Рішення № 39437717, 22.05.2014, Оболонський районний суд міста Києва

22.05.2014 Справа № 756/10916/13-ц

Унікальний номер 756/10916/13-ц

Справа № 2-з/756/153/14

У Х В А Л А

22 травня 2014 року

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шумейко О.І., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

22 травня 2014 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам по справі. В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову представник позивача посилається, на те, що розмір заборгованості за кредитним договором є значним, а тому є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.

Згідно зі ст.151 ЦПК України, суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями ст. 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, а саме позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. (п. 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»)

Як убачається з позовної заяви, позивач порушує питання про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на свою користь заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року у розмірі 1143737,54 гривень.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача не посилається на обставини, що б свідчили про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, окрім того, що розмір заборгованості є значним.

До того ж, позивачем не зазначено, на яке саме рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам, він просить накласти арешт, не долучає доказів перебування у власності відповідачів такого рухомого та нерухомого майна.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.І. Шумейко