Ухвала суду № 39405249, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/19610/11

№ К/9991/19610/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011

у справі № 2а-24935/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011, позов задоволено: визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.08.2010 № 0000221742/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 12863,10 грн., у тому числі основний платіж на суму 4287,70 грн., і штрафні санкції на суму 8575,40 грн.

У касаційній скарзі Красноармійська ОДПІ Донецької області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що Красноармійською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська»» Державного підприємства «Селидіввугілля» за період з 01.04.09 по 31.03.10 з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 05.08.10 № 215/23-2/33621568.

За наслідками перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 4.2.9 пункту 4.2, підпункту 4.3.15 пункту 4.3 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, пункту 7.1 статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон № 889-ІV), що виявилося у заниженні підприємством податку з доходів фізичних осіб (утримання та перерахування податку з заробітної плати) за період з 01.04.2009 по 31.03.10 у сумі 6660,47 грн., у тому числі квітень 2009 року - 313,97 грн., червень 2009 року - 262,00 грн., жовтень 2009 року - 433,56 грн., листопад 2009 року - 208,33 грн., грудень 2009 року - 41,34 грн., січень 2010 року - 2175,52 грн., лютий 2010 року - 1412,92 грн., березень 2010 року - 972,67 грн.

Відповідно до вказаного акту перевірки податковим органом 17.08.2010 винесено податкове повідомлення - рішення № 0000221742/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб 19981,41 грн., у тому числі, основний платіж - 6660,47 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 13320,94 грн. (оскаржується позивачем частково у сумі 12863,10 грн., у тому числі, основний платіж - 4287,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції -8575,40 грн.).

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закон № 889-ІV ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

Ставка податку становить 10 відсотків від об'єкта оподаткування з доходів шахтарів-працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - Список 1) (пункт 7.4 цієї статті).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у тому числі Список 1- список виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Цей Список включає розділ І - «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень та підрозділи» та підрозділи 1.1.а - «усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах», 1.1.в - «керівники шахт, шахтоуправлінь на правах шахт, рудників і копалень: головні енергетики, головні інженери, головні механіки, директори (інші керівники)».

Пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 889-ІV передбачено особливості оподаткування податком з доходів фізичних осіб доходів працівників, внесених в Список №1. При цьому Закон не містить застережень щодо поширення дії норми цього пункту виключно на працівників, які визначені у підрозділі 1.1. «а» Списку №1.

З огляду на це суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у позивача обов'язку утримувати при виплаті доходу особам, які включені до списку 1, податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 %, оскільки такі посади, як директор, головний інженер та головний механік відносяться до керівників шахт, передбачені підрозділом 1.1. «в» Списку № 1, а тому ставка податку з виплачених цим працівникам доходів відповідно до вимог пункту 7.4 статті 7 Закону № 889- ІV становить 10%.

Відповідно до пункту 1.2 ст. 1 Закону № 889-ІV дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.

Доходи, що підлягають оподаткуванню, можуть бути виплачені не тільки у грошовій, а й в іншій формі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, працівникам позивача за підсумками 2009 року на підприємстві проводилось нарахування доходів не у грошовій формі за аналітичними даними по рахунку № 682 «Внутрішні розрахунки» зазначено рахунок СФ 00184 від 26.11.2009, договір №685-09 ОВ від 25.12.2009, згідно яких підприємство отримало туристичні путівки від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 Вартість трьох путівок складає 18000,00 грн., в особових рахунках, а саме: ОСОБА_5 - начальник дільниці № 2 «Добувний», нараховано доходу у розмірі 6000, грн., утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10% - 600,00 грн.; ОСОБА_6- ГРОЗ, нараховано доходу у розмірі 6000,00 грн., утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10% - 600,00 грн.; ОСОБА_7 - головний механік, нараховано доходу у розмірі 6000,00 грн., утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10% - 600,00 грн. з кодом нарахування «Подарунки (додаткове благо»)

Відображені в акті перевірки блага, оплачені підприємством своїм працівникам з урахуванням вимог підпункту 4.2.9 пункту 4.2 ст. 4 Закону № 889-ІV правильно розцінені судами попередніх інстанцій як додаткові блага, які підлягають включенню до складу загального місячного оподатковуваного доходу та правомірно включені позивачем до сукупного оподатковуваного доходу громадян матеріальних і соціальних благ у вигляді вартості путівки на відпочинок зазначених осіб.

Доводи податкового органу щодо того, що вартість путівок не входить до фонду оплати праці, сума такої путівки не нараховується та не виплачується на користь платника податку, а надається безкоштовно, є безпідставним та не обґрунтованими.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош