Рішення № 39422881, 17.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 269/6307/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5124/2014

Головуючий у І інстанції Мельник Ю.А.Єдиний унікальний номер 269/6307/13ц Номер провадження 22ц/775/5124/14Категорія 45Доповідач Барков В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 рокум. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Маширо О.П.,

Смєлік С.Г.,

при секретарі Сачко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу комунального підприємства «Макіївтепломережа» на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 квітня 2014 року по справі за позовом комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року комунальне підприємство «Макіївтепломережа» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1, проте надані послуги з теплопостачання своєчасно не сплачує. У зв'язку з цим за період з 01 листопада 2000 року по 01 листопада 2013 року утворилася заборгованість у сумі 12 566 грн. 78 коп., яку просило стягнути на свою користь разом із витратами, пов'язаними зі сплатою судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 квітня 2014 року позов комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Макіївтепломережа» заборгованість в сумі 2 144 грн. 72 коп. за період з 25 травня 2011 року по 01 листопада 2013 року та судовий збір у розмірі 39 грн. 15 коп.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду в частині стягнення заборгованості та стягнути з ОСОБА_2 борг за послуги теплопостачання, враховуючи строк позовної давності, за період з 01 січня 2011 року по 01 листопада 2013 року в сумі 3 345 грн. 15 коп., а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. та 121 грн. 80 коп., сплачених за подання апеляційної скарги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника комунального підприємства «Макіївтепломережа» Бабіч Т.П., яка просила скаргу задовольнити та стягнути заборгованість в межах строку позовної давності, пояснення представника відповідача ОСОБА_4, яка просила залишити рішення суду без змін, вивчивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольнивши частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за надані послуги з теплопостачання необхідно стягнути з відповідача починаючи з 25 травня 2011 року, оскільки саме цього дня він зареєстрував своє право власності на квартиру у встановленому законом порядку у державного реєстратора.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 на підставі письмового договору дарування від 23 лютого 2007 року отримав у власність квартиру АДРЕСА_1.

Цей договір посвідчено нотаріусом Другої макіївської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 139 та 25 травня 2011 року зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 27-28).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 657 ЦК України в редакції, яка діяла на момент набуття відповідачем права власності на квартиру, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 4 статті 334 ЦК України в редакції, яка діяла на момент набуття відповідачем права власності на квартиру, встановлено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Частиною першою статті 210 Кодексу визначено, що правочин підлягає реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 671, державній реєстрації підлягають правочини, зокрема, договір купівлі-продажу, міни, земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням (пункт 6 вказаного Тимчасового порядку).

З витягу з Державного реєстру правочинів вбачається, що договір дарування був зареєстрований нотаріусом у реєстрі 23 лютого 2007 року (а.с. 29-30).

Таким чином, виходячи з положень закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, право власності відповідача на квартиру АДРЕСА_1 виникло 23 лютого 2007 року, а тому висновки суду першої інстанції не відповідають положенням закону та обставинам справи в зв'язку з чим ухвалене ним рішення необхідно скасувати.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В своїх запереченнях проти позову відповідач посилався на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду, що розцінюється апеляційним судом як його заява про її застосування.

З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість за період з 01 січня 2011 року по 01 листопада 2013 року з урахуванням платежу відповідача в листопаді 2013 року в сумі 369,39 грн.(а.с. 8-10, 79) становить 3 345 грн. 15 коп. і підлягає стягненню.

Той факт, що відповідач у квартирі не проживав не є підставою для звільнення його від обов'язку оплачувати комунальні послуги.

В матеріалах справи наявний акт обстеження квартири відповідача від 24 грудня 2011 року з якого вбачається, що в належній йому квартирі відсутні прилади опалення.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, і це підтверджується наданим розрахунком заборгованості, що після надання відповідачем зазначеного акту нарахування комунальних послуг було припинено з травня 2012 року.

Доказів тому, що відповідач повідомляв позивача про відсутність в квартирі приладів опалення і у попередні роки, суду не надано.

Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог необхідно стягнути на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подачу позовної заяви в сумі 61 грн. 07 коп. та сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 121 грн. 80 коп., а разом - 182 грн. 87 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Макіївтепломережа» на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 квітня 2014 року - задовольнити.

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 квітня 2014 скасувати.

Позовні вимоги комунального підприємства «Макіївтепломережа» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Макіївтепломережа» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2011 року по 01 листопада 2013 року в сумі 3 345 (три тисячі триста сорок п'ять ) грн. 15 коп. та судові витрати в сумі 182 грн. 87 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді