Ухвала суду № 39405248, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/33020/11

№ К/9991/33020/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2а-9628/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хантер»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 позов залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.05.2010 № 000212305/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18434,00 грн.

У касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2010, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для визначення ТОВ «Хантер» податкових зобов'язань з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленнями-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.05.2010 № 3206/2305/25458970, про порушення підприємством норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) а саме: заниження податку на прибуток за ІV квартал 2009 року, І квартал 2010 року на загальну суму 15986,00 грн. За висновком податкового органу, підприємство не включило до складу валових доходів непогашену кредиторську заборгованість по заробітній платі в сумі 33945,00 грн. та суму статутного капіталу в розмірі 30000,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2010 № 000212305/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18434 грн., у т.ч., основний платіж - 15986,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2448,00 грн.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу»; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку ( у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються ну суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням.

31.12.2009 директором ТОВ «Хантер» прийнято розпорядження, на підставі якого вирішено у зв'язку з відсутністю на підприємстві грошових коштів заборгованість по заробітній платі за минулі періоди перед ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 погасити за рахунок офісних меблів, обчислювальної техніки, яка рахується на балансі підприємства.

Згідно з підпунктом 8.4.4 пункту 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2,3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Актом прийому-передачі майна від 31.12.2009 (а.с. 27) та платіжною відомістю № НЗП- 000001 від 31.12.2009 (а.с. 25), приєднаними до справи, підтверджується, що в рахунок погашення заборгованості із заробітної плати в сумі 33944,81 грн. позивач передав колишнім працівникам товариства основні фонди групи 2 балансовою вартістю 33950,12 грн.

Оскільки основні фонди були відчужені за меншою ціною, ніж їх балансова вартість, відсутній і об'єкт оподаткування податком на прибуток, і як наслідок, відсутні підстави для нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІV квартал 2009 року в сумі 8486,00 грн.

Згідно із статутом ТОВ «Хантер», затвердженого протоколом зборів учасників від 03.01.2006, за рахунок вкладів учасників у товариства формується статутний капітал у розмір 30000,00 грн. ( внесено 100%) (а.с. 32-33).

Баланс ТОВ «Хантер» станом на 05.04.2010 підтверджує, що статутний капітал товариства складав 30000,00 грн., непокриті збитки - 30000,00 грн., вартість оборотних та необоротних активів - 0. (а.с. 30-32).

Згідно з протоколом № 1 від 30.04.2010 загальними зборами учасників ТОВ «Хантер» вирішено, що у зв'язку із прийняттям рішення про ліквідацію та відсутністю власного капіталу спрямувати статутний капітал у розмірі 100 % на покриття збитків підприємства.

У подальшому протоколом № 2 ТОВ «Хантер» вказане рішення щодо спрямування статутного капіталу в розмірі 100 % скасовано та прийнято рішення про проведення реформації балансу, складеного станом на 05.04.2010, з метою обнулювання та вилучення з нього бухгалтерських рахунків, віднесених до власного капіталу: бухгалтерського рахунку 40 «Статутний капітал» та бухгалтерського рахунку 442 «Непокриті збитки», у зв'язку із відсутністю відповідних активів та зобов'язань. Реформацію балансу ухвалено провести шляхом здійснення бухгалтерської проводки; затверджено ліквідаційний баланс ТОВ «Хантер» станом на 30.04.2010.

Частиною 4 ст. 144 Цивільного кодексу України встановлено, якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язано оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активі товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Згідно із ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; документ, що підтверджує внесення плати за публікації. Повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Державним реєстратором до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновників (учасників) ТОВ «Хантер» щодо припинення юридичної особи.

Таким чином, на момент проведення податковим органом перевірки позивач знаходився у стані ліквідації, а статутний фонд товариства фактично не існував, що свідчить про хибність доводів відповідача про необхідність зарахування на баланс коштів статутного капіталу в сумі 30000,00 грн., за рахунок яких були покриті збитки товариства.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов правильного висновку, що сума коштів, спрямованих на покриття збитків за рахунок коштів статутного фонду, не підлягає включенню до валового доходу.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 28.05.2010 № 000212305/0 є таким, що прийнято із порушенням законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін якого виник спір, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош