Ухвала суду № 39405210, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/13609/11

№ К/9991/13609/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011

у справі № 2а-6650/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «РІО-Центр»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2010, залишеною без змін Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 18.05.2010 № 0000472310/0.

У касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.04.2010 за № 1113/23-104/25185957, про порушення норм підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, а саме: завищено суму податкового кредиту у податковому обліку за період з березня 2009 року по березень 2010 року на загальну суму 359019,20 грн. у зв`язку з включенням до його складу ПДВ у вказаній сумі за недійсними податковими накладними, виписаними ТОВ «Електроспецтех», в яких вказано місце розташування юридичної особи -постачальника, що не відповідає дійсності.

За наслідками перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.05.2010 № 0000472310/0 про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 538528,80 грн. (у т.ч. 359019,20 грн. - основний платіж та 179509,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Як встановлено у судовому процесі, за наслідками виконання господарських операцій з поставки позивачу ТОВ «Електроспецтех» підрядних робіт останній виписав податкові накладні, на підставі яких позивач відніс суми ПДВ до складу податкового кредиту у податкових деклараціях за відповідні податкові періоди. Реальність вказаної поставки податковим органом у судовому процесі не оспорюється.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 цієї статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 102-111, т.1) 05.03.2009 до Єдиного державного реєстру були внесені зміни щодо місцезнаходження ТОВ «Електроспецтех» (Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, 163, кв. 116), а 07.12.2009 місцезнаходження було змінено на іншу адресу: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 31, про що було здійснено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі. Вказані адреси місцезнаходження ТОВ «Електроспецтех», відповідають адресам місцезнаходження цієї юридичної особи, вказаних у податкових накладних, які виписані за наслідками господарських операцій з позивачем та на підставі яких позивач сформував податковий кредит у податковому обліку відповідних податкових періодів. Так, у податкових накладних, виписаних до грудня 2009 року, вказана адреса: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, 163, кв. 116, а тих, які виписані починаючи з грудня 2009 року, - м. Харків, вул. Полтавський шлях,31.

Згідно з частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до частини 1 ст. 18 цього Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина 2 цієї статті).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про недоведеність у силу норм частини 2 ст. 71 КАС України з боку податкового органу у судовому процесі обставин недостовірності відомостей про місцезнаходження ТОВ «Електроспецтех», вказаних у податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, з огляду на встановлений факт їх відповідності відомостям, які вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також на обставини зміни ТОВ «Електроспецтех» у грудні 2009 року свого місцезнаходження.

Не відповідність адреси, яка вказана платником податку на додану вартість постачальником у виписаній ним податковій накладній, його фактичній адресі не призводить до позбавлення платника податку - покупця права на податковий кредит суми ПДВ за цією податковою накладною, якщо реальність поставки товару (послуг) у судовому процесі не спростована.

Посилання податкового органу на не відповідність податкових накладних, наданих позивачем на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, пункту 18 Порядку № 165 не знайшло свого підтвердження у судовому процесі. При тому, що нормами вказаного пункту встановлено обов'язковість підпису всіх складених примірників податкової накладної особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплення печаткою такого платника податку - продавця, податкові накладні ТОВ «Електроспецтех» цим вимогам відповідають.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош