Ухвала суду № 39436645, 30.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

30 травня 2014 року м. Київ № 826/7351/14

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прозобов'язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази органів державної податкової служби акт від 17.10.2012 № 3953/17-10/ про проведення документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1.

Згідно ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 107 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

У ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк (до моменту прийняття Закону України "Про судоустрій та статус суддів") та шестимісячний (після прийняття Закону України "Про судоустрій та статус суддів") для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

На виконання вищевказаних положень КАС України судом було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято акт від 17.10.2012 № 3953/17-10/ про результати невиїзної документальної перевірки правомірності включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість по взаємовідносинам між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) та ТОВ "Сільвертел" (код за ЄДРПОУ 36755832) за період лютий, березень, квітень та травень 2012 р., який відповідно до сторінки 17 вищевказаного акту позивач отримала в день підписання акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач дізналася про порушення своїх прав 17 жовтня 2012 року, підписавши акт від 17.10.2012 № 3953/17-10/ та ознайомившись з його змістом.

Протягом 2012 та 2013 років позивач а ні до суду, а ні до відповідача за захистом порушених прав не зверталась.

З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що позивач до лютого 2014 року не вчиняла дій, спрямованих на оскарження дій відповідача.

Крім цього, замість того аби звернутися за захистом своїх порушених прав до суду, ОСОБА_1 лише 08 лютого 2014 р. звернулася з листом до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про отримання інформації щодо винесення податком органом податкового повідомлення - рішення за результатами акту від 17.10.2012 № 3953/17-10/, тобто більше ніж через один рік після того як дізналася про порушення свої прав.

11 лютого 2014 р. державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було надіслано відповідь ОСОБА_1 та повідомлено, що податкове повідомлення - рішення за результатами акту від 17.10.2012 № 3953/17-10/ не приймалися.

Доводи позивача про те, що вона пропустила строк на звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій з вини відповідача, оскільки державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві своїми діями, а саме: не прийняттям податкового повідомлення - рішення за результатами акту від 17.10.2012 № 3953/17-10/ обмежила право позивача на звернення до суду за захистом порушених прав, суд вважає неогрунтованими, оскільки позивач отримавши оскаржуваний акт не була позбавлена можливості звернутися до суду у шестимісячний строк за захистом своїх прав.

Крім цього, судом було встановлено, що 06.03.2014 позивач вже зверталася з аналогічною позовною вимогою до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в адміністративній справі № 826/2982/14 про 1) визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1, за результати якої складено акт від 17.10.2012 № 3953/17-10/36755832; 2) зобов'язання ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційної бази органів державної податкової служби акт від 17.10.2012 № 3953/17-10/ про проведення документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1; 3) зобов'язання ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві утриматися від вчинення певних дій, а саме: використання та поширення іншим органам державної податкової служби акту від 17.10.2012 № 3953/17-10/36755832 про проведення документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1; 4) стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2014 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України (пропущено строк звернення до суду).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 826/2982/14, у якій встановлено вищевикладені обставини, набрала законної сили 25.03.2014.

Частиною 1 ст. 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Позивач не була позбавлена можливості звернутись до суду у встановлений строк.

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що пропустила строк звернення до суду з поважних причин, а тому не вважає за необхідне просити суд визнати пропущений строк з поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 5, 99, 100, ч. 7 ст. 107, 155 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази органів державної податкової служби акт від 17.10.2012 № 3953/17-10/ про проведення документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1.

2. Ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду разом з позовною заявою та її додатками надіслати позивачу негайно.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Н.В. Клочкова