Ухвала суду № 39405220, 15.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/9991/60206/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011

у справі № 2а/0570/6950/2011 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Донагроімпекс»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011, позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.04.2010 № 0001452340/0 у частині зменшення бюджетного відшкодування на 6681932,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33118,50 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані висновком про те, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від дотримання правил бухгалтерського та податкового обліку, як-то, правильність визначення об`єкта оподаткування, зберігання первинних документів, сплата сум податку до державного бюджету - іншими платниками податку (постачальниками товарів (послуг)), якщо цей платник податку (покупець) сплатив податок у ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок підтверджується первинними документами.

У касаційній скарзі ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом щодо надання заперечення проти касаційної скарги.

З огляду на те, що представники сторін в судове засідання суду касаційної інстанції, призначене об 11 годині 15.05.2014, не з'явились, касаційний перегляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями за березень 2008 року, березень, серпень, жовтень, грудень 2009 року, січень 2010 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 09.04.2010 № 692/23-3/25333903, про порушення позивачем норм пунктів 1.4, 1.7 ст.1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3, пункту 4.1 ст.4, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6, підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: 1) занижені обсяги операцій з реалізації продукції за межами митної території України (експортні операції), що оподатковуються за ставкою 0 %, в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2010 року на 4383,00 грн. та завищені обсяги операцій з реалізації продукції за межами митної території України в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року на 5882,00 грн.; 2) завищено залишок від`ємного значення чистої суми податкових зобов'язань попереднього податкового періоду в податковій декларації за травень 2009 року на 262320,00 грн.; 3) завищено суми податкового кредиту у податковому обліку за квітень, травень 2009 року, січень 2010 року на 29598,67 грн., 86658,60 грн., та 270569,00 грн. відповідно внаслідок включення ПДВ в цих сумах за податковими накладними, виписаними ТОВ «Донецкагро-Маркет» за нікчемними правочинами з поставки зерна, внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання в податковій декларації за січень 2010 року на 270569,00 грн.; 4) завищено від`ємне значення чистої суми податкових зобов`язань в податковому обліку за березень 2008 року на 66237,00 грн. (ця сума відшкодована), квітень та травень 2009 року на 29598,67 грн. та 86658,60 грн. відповідно, за грудень 2009 року на 87731,73 грн.; 5) завищено суми бюджетного відшкодування в податкових деклараціях за березень, серпень, жовтень, грудень 2009 року, січень 2010 року на 20645,00 грн., 646664,00 грн., 4896,00 грн., 3141522,00 грн., 2623520,00 грн. відповідно у зв`язку із відсутністю доказів надмірної сплати цих сум постачальниками позивача.

На підставі акту перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.04.2010 № 0001452340/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку ЗАТ «Донагроімпекс» за березень 2008 року, березень, серпень, жовтень, грудень 2009 року, січень 2010 року на загальну суму 6707473,00 грн. та про зобов'язання цього товариства сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 33118,50 грн., з яких оспорюється зменшення бюджетного відшкодування на 6681932,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33118,50 грн.

Як встановлено у судовому процесі, за наслідками господарських операцій з поставки позивачу товарів (послуг) суб'єктами підприємницької діяльності: ПП «Агродар-Україна» (поставка зерна), ТОВ «Донецькагро-Маркет» (поставка зерна), ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» (поставка зерна, послуг із складського зберігання, транспортно-експедиційних послуг), ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (поставка зерна), ТОВ «Агро-Бум» (поставка зерна), ТОВ «Апекс-Груп 7» (поставка зерна), ТОВ «Украгроімпекс» (поставка зерна), ПП «АВВА» (поставка зерна), ТОВ «Промислова компанія «Авітек» (поставка зерна), ТОВ «Альсер-Агро» (поставка зерна), ЗАТ «Слов`янськолія» (поставка послуг із переробки зерна, транспортно-експедиційні послуги), ТОВ «Саттелит» (поставка послуг із переробки зерна та його зберігання), ТОВ «Азовська транспортно-експедиційна компанія» (послуги з перевезення вантажу), ПП «Максіма» (послуги з перевезення вантажу), ТОВ «АКМ-2006» (послуги зі спільного використання електромереж), ТОВ «Украгроімпекс» (комісійні послуги з продажу зерна на експорт) - зазначені постачальники виписали позивачу податкові накладні, суми ПДВ за якими позивач включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, та сплатив вартість зерна та послуг цим постачальникам в безготівковій формі розрахунків.

Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на додану вартість на включення сум податку, сплачених постачальнику у складі ціни за товари (послуги), до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту, сформованого за податковими накладними ТОВ «Донецькагро-Маркет», а також сум бюджетного відшкодування, які були сформовані за рахунок сум податкового кредиту, сформованого, у свою чергу, за наслідками господарських операцій з поставки позивачу товарів та послуг ПП «Агродар-Україна», ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ТОВ «Агро-Бум», ТОВ «Апекс-Груп 7», ТОВ «Украгроімпекс», ПП «АВВА», ТОВ «Промислова компанія «Авітек», ТОВ «Альсер-Агро», ЗАТ «Слов`янськолія», ТОВ «Саттелит», ТОВ «Азовська транспортно-експедиційна компанія», ПП «Максіма», ТОВ «АКМ-2006», ТОВ «Украгроімпекс», податковий орган в акті перевірки посилається на нікчемність правочинів поставки ТОВ «Донецькагро-Маркет» позивачу зерна з огляду на відсутність доказів транспортування товару та сертифікатів якості продукції, а також на відсутність доказів сплати податку на додану вартість до бюджету вказаними контрагентами позивача.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів купівлі-продажу, договорів зберігання зерна, договорів переробки, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі наданих послуг, складських квитанцій на зерно, платіжних доручень, банківських виписок із розрахункових рахунків, складених за наслідками господарських операцій з поставки товарів та послуг ПП «Агродар-Україна» (поставка зерна), ТОВ «Донецькагро-Маркет» (поставка зерна), ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» (поставка зерна, послуг із складського зберігання зерна, транспортно-експедиторських послуг), ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (поставка зерна), ТОВ «Агро-Бум» (поставка зерна), ТОВ «Апекс-Груп 7» (поставка зерна), ТОВ «Украгроімпекс» (поставка зерна), ПП «АВВА» (поставка зерна), ТОВ «Промислова компанія «Авітек» (поставка зерна), ТОВ «Альсер-Агро» (поставка зерна), ЗАТ «Слов`янськолія» (поставка послуг із переробки зерна, транспортно-експедиційних послуг), ТОВ «Саттелит» (поставка послуг із переробки зерна та його зберігання), ТОВ «Азовська транспортно-експедиційна компанія» (послуги з перевезення вантажу), ПП «Максіма» (послуги з перевезення вантажу), ТОВ «АКМ-2006» (послуги зі спільного використання електромереж), ТОВ «Украгроімпекс» (комісійні послуги з продажу зерна на експорт), встановили факти поставки позивачу вказаними контрагентами зерна його транспортування до підприємств переробки (ЗАТ «Слов`янськолія», ТОВ «Саттелит») та зберігання (ЗАТ «Маріупольський млинкомбінат», ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів»); надання цими суб'єктами підприємницької діяльності послуг із переробки зерна та його зберігання, а також поставки позивачу послуг із використання електромереж; оплати позивачем отриманих товарів (послуг) і відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірність включення позивачем сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних товарів (зерна) та послуг, до податкового кредиту та до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Оцінка цих доказів судом відповідає правилам оцінки доказів, встановленим ст. 86 КАС.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що норми Закону № 168/97-ВР не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована. Порушення платником податку (постачальником) податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку (покупця) права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов'язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, в судовому процесі ДПІ не доведені. Обставини щодо неможливості провести податковим органом перевірку контрагентів позивача стосовно сплати ними сум ПДВ до бюджету не кваліфіковані нормами Закону № 168/97-ВР, так само як і інших законів, як перешкода в реалізації платником податку права на повернення йому сум бюджетного відшкодування з ПДВ, якщо в судовому процесі встановлений факт сплати ним цих сум у ціні придбаних товарів (послуг).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош