Рішення № 3939771, 18.06.2009, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 червня 2009 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді: Буцяка З.І.

суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,

при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.

за участю ОСОБА_1.; представника ОСОБА_2. - ОСОБА_3 представника Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» - ОСОБА_4.; представників Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» -ОСОБА_5. і адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Острозького районного суду від 15 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1; про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Острозького районного суду від 15 квітня 2009 року відмовлено у позові ОСОБА_2. до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - НАСК «Оранта»), Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1.; про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Не погодившись із рішенням,ОСОБА_2. через свого представникаОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення місцевим судом норм матеріального права і неправильне визначення природи правовідносин.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом при вирішенні справи і ухваленні рішення не враховано те, що звільнення від відповідальності за заподіяну матеріальну шкоду особи, що здійснювала діяльність, котра є джерелом підвищеної небезпеки, настає внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Тому висновки суду про правомірність дій ОСОБА_1. при керуванні автомобілем під час дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого мати позивача померла, а тому і про безпідставність позовних вимог, суперечать чинному цивільному законодавству.

За переконанням апелянта, оскаржуване рішення ухвалене із порушенням вимог ст. 213 ЦПК України, оскільки районним судом не виконано обов'язкових положень

Справа №22-915-09 Головуючий у суді 1 інстанції: Венгерчук А.О.

Категорія: 30, 32 Суддя-доповідач в апеляційному суді: Хилевич С.В.

цивільного судочинства, не враховано доводів ОСОБА_2. і залишено їх без спростувань і заперечень, а справу вирішено всупереч ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України.

Вважаючи рішення Острозького районного суду від 15 квітня 2009 року незаконним, просив його скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути із НАСК «Оранта» і ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» субсидіарно на користь позивача 9 800 гривень в рахунок матеріальної шкоди, 9 075 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 500 гривень понесених витрат на правову допомогу та інші судові витрати.

 У судовому засіданні представник ОСОБА_2., підтримавши апеляційну скаргу повністю, надала пояснення в межах її доводів.

Представники НАСК «Оранта» і ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України», заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалися на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

ОСОБА_1. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з такого.

Повністю відмовляючи ОСОБА_2. у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої померла мати позивача ОСОБА_7, не є страховим випадком, а тому шкода, завдана правомірними діями ОСОБА_1., який керував джерелом підвищеної небезпеки, не підлягає відшкодуванню. Також позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди смертю матері, що настала в результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди, та не надано доказів про те, що він знаходився на утриманні померлої і взяв на себе витрати з її поховання.

Між тим, з такими висновками районного колегія суддів апеляційного суду не погоджується, оскільки їх зроблено з істотними порушеннями норм матеріального права.

З матеріалів справи безспірно вбачається, і ця обставина визнана сторонами в судовому засіданні, що 10 липня 2008 року в с. Оженин Острозького району Рівненської області на автодорозі Шубків-Бугрин-Оженин-Острог, 33 км+100м, відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль ВАЗ 2107, номерний НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_1. вчинив наїзд на ОСОБА_7.. Від отриманих травм потерпіла померла тоді ж (а.с. 9). ОСОБА_1. на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах із ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України», який є власником автомобіля ВАЗ 2107.

Встановлено, щоОСОБА_2. є сином померлої ОСОБА_7., про що свідчить свідоцтво про його народження (а.с. 10).

Згідно із ч.ч. 2 і 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Між НАСК «Оранта» і Острозькою філією «Острозький райавтодор», яка є структурним підрозділом ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України», 3 червня 2008 року укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дія якого поширювалась на момент дорожньо-транспортної пригоди. З полісу №ВА\3328235 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів видно, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого), встановлено у 51 000 гривень (а.с. 11).

Відповідно до п. 27. 1 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого, мають особи, які знаходились на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Витрати, понесені ОСОБА_2. на придбання ритуальних предметів для поховання на суму 1 560 гривень, проведення поминальної вечері на суму 3 900 гривень і купівлю та встановлення надмогильного пам'ятника, підтверджені документально. Так, з договору купівлі-продажу від 12 серпня 2008 року і квитанції до прибуткового касового ордера №128 від 12.08.2008 року видно, що позивач придбав надмогильний пам'ятник вартістю (разом із його встановленням) 9 800 гривень (а.с.а.с. 12-15). Накладна №4 від 10.07.2008 року, рахунок від 11.07.2008 року і квитанція до прибуткового касового ордера №32 від 11.07.2008 року свідчать про затрачені на ритуальні предмети і поминальну вечерю кошти на суму 5 460 гривень 50 копійок (а.с.а.с 16-17). Загальна сума витрат склала 15 260 гривень 50 копійок.

Зазначені письмові докази є переконливими і належними, оскільки повністю узгоджуються із обставинами справи.

У засіданні суду першої інстанціїОСОБА_2. зменшив розмір позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди до 10 200 гривень, покликаючись на те, що суму в 5 460 гривень 50 копійок добровільно відшкодовано ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України». В решті позов залишив без змін.

Оскільки спірні правовідносини виникли із страхового випадку, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що відшкодуванню із НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2. підлягає матеріальна шкода у 9 800 гривень, яка є належно обґрунтованою.

Приходячи до такого висновку, колегія суддів апеляційного суду враховує існування договірних зобов'язань щодо страхування цивільно-правової відповідальності між НАСК «Оранта» і ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України». За умовами цього договору та відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик згідно з лімітами відповідальності відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Доводи НАСК «Оранта» про недотримання ОСОБА_2. порядку, встановленого для звернення за отриманням страхового відшкодування, на увагу не заслуговують, оскільки цей відповідач брав участь у судовому розгляді справи, а тому про страховий випадок йому було достовірно відомо.

Щодо позовних вимог до ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» про відшкодування матеріальної шкоди, то встановлено, що вони задоволенню не підлягають, оскільки спірні правовідносини виникли із порушення договірних зобов'язань про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За наведених обставин, НАСК «Оранта» після сплати коштів на відшкодування шкоди вправі пред'явити вимогу до цього відповідача в порядку регресу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 2 ст. 1168 цього Кодексу передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Таким чином, бувши сином ОСОБА_7., позивач набув право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Колегія суддів апеляційного суду визнає, що моральна шкода, завдана ОСОБА_2. смертю його матері, полягає у глибоких душевних стражданнях з приводу непоправної та невідворотної втрати найближчої і найдорожчої людини - матері, психічних переживаннях у зв'язку із її відсутністю.

Виходячи з наведених обставин, розмір моральної шкоди у 9 075 гривень, визначений позивачем, заслуговує на увагу і є обґрунтованим, розумним та справедливим.

Згідно із п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода відшкодовується страховиком потерпілому у розмірі та на підставі рішення суду, але не більше 5 % ліміту відповідальності страховика. Різниця між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, повинен сплатити власник джерела підвищеної небезпеки.

Як встановлено апеляційним судом, ліміт відповідальності НАСК «Оранта» за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого), визначено у 51 000 гривень (а.с. 11). Таким чином, 5 % ліміту відповідальності страховика становитиме 2 550 гривень, що вираховується шляхом ділення 51 000 гривень на 100 % і множення отриманих 510 гривень на 5 % вказаного ліміту.

Отже, відшкодуванню із НАСК «Оранта» на користь позивача підлягає моральна шкода у 2 550 гривень, а з ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» - решта, що становить 6 525 гривень (9 075 гривень - 2 550 гривень).

Документально обґрунтовані понесені судові витрати відповідно до правил ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню із ДП «Рівненський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_2..

Вбачається, що місцевий суд при вирішенні справи уваги на вказані обставини не звернув, що призвело до ухвалення незаконного рішення і відмови у захисті порушених законних прав позивача.

Враховуючи порушення районним судом норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

На підставі ч.ч. 2, 5 ст. 1187, п. 1 ч. 2 ст. 1167, ч. 2 ст. 1168 ЦК України, п. 22. 1 ст. 22, п. 22.3 ст. 22, п. 27. 1 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 307, 309, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Острозького районного суду від 15 квітня 2009 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_2 9 800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_2 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_2 6 525 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Стягнути із Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у 649 гривень 75 копійок та на користь державного бюджету м. Рівного витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у 250 гривень (одержувач: державний бюджет м. Рівне; ЄДРПОУ: 22586331; банк одержувача: ГУДКУ в Рівненській області; МФО: 833017; р\р 31219259700002; призначення платежу - код платежу 22050000, - ІТЗ для апеляційного суду Рівненської області).

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: