Ухвала суду № 39422879, 11.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 0523/9029/12 Номер провадження 22-ц/775/4770/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Біляєвої О.М.,

суддів: Папоян В.В., Мальованого Ю.М.,

при секретарі: Саєнко В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Донецька від 11 квітня 2014 року по справі за поданням державного виконавця Київського районного управління юстиції м. Донецька відділу державної виконавчої служби про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в :

04 квітня 2014 року до суду надійшло подання старшого державного виконавця, погоджене з начальником відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_1 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавчий документ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 623 003 грн. 94 грн. Боржник покладені на нього зобов'язання добровільно не виконує, ухиляється від виконання зобов'язання.

Ухвалою Київського районного суду міста Донецька 11 квітня 2014 року подання державного виконавця Київського районного управління юстиції м. Донецька задоволено.

З вказаним судовим рішенням не погодився боржник, ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції і відмовити у задоволенні подання про обмеження у праві виїзду за кордон. В обґрунтування скарги вказав, що як подання державного виконавця так і самі матеріали справи не містять беззаперечних доказів його ухилення від виконання зобов'язань.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька Литвяк М.М. та заінтересована особа ОСОБА_2 проти скарги заперечували, просили судове рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Задовольняючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем попереджено боржника про необхідність сплати заборгованості та виконання рішення суду, проте боржник ігнорує вимоги державного виконавця, не вживає ніяких заходів щодо повного або часткового погашення заборгованості, а дії державного виконавця спрямовані на реальне та своєчасне виконання рішення.

Однак колегія суддів не погоджується з даним висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно п.5 ч.1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Згідно п. 18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.

Судом встановлено, що 02 вересня 2013 року ВДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за виконавчим листом № 2/257/156, виданим 02 серпня 2013 року Київським районним судом м. Донецька (а.с.80).

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Звертаючись із даним поданням до суду, представником ВДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку не було наведено будь-яких об'єктивних доказів того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань та доказів того, в чому саме полягає таке ухилення.

Посилання представника органу ДВС, як на доказ ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань тільки на наявну заборгованість, та свідоме ігнорування ОСОБА_1 вимог державного виконавця є необґрунтованими і не підтверджені жодними доказами.

Сама лише констатація факту наявності у ОСОБА_1, заборгованості не може слугувати достатньою правовою підставою для обмеження даної особи у праві виїзду за межі України.

За твердженням апелянта, від виконання рішення суду він не ухилявся. Такі дані відсутні як в матеріалах справи так і в виконавчому провадженні.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що боржник здійснює погашення заборгованості щомісячними виплатами на користь ОСОБА_2 по 200 грн.(а.с.133, 134).

Підстави вважати, що ОСОБА_1 якимось чином може перешкоджати виконанню рішення суду, а обмеження його у праві виїзду за кордон буде сприяти погашенню боргу, у колегії суддів відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність об'єктивних та переконливих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тому суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про необхідність задоволення подання державного виконавця ВДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування, а тому колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє, ухвалу Київського районного суду міста Донецька від 11 квітня 2014 року по даній справі скасовує та відмовляє у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1

Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду міста Донецька від 11 квітня 2014 року скасувати.

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м.Донецька Литвяк М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.