Постанова № 39419398, 10.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р. Справа №805/5377/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 06 лютого 2014 року та від 17 березня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області (далі - позивач, УДКС України у Калінінському районі) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - відповідач, Відділ примусового виконання рішень у Донецькій області) про скасування постанов Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 06 лютого 2014 року та від 17 березня 2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області 06 лютого 2014 року винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., 17 березня 2014 року - в розмірі 1 360,00 грн за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про зобов'язання вчинити дії щодо виконання виконавчого листа від 05 березня 2012 року № 2а/1570/9149/2011 про стягнення з Державного бюджету витрат на проведення судової експертизи в сумі 5 063,04 року. Копію постанови про накладення штрафу отримано позивачем 10 лютого 2014 року. Позивач вважає постанову відділу примусового і виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 06 лютого 2014 року такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки державний виконавець не має повноважень для здійснення оцінки поважності причин невиконання рішення.

Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області повідомляє, що відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Згідно статті З Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України 03 серпня 2011 року № 845 затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», яким визначені умови: безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету (підпункти 16-23 наведеного Порядку); безспірного списання коштів з рахунків боржника (підпункти 24-34 наведеного Порядку).

Позивач зазначив, що у наданому ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» виконавчому листі по справі № 2а/0570/9149/2011 боржником вказано Державний бюджет України, але з наданого ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» платіжного доручення вбачається, що кошти за висновок судової експертизи сплачені Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Враховуючи те, що надходження до Державного бюджету коштів є обов'язковою умовою для здійснення безспірного списання коштів Державного бюджету України за судовим рішенням про стягнення надходжень бюджету, виконати виконавчий лист від 25 червня 2013 року № 2а/0570/9149/2011 в цьому порядку не можливо.

Позивач зауважив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» бюджетні призначення на відшкодування витрат, у зв'язку з проведенням судових експертиз, не передбачені, а відтак рахунків, з яких би здійснювалось таке бюджетне відшкодування, у Державній казначейській службі України немає, отже законні підстави для стягнення з Державного бюджету України витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, відсутні.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом про скасування постанов Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 06 лютого 2014 року та від 17 березня 2014 року, який просив розглянути за відсутності його представників (арк. справи 2-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року відкрите провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. справи 1).

10 червня 2014 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання,згідно якого відповідач заперечував проти задоволення адміністративного позову, про що надав відповідні документи, а також просив розглянути дану адміністративну справу без його участі (арк. справи 24-48).

З огляду на положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року визнано поважними причини пропуску позивачем строків звернення до адміністративного суду із даним позовом (арк. справи 49).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області, є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38034015, здійснює свою діяльність на підставі Положення «Про державну казначейську службу України», затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011. У своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну виконавчу службу» та Законом України «Про виконавче провадження» повноваження.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, 09 вересня 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 805/11618/13-а за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області, якою наведений позов задоволено, зобов'язано Управління державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області вчинити дії щодо виконання виконавчого листа про стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» судових витрат у розмірі 5 063,04 грн. (арк. справи 18-20).

24 жовтня 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по вищезазначеній справі від 09 вересня 2013 року про зобов'язання управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області вчинити дії щодо виконання виконавчого листа від 05 березня 2012 року по справі № 2а/1570/9149/2011 про стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» судових витрат в розмірі 5 063,04 грн., згідно з яким стягувачем є Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99, код ЄДРПОУ 0112575, п/р № 2600800016056 в філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Маріуполь Донецької області, код банку З35957), боржник - управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області (арк. справи 47).

У зв'язку з чим, Державне підприємство «Маріупольський морський торгівельний порт» 13 грудня 2013 року звернулось до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області із заявою № 18/513 про примусове виконання виконавчого листа виданого на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року по справі № 805/11618/13-а (арк. справи 27-28), згідно з якою просили прийняти до виконання вищенаведений виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/11618/13-а про зобов'язання управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області вчинити дії щодо виконання виконавчого листа від 05 березня 2012 року по справі № 2а/1570/9149/2011 про стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» судових витрат у розмірі 5 063,04 грн.

Суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

В силу статті 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

17 грудня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Шмаковим Романом Сергійовичем на підставі виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року про зобов'язання управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області вчинити дії щодо виконання виконавчого листа від 05 березня 2012 року по справі № 2а/1570/9149/2011 про стягнення з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» судових витрат в розмірі 5063,04 грн., - винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 41265243) (арк. справи 29). Як зазначалось судом вище, стягувачем за наведеним виконавчим листом, на підставі якого державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження є Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт», боржником - управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області.

Наведена постанова про відкриття виконавчого провадження 17 грудня 2013 року направлена стягувачеві - для відома, боржнику - для виконання, а також зобов'язано боржника у семиденний строк з дня отримання вказаної постанови виконати її вимоги, про що негайно повідомити державного виконавця, надавши документальне підтвердження (квитанцію, платіжне доручення), у випадку невиконання боржником виконавчого документу у наведений строк, боржнику необхідно з'явитись до державного виконавця в прийомний день (кожного вівторка з 08:30 години до 17 години 00 хвилин) за адресою: м. Донецьк, вул. Донецька, 39, шостий поверх, каб. 12, та надати пояснення з причини невиконання рішення суду, а також повідомити про особу, відповідальну за виконання рішення суду (арк. справи 30).

25 грудня 2013 року управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області звернулось до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Шмакова Р.С. з листом вх. № 02-51/2009 (арк. справи 34-35), в якому зазначили, що відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Згідно статті З Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. З наданого ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» платіжного доручення вбачається, що кошти, сплачені Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, за висновок судової експертизи. Враховуючи те, що надходження до Державного бюджету коштів є обов'язковою умовою для здійснення безспірного списання коштів Державного бюджету України за судовим рішенням про стягнення надходжень бюджету, виконати виконавчий лист від 25 червня 2013 року № 2а/0570/9149/2011 в цьому порядку не можливо, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» бюджетні призначення на відшкодування витрат, у зв'язку з проведенням судових експертиз, не передбачені, а відтак рахунків, з яких би здійснювалось таке бюджетне відшкодування, у Державній казначейській службі України немає, отже законні підстави для стягнення з Державного бюджету України витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, відсутні. Зазначений лист отриманий державним виконавцем 31 грудня 2013 року, що свідчить відповідний підпис на згаданому листі.

06 лютого 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Шмаковим Романом Сергійовичем за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк виконавчого документа, винесено постанову про накладення штрафу на боржника - управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області у розмірі 680,00 грн. (арк. справи 36), яка разом з вимогою державного виконавця від 06 лютого 2014 року про зобов'язання у строк до 16 лютого 2014 року вчинити дії щодо виконання виконавчого листа від 05 березня 2012 року № 2а/1570/9149/2011 про стягнення з Державного бюджету на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» судових витрат в розмірі 5 063,04 грн. направлена на адресу позивача для виконання (арк. справи 37, 38).

Судом встановлено, що 06 лютого 2014 року державним виконавцем, окрім наведеного вище, винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 20 лютого 2014 року, у зв'язку з відсутністю відомостей стосовно отримання боржником наведеної постанови про накладення штрафу та вимоги державного виконавця (арк. справи 39).

Разом із цим, 17 березня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Шмаковим Романом Сергійовичем за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, на боржника - управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області постановою накладено штраф у розмірі 1 360,00 грн., яка направлена на адресу боржника для виконання (арк. справи 42).

З урахуванням того, що, державним виконавцем були проведені всі дії щодо виконання вимог виконавчого документу, встановлених статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 25 березня 2014 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 41265243) (арк. справи 45), яка направлена супровідним листом на адресу стягувача та боржника для відома (арк. справи 46).

Суд зазначає, що спірною обставиною у даній справі є обґрунтованість винесення Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області постанов про накладення штрафу від 06 лютого 2014 року у розмірі 680,00 грн. та від 17 березня 2014 року у розмірі 1 360,00 грн. З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Прийняті відповідачем постанови є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Як встановлено частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами частин 1, 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Статтею 89 цього ж Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина 1 статті 89 Закону).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (частина 2 статті 89 Закону).

Із системного аналізу наведеної статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» можна зробити висновок, що державним виконавцем виноситься постанова про накладення штрафу на боржника у разі невиконання ним без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Тобто, при вирішенні питання при винесенні означеної постанова є необхідність з'ясування наявності або відсутності поважних причин невиконання такого рішення, у встановлений державним виконавцем строк.

Таким чином, з огляду на наведені норми Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець накладає на боржника штраф у разі невиконання ним рішення саме без поважних причин.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи та зазначалось судом вище, боржником - управлінням Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області 25 грудня 2013 року доведено листом вх. № 02-51/2009 до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про причини невиконання виконавчого документа, виданого Донецьким окружним адміністративним судом та відповідних вимог державного виконавця, зокрема те, що надходження до Державного бюджету коштів є обов'язковою умовою для здійснення безспірного списання коштів Державного бюджету України за судовим рішенням про стягнення надходжень бюджету, а виконати виконавчий лист від 25 червня 2013 року № 2а/0570/9149/2011 в цьому порядку не можливо, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» бюджетні призначення на відшкодування витрат, у зв'язку з проведенням судових експертиз, не передбачені, а відтак рахунків, з яких би здійснювалось таке бюджетне відшкодування, у Державній казначейській службі України відсутні.

На думку суду, в розглядуваних правовідносинах боржником - управлінням Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області не виконано виконавчий лист від 25 червня 2013 року № 2а/0570/9149/2011 та вимоги державного виконавця, з поважної причини - відсутності відповідного рахунку, з якого боржник мав би можливість зробити безспірне бюджетне списання на користь стягувача - ДП «Маріупольський морський торговельний порт».

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанови державного виконавця про накладення штрафу від 06 лютого 2014 року у розмірі 680,00 грн. та від 17 березня 2014 року у розмірі 1 360,00 грн. прийняті без урахування всіх обставин, що потребують з'ясування для їх винесення, зокрема, поважності причин невиконання рішення, а тому вказані постанови підлягають скасуванню.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов про накладення штрафу від 06 лютого 2014 року та від 17 березня 2014 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас суд звертає увагу позивача, що Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 06 лютого 2014 року та від 17 березня 2014 року, - задовольнити повністю.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 06 лютого 2014 року про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області 17 березня 2014 року про накладення штрафу у розмірі 1 360,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 червня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 13 червня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.