Справа № 2-961
2009 р.
Р І Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2009 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі :
головуючого-судді Гонтар А.Л.
при секретареві Костенко В.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Комунального підприємства «Дружківський трамвай»
про стягнення заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за час затримки заборгованості та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 10 квітня 2009 року звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до комунального підприємства «Дружківський трамвай» про стягнення заборгованості по заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
В позові він посилається на те, що з 27 березня 2008 року працював в КП «Дружківський трамвай» на посаді головного інженера. Наказом по підприємству від 23.10.2008 року його було звільнено за ст.. 36 п.1 КЗпП.
При звільненні з ним не було здійснено певного розрахунку. Він вважає, що відповідач не сплатив йому заробітну плату за період липень-жовтень 2008 року у розмірі 5274 грн.07 коп. Оскільки відповідач своєчасно не здійснив з ним розрахунок, вважає що з нього треба стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 14066 грн. 45 коп. Також позивач просить стягнути на його користь компенсацію за несвоєчасну сплату заробітної плати у сумі 525 грн.92 коп. Оскільки позивач вважає, що його трудові права були порушені, то просить стягнути також моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
06 травня 2009 року позивач подав додаткову позовну заяву, згідно якої збільшив позовні вимоги та просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 5274 грн. 07 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 525 грн. 92 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 16776 грн. 50 коп. та моральну шкоду у сумі 1000 грн. (а.с.15-16).
02 червня 2009 року позивач подав додаткову позовну заяву, згідно якої змінив позовні вимоги та просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 2517 грн. 38 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 628 грн. 71 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 19357 грн. 50 коп. та моральну шкоду у сумі 1000 грн. (а.с.25-27).
12 червня 2009 року позивач подав додаткову позовну заяву, згідно якої змінив позовні вимоги та просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 1821 грн.99 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 628 грн. 71 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 20260 грн. 85 коп. та моральну шкоду у сумі 1000 грн. (а.с.54- НОМЕР_4 ).
Позивач з’явився у судове засідання та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання з’явився, позовні вимоги визнав частково та пояснив, що позивач дійсно працював на підприємстві з 27.03.2008 року до 23.10.2008 року. Під час його роботи у нього склалась заборгованість по заробітній платі у сумі 5274 грн. 07 коп. При звільненні з ним не було здійснено повного розрахунку, оскільки підприємство знаходиться у складному матеріальному становищі. Але в наступний час підприємство частково розрахувалось с позивачем і на наступний час заборгованість по заробітній платі складає 1171 грн. 99 коп. Що стосується сплати середнього заробітку за весь час затримки заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, то відповідач просить в цій частині позову відмовити, оскільки заборгованість по заробітній платі виникли не з вини підприємства, а з тих підстав, що склалися в економічному стані.
Суд вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 було прийнято в КП «Дружківський трамвай» на посаду головного інженера з 27.03.2008 року, що підтверджується записом у трудовій книжки від (а.с.8).
Наказом № НОМЕР_1 від 23.10.2008 року позивача було звільнено з займаної посади на підставі ст.. 36 п.1 КЗпП, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.8)
Згідно зі ст.. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Але під час роботи позивача заробітна плата на підприємстві виплачувалась не своєчасно у зв’язку з чим перед позивачем виникла заборгованість по заробітній платі за період роботи липень – жовтень 2008 року у сумі 5274 грн. 07 коп., що підтверджується довідкою підприємства № НОМЕР_2 від 13.02.2009 року (а.с.11).
Дана заборгованість позивачу в день звільнення сплачена не була.
Суд встановив, що відповідач частково сплатив позивачу заробітну плату у розмірі 4102 грн. 08 коп., що підтверджується довідкою підприємства № НОМЕР_3 від 05 травня 2009 року (а.с.18), довідкою № НОМЕР_4 від 03.06.2009 року (а.с.39).
Однак повного розрахунку відповідач не здійснив з позивачем до теперішнього часу, не виплатив йому заробітну плату у повному обсязі, чим порушив право позивача на своєчасне отримання допомоги в терміни, передбачені ст.115, 116 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці».span>
Оскільки відповідач до теперішнього часу не виплатив позивачу добровільно всі суми, що належать йому від підприємства, зазначені суми підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Відповідно до довідки підприємства № НОМЕР_5 від 15.06.2009 року заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 складає 1171 грн. 99 коп.(а.с.46). Саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно ст.. 34 Закону України «Про оплату праці» і Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. № 692), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Оскільки позивачу була затримана заробітна плата, а індекс цін на споживчі товари і тарифі на послуги зросли більше ніж на один відсоток, то на користь позивача також підлягає стягненню компенсація у розмірі 628 грн. 71 коп.
Згідно ст.. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.. 116 КЗпП, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що позивач працював з 40 годинним (п'ятиденним) робочим тижнем з двома вихідними днями (суботою, неділею), тривалість його робочого дня складала 8 годин, що підтверджується графіком роботи підприємства (а.с.45)
Суд встановив, що за період з 23 жовтня 2008 року по 15 червня 2009 року позивач має 158 днів затримки виплати заробітної плати.
Згідно п.п.2-4 п.8 Положення Порядку обчислення середньої заробітної плати (затвердженого постановою Кабінету Міністров України № 100 від 08 лютого 1995 року з наступними змінами і доповненнями) середньо денний заробіток позивача на момент звільнення, складає 64 грн.79 коп. Після звільнення позивача заробітна плата на КП «Дружківський трамвай» не підвищувалася.
Таким чином, середній заробіток позивача за 158 днів затримки склав 10236 грн. 82 коп.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у даній сумі.
Позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду відповідно до ст. 237-1 КЗОТ України у розмірі 1000 гривен.
Але згідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд встановив, що позивача було звільнено з роботи 23.10.2008 року і при звільнені розрахунку з ним здійснено не було.
Проте позивач до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди звернувся лише 10.04.2009 року, тобто поза строком встановленим законом.
Відповідно до вимог ст. 234 КЗпП суд може поновити строки, передбачені ст. 234 КЗпП, якщо ці строки були пропущені позивачем з поважних причин.
Але, позивач ОСОБА_1 в загалі не ставив питання про поновлення строку та будь-якої поважної причини пропуску строку для звернення до суду з даним позовом не надав.
Суд вважає, що позивач пропустив трьох місячний строк для звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача треба стягнути на користь держави судові витрати у вигляді державного мита у сумі 51 грн., та судовий збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 гривень
На підставі ст. 10,11, НОМЕР_5 ,59,60,84,88,212-215,218,224 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст.115,116,117,233,234 КЗпП України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дружківський трамвай» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства «Дружківський трамвай» (р/р 2600510699 МФО 335076 ОКПО 05494354 обласна дирекція «Райффайзен банк Аваль м.Донецьк) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з липня по жовтень 2008 року у сумі 1171 (одна тисяча сто сімдесят одну) грн. 99 коп., індексацію в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 71 коп., середній заробіток за час затримки заробітку у сумі 10236 (десять тисяч двісті тридцять шість) гривень 82 коп.
В інший частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) гривня 99 коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення в індексації в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 71 коп., середнього заробітку за час затримки заробітку у сумі 10236 (десять тисяч двісті тридцять шість) гривень 82 коп. підлягає стягнення після набрання рішенням чинності.
Стягнути з КП «Дружківський трамвай» » (р/р 2600510699 МФО 335076 ОКПО 05494354 обласна дирекція «Райффайзен банк Аваль м.Донецьк) на користь держави держмито у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та на р/р 31216259700004 ГУ ДКУ у Донецькій області МФО банку 834016 ЄДРПОУ 34686537 КЕКД 22050000 отримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьк витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 (тридцять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, після закінчення строку подання апеляційної скарги або після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяті днів з момент проголошення рішення або двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Судове рішення № 3942150, Дружківський міський суд Донецької області було прийнято 15.06.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-961/09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: