рішення про його (товариства) ліквідацію, ДПІ не наводить конкретних обставин на підтвердження цього доводу.

Частиною другою ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені норми, зробивши висновок про недоведеність в судовому процесі факту отримання позивачем доходу в сумі 23700,00 грн. як доходу з інших джерел.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Посилаючись на неправомірне збільшення позивачем валових витрат за рахунок вартості отриманих від ТОВ «Будпласт-1» послуг з оренди стелажів в сумі 50966,00грн. за нікчемним првочином, податковий орган посилався лише на податкові накладні № 1309 від 31.12.2008 на суму 30580,00 грн. (в т.ч. - ПДВ 5096,67 грн.) та № 1071 від 15.01.2009 на суму 30580,00 грн. ( в т.ч. - ПДВ 5096,67 грн.). Інших документів, які б підтверджували факт включення ТОВ «Промполиметал» вартості витрат з оренди до складу валових витрат обігу та виробництва в акті перевірки від 04.02.2010 №403/23/33204058 ДПІ не наведено, так само, як і під час судового процесу.

На підставі наданих позивачем доказів, оцінка яких відповідає вимогам ст. 86 КАС України, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач витрати за господарськими операціями з ТОВ «Будпласт-1» в податковому обліку не відобразив.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли юридично правильного висновку про задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 16.02.2010 № 0000222302/0.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах касаційної скарги, як це встановлено частиною другою ст. 220 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош