Ухвала суду № 39405200, 22.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/32863/11

№ К/9991/32863/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Госпрозрахунок-Трейд»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011

у справі № 2а-8554/10/1870 Сумського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Госпрозрахунок-Трейд»

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (МДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011, адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення рішення від 06.07.2010 №0000542311/0 у частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 6381,26 грн., з яких: 4268,10 грн. - основний платіж, а 2113,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі ЗАТ «Госпрозрахунок-Трейд» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення у частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача сум податкових зобов`язань із податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 21.06.2010 № 252/23-3/30063625, про порушення ЗАТ «Госпрозрахунок-Трейд» норм пунктів 1.31, 1.32 ст.1, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст.4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР),а саме: заниження валового доходу на загальну суму 94950,00 грн. у податковому обліку за 3, 4-й квартали 2008 року, 1 - 4-й квартали 2009 року, 1-й квартал 2010 року внаслідок таких порушень правил податкового обліку: 1) не включено до складу валового доходу вартості наданих послуг з доставки товарів в сумі 87959,00 грн.; 2) врахування при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів вартості поворотної тари (поліетиленові ящики та пивні КЕГи) в сумі 6991,00 грн.; 3) завищено валові витрати на загальну суму 71959,00 грн. у податковому обліку за 2008 рік (9 місяців, рік), 2009 рік, 1-й квартал 2010 року, в тому числі: 13643,60 грн. - вартість поворотної тари; 3562,00 грн. внаслідок врахування при розрахунку убутку балансової вартості запасів вартості поворотної тари; 30939,00 грн. - витрати, не підтверджені документами первинного обліку. Ці порушення, за висновком податкового органу, призвели до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 74755,00 грн. у податковому обліку за 2008 рік, 1-й квартал 2009 року; до заниження податку на прибуток на загальну суму 25602,00 грн. у податковому обліку за 9 місяців 2008 року, 2008 рік, півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік, 1-й квартал 2010 року. Крім того, за висновками акту перевірки позивачем порушені норми пункту 1.4 ст.1, пунктів 4.1 та 4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) внаслідок не нарахування податкових зобов`язань із податку на додану вартість на вартість безоплатно наданих послуг по доставці товарів, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 17594,00 грн. у податковому обліку за період з липня 2008 року по березень 2010 року.

За наслідками перевірки МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.07.2010: № 0000542311/0 - про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 38403,00 грн., з яких 25602,00 грн. - основний платіж та 12801,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000552311/0 - про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 26391,00 грн., з яких 17594,00 грн. - основний платіж та 8797,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що позивач при здійсненні доставки товарів покупцям не включав вартість послуг транспортування, що здійснювались на підставі наказу голови правління товариства від 04.01.2008 № 7/1. Доставка товарів здійснювалась автомобілями, які обліковувались на балансі позивача: ГАЗ-3507 № НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2), ГАЗ-33021 № НОМЕР_2 (водій ОСОБА_3.).

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 1.31 ст. 1 Закону № 334/94-ВР продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 ст.1 цієї статті).

За визначенням пункту 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.1 цього ж пункту валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пунктом 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Застосувавши наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що позивач занизив валові доходи при поставці послуг транспортування товару, а податковий орган, правомірно визначив суму заниження валового доходу із розрахунку витрат, понесених позивачем при здійсненні таких послуг, взявши показники витрат пального, нарахування заробітної плати водіям та відрахувань до фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї статті).

Як встановлено у судовому процесі, у поданій позивачем податковій декларації з податку на прибуток за 2008 рік у складі суми валових витрат задекларовані витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у сумі 4473054,00 грн., в тому числі, за 2008 рік ( 9 місяців, рік) - 2430438,00 грн. Згідно з показниками цієї декларації вартість повернутих товарів та тари постачальникам за 2 півріччя 2008 року включена і в рядку 04.1 при їх отриманні, і в рядку 05.1 при їх поверненні постачальникам в сумі 36979,00 грн. (в розгорнутому вигляді); витрати минулих періодів, включені в поточному періоді (рядок 5.2), складають 21782,00 грн.

У квітні 2009 року позивач надав уточнюючий розрахунок, яким збільшив значення рядка 04.1 декларації з податку на прибуток за 2008 рік на 30939,00 грн.

Таким чином, витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за II півріччя 2008 року, самостійно задекларовані товариством в рядку 04.1, дорівнюють 2446180,00 грн. (2430438 грн.-36979 грн. + 21782 грн. + 30939 грн.).

Враховуючи вказані показники, товариство в рядку 04.9 декларації за 1-й квартал 2009 року задекларував збитки 2008 року у сумі 30939,00 грн.

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 24.12.2002 № 349-IV) якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, згідно з даними бухгалтерського обліку (дані головної книги за 2008 рік, журналів-ордерів та відповідних відомостей, накопичувальної відомості обліку валових витрат) фактичні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за II півріччя 2008 року (рядок 04.1 ) становлять 2472147,00 грн., які слід зменшити на вартість повернутих товарів та тари в сумі 36979,00 грн. Документального підтвердження витрат у сумах 21782,00 грн. та 30939,00 грн. під час перевірки товариство не надало, так само як і бухгалтерської довідки стосовно обґрунтування вищевказаних коригувань та уточнень в податковому обліку. З огляду на це вказані суми витрат були правомірно виключені податковим органом зі складу валових витрат в податковому обліку позивача.

Враховуючи викладене, доводи позивача в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення позову.

У відповідності до норм частини 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, висновки судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог не переглядаються.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Госпрозрахунок-Трейд» залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош