Рішення № 39438111, 15.04.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року Справа №607/20927/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О.М.

при секретарі с/з Жара М.Т.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача Подедвірного А.С.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Кредобанк» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи це тим, що 13.02.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 4/2012. Згідно умов даного договору, останній отримав від позивача кредитні кошти у розмірі 115 629,00 грн., із розміром відсоткової ставки - 15,90 % річних, із терміном повернення коштів не пізніше 12.02.2019 р. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, у результаті чого, виникла заборгованість у розмірі 117 798,85 грн. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 798,85 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на мотиви викладених у позовній заяві та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що строк виплати кредиту ще не настав, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 13.02.2012 р. між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 4/2012, надалі - договір.

Згідно умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 115 629,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,90 % річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки та виконати інші зобов'язання за договором у повному обсязі не пізніше 12.02.2019 р.

Частина 1 статті 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 115 629,00 грн., на терміни і на умовах, передбачених у даному договорі.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Пунктом 2.9 договору передбачено, що банк вправі відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини у випадку: несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту); наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки визначені цим договором; порушення істотних умов цього договору.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає іншій у власність грошові кошти, а інша - зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Як вбачається із статей 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, відповідач має загальну заборгованість у розмірі 117 798,85 грн., яка складається з: 104 619,61 грн. - неповернута сума кредиту; 11 437,16 грн. - прострочені відсотки; 1 742,08 грн. - сума пені.

Відповідно до статей 549, 550, 551 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання за договором, у результаті чого, виникла заборгованість у розмірі 117 798,85 грн.

У відповідності до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 798,85 грн. (сто сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 85 копійок) та сплачений судовий збір у розмірі 1 177,98 грн. (одна тисяча сто сімдесят сім гривень 98 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко