Постанова № 39436643, 29.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/102

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку скороченого провадженя)

м. Київ

29 квітня 2014 року 16:45 № 826/4620/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №501" про стягнення заборгованості в сумі 41 360,38 грн., ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Спеціальна пересувна механічна колона № 501" (далі - відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 41 360,38 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2014 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/4620/14.

23 квітня 2014 року до відділу документального обігу та контролю суду надійшли заперечення відповідача.

Згідно частини 4 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 6 статті 1832 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначаються:

1) дата, час та місце її прийняття;

2) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову;

3) ім'я (найменування) сторін;

4) предмет адміністративного позову;

5) положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов;

6) висновок суду про повне або часткове задоволення чи відмову у задоволенні вимог адміністративного позову з посиланням на досліджені судом докази;

7) розподіл судових витрат;

8) обов'язок відповідача виконати постанову негайно, крім постанови в адміністративній справі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті;

9) строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем та відповідачем докази та повідомлені ними обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі.

Так, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Положення закону, якими суд керувався і на підставі яких відмовлено у задоволенні позову.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 - ІІІ (далі - Закон № 2181 - ІІІ), який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 1.1 ст. 1 Закону № 2181 - ІІІ передбачено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції

Податковим боргом (недоїмка) в розумінні Закону № 2181 - ІІІ визначається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Згідно п. 4.1.1 ст. 4 Закону № 2181 - ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених податковим законодавством.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 4.2.1 ст. 4 Закону № 2181 - ІІІ якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Пунктом 6.2.1 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. 6.2.2 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання н підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до п. 6.2.3 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення пр факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 6.2.4 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ встановлено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п. 6.2.5 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.

Згідно п. 6.3.2 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у розмірі 41 360,38 грн. сформовано позивачем з земельного податку на суму 33 398,57 грн.: 32 579,79 грн. (відповідно до декларацій з плати за землю від 10.02.2011, 20.02.2012 , 13.02.2013, 11.06.2013) + 818,78 грн. (пеня) та з податку на додану вартість - 7 961,81 грн.: 4 616,72 грн. (згідно декларацій з ПДВ від 19.12.2012, 18.10.2011, 19.09.2011) + 3 230,00 грн. (за податковими повідомленнями-рішеннями № 0008811520 від 15.05.2012 та № 0020831520 від 30.09.2011) + 115,09 грн. (пеня), що підтверджується обліковими картками платника.

Разом з тим, судом встановлено, що в матеріалах адміністративної справи не має доказів існування другої податкової вимоги, а також відсутні докази надіслання/вручення чи розміщення на дошці податкових оголошень податкових повідомлень-рішень № 0008811520 від 15.05.2012 та № 0020831520 від 30.09.2011, а також першої податкової вимоги від 18.10.2001 № 1/104 та за наявності другої податкової вимоги.

Згідно п. 5.2.5. ст. . 5 Закону № 2181 - ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Відтак, судом встановлено, що податковий борг у розмірі 41 360,38 грн., який сформовано позивачем з ПДВ та з земельного податку є неузгодженим грошовим зобов'язанням, оскільки відсутні докази повідомлення відповідача про існування податкових повідомлень - рішень № 0008811520 від 15.05.2012 та № 0020831520 від 30.09.2011 та першої податкової вимоги від 18.10.2001 № 1/104, відсутні докази їх надіслання/вручення відповідачеві, розміщення на дошці податкових оголошень, а отже і строк щодо сплати нарахованої суми грошового зобов'язання або оскарження рішення контролюючого органу ще не розпочався.

Крім цього, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази щодо винесення податковим органом другої податкової вимоги, що є порушенням п. 6.2.3 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ.

З наведеного вбачається, що податковий борг у розмірі 41 360,38 грн., який позивач намагається стягнути з приватного акціонерного товариства "Спеціальна пересувна механічна колона № 501" є неузгодженим грошовим зобов'язанням, тому, беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 41 360,38 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 94 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 1832, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві повністю.

2. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Н.В. Клочкова