Ухвала суду № 39410876, 18.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/4496/13-ц Головуючий у І інстанції Орда О.О.Провадження № 22-ц/780/3812/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.Категорія 29 18.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Суханової Є.М., Кулішенка Ю,М.,

при секретарі: Химинець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи його тим, що він є членом Громадської організації Садівницького Товариства «Юпітер». На підставі його заяви, рішенням загальних зборів ГО СТ «Юпітер» від 10.07.2004 року йому було виділено земельну ділянку НОМЕР_1, загальною площею 0,06 га., в 2007 році збудував садовий будинок на даній земельній ділянці, який не був ведений в експлуатацію. На даний будинок Васильківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації було видано технічний паспорт. В 2009 році він вирішив продати даний садовий будинок, знайшов покупця ОСОБА_5 та домовився про ціну а саме договірна ціна зазначеного будинку становила 108763,00 грн.. 22 червня 2010 року йому стало відомо про руйнування даного будинку відповідачами. Узв'язку з цим просив стягнути з відповідачів 108763,00 грн. матеріальної шкоди, так як кошти, які б він реально одержав від продажу будинку, що було зруйновано є упущеною вигодою, 5000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що він надав докази реальних збитків відповідачами, надавши суду копію технічного паспорту садового будинку де було зазначено, що відновна вартість будівлі та споруд складає 24162,00грн., а дійсна 19330,00 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що угоду про завдаток від 24 грудня 2009 року та заяву ОСОБА_5 від 30 січня 2012 року, не можуть вважатися доказом щодо розміру шкоди, оскільки підтверджують лише факт бажання укласти договір купівлі - продажу та факт не укладення такого договору. Позивачем не доведено що позивач мав би отримати такі доходи від договорних зобов'язань і не отримав їх внаслідок неправомірних дій відповідачів, оскільки договір купівлі-продажу не був укладений, таким чином допустимих доказів про розмір шкоди позивач не надав та не довів неправомірність дій відповідачів у завданні йому збитків. Також позивачем не було надано суду доказів завдання відповідачами позивачу моральної шкоди та обґрунтування її розміру.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно зі статтею 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином законодавством передбачено відщкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків, за наявності порушення цивільного права та причинного зв'язку між порушенням права та збитками.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Частиною першою ст. 1167 цього ж Кодексу визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 22 січня 2010 року, виданого на підставі розпорядження від 13.11.2009 року № 1034 Васильківської районної державної адміністрації земельна ділянка № НОМЕР_1, яка розташована в с. Погреби Васильківського району Київської області (Громадської організації Садівницького Товариства «Юпитер»), цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва, належала на праві приватної власності ОСОБА_3.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2012 року визнано недійсним державний акт серії ЯК № 896763 від 12.04.2010 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована на території Погребівської сільської ради Васильківського району Київської області в с/т «Юпітер» діл. НОМЕР_1, цільове призначення - ведення садівництва, що виданий на ім'я ОСОБА_3 (кадастровий номер 3221486500:08:005:0120), ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 листопада 2012 року в цій частині рішення залишено без змін.

10.12.2008 року Васильківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації проведено інвентаризацію садового будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1, що розташована в с. Погреби Васильківського району Київської області (Громадської організації Садівницького Товариства «Юпітер») за результатами якої видано технічний паспорт на ім'я ОСОБА_2.

Відповідно до п. 2 угоди про завдаток від 24 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 договірна ціна садового будинку № НОМЕР_1, розташованого за адресою: садове товариство «Юпітер» Погребівської сільської Ради Васильківського району Київської області становить 108763 гривень.

Згідно заяви ОСОБА_5 від 30 січня 2012 року підпис на якій засвідчено ОСОБА_6, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.06.2010 року та зареєстровано в реєстрі за № 390 у зв'язку з повним зруйнуванням будинку ОСОБА_2 останній повернув їй угоду про завдаток в подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Васильківського РУГУ МВС України в Київській області від 25.06.2011 року відповідачі підтвердили факт демонтажу старого дерев'яного будинку на ділянці № НОМЕР_1, які були проведені 22.06.2010 року.

Згідно листа КП КОР « Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 88 від 24.01.2012 року садовий будиночок № НОМЕР_1 в с/т «Юпітер» заінвентаризовано за ОСОБА_7 але право власності на нього не зареєстровано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки факт бажання укласти договір купівлі - продажу та факт не укладення такого договору не свідчить, про те, що позивач не отримав певну вигоду, внаслідок неправомірних дій відповідачів. Також позивачем не було надано суду доказів завдання відповідачами позивачу моральної шкоди та обґрунтування її розміру.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем доведено розмір матеріальної шкоди доказом - технічним паспортом, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки позивачем в позовних вимогах не зазначено прохання про стягнення з відповідачів на його користь реально заподіяної матеріальної шкоди та її розмір, а лише зазначена сума відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 108763,00 грн. - упущеної вигоди.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: