Ухвала суду № 39389411, 20.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 р.Справа № 818/7771/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства доходів і зборів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 818/7771/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзе"

до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Сумській області

про визнання податкової консультації недійсною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Сумській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-визнати недійсною податкову консультацію Головного управління міністерства доходів і зборів у Сумській області, надану Публічному акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.. М.В. Фрунзе» листом № 485/10/18-28-15-0308 від 22.08.2013 р.;

-зобов'язати Головне управління Міністерства доходів і зборів у сумській області надати Публічному акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.. М.В. Фрунзе» нову податкову консультацію, з урахуванням висновків суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до головного управління Міністерства доходів і зборів у Сумській області про визнання податкової консультації недійсною, зобов'язання вчинити дії задоволено.

Визнано недійсною податкову консультацію, надану публічному акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" листом № 485/10/18-28-15-0308 від 22.08.2013 року; зобов'язати надати нову податкову консультацію, з урахуванням вимог закону.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 р. залишити без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 23.02.2010 року з Сумською міською радою позивач на умовах оренди користується земельною ділянкою площею 7,3767 га в м. Суми, вул. Піщанська 72-1. Ділянка надана під розміщення оздоровчого табору та відноситься до категорії земель рекреаційного призначення (а.с.23-26). Листом від 26.06.2013 року № 31901/9/1.2-23 відповідачем, з посиланням на вимоги Податкового кодексу України та рішення сесії Сумської обласної ради від 19.04.2013 року, запропоновано ПАТ "Сумське НВО ім.. М.В. Фрунзе" узгодити податкове зобов'язання по збору за спеціальне використання лісових ресурсів, починаючи з 2 кварталу 2013 року (а.с.12-13). 24.07.2013 року позивач звернувся до відповідача з запитом про отримання податкової консультації та просив повідомити чи є ПАТ "Сумське НВО ім.. М.В. Фрунзе" платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів. В якому порядку необхідно визначати ставку збору за відсутності нормативної грошової оцінки земель лісового фонду та з якого часу позивач має розпочати сплату збору (а.с. 7-9). Листом від 22.08.2013 року № 4855/10/18-28-15-0308 Головним управлінням Міндоходів у Сумській області повідомлено позивачу, що за інформацією, наданою Головним управлінням Держземагенства у Сумській області земельна ділянка лісового фонду, площею 7,3767 га, яка використовується позивачем за договором оренди для розміщення оздоровчого табору "Чайка", є об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів, відповідно до рішення Сумської міської ради від 19.04.2013 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 89,84 грн. за 1 кв. м (а. с. 10-11).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Сумах позивачу було надіслано листа від 26.06.2013р. №31901/9/15.2-23, відповідно до якого зобов'язано ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» узгодити податкове зобов'язання збору за спеціальне використання лісових ресурсів у зв'язку з використанням земельної ділянки лісового фонду площею 7,3767га під розміщеним дитячим оздоровчим табором «Чайка», починаючи з 2-го кварталу 2013р.

ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» звернулося з запитом №18-7/1702 від 24.07.2013р. до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Сумській області про отримання податкової індивідуальної додаткової консультації щодо збору за спеціальне використання лісових ресурсів, тобто практичного застосування положень Податкового кодексу України при нарахуванні збору за використання лісових ресурсів.

Позивач просив зазначити, чи є ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» лісокористувачем у відповідності до положень ст.329 Податкового кодексу України, визначити базову величину для розрахунку ставки збору та вказати звітний (податковий) період, з якого необхідно позивачу сплачувати збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п.52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до п.52.4 ст. 52 Податкового кодексу України консультації надаються контролюючими органами.

22.08.2013р. Головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Сумській області у листі №485/10/18-28-15-0308 позивачу було надано податкову консультацію, відповідно до якої позивачу повідомлено, що згідно листа Головного управління Держземагенства у Сумській області ( лист від 18.05.2013 р. №1636/03-08) позивач використовує земельну ділянку лісового фонду площею 7,3767 га рекреаційного призначення під розташованим дитячим оздоровчим табором «Чайка», яка є об'єктом оподаткування збором за використання лісових ресурсів. Ставка збору за використання лісових ресурсів відповідно до рішення Сумської обласної ради від 19.04.2013 року складає 10% нормативної грошової оцінки за 1га земель лісового фонду.

Між тим, колегія суддів вважає вказані висновки відповідача необгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 330.1.5. п. 330.1 ст. 330 ПК України до об'єкту оподаткування збором відноситься використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до ст. 329 ПК України платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Лісові відносини в Україні регулюються лісовим кодексом України.

Відповідно до ст.16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 18 ЛК України тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.

З викладеного вбачається, що набуття статусу лісокористувача можливе лише за умови укладення спеціального договору користування лісами на землях державної та комунальної власності або отримання спеціального дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.02.2010р. з Сумською міською радою під розміщення оздоровчого табору «Чайка», орендує земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Піщанська, 72-1, а не лісову ділянку.

За умовами п. 1.3 договору орендована ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не подано доказів укладення позивачем спеціального договору користування лісами на землях державної та комунальної власності або отримання дозволу на короткострокове користування лісами.

Рішенням сесії Сумської обласної ради від 19.04.2013 року «Про встановлення ставок збору за спеціальне використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування лісами державної власності» встановлені ставки збору за користування лісами державної власності, що перебувають у постійному користуванні лісогосподарських підприємств у Сумській області.

Отже, визначальними умовами застосування ставки збору встановленого вказаним рішенням Сумської обласної ради є належність лісів до державного лісового фонду та перебування їх у постійному користуванні лісогосподарських підприємств у Сумській області.

Проте, як вбачається з договору оренди від 23 лютого 2010 р. земельна ділянка знаходиться у м. Сумах, тобто в межах земель комунальної власності, а відповідачем не надано доказів, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду державної власності та перебуває у постійному користуванні лісогосподарських підприємств у Сумській області.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на лист Головного управління Держземагенства у Сумській області від 18.05.2013 року № 1636/03-08, як на підставу підтвердження належності спірної земельної ділянки до лісового фонду, колегія суддів вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з листа Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області від 17.06.2014 року №4755/01-18-5832 наданого Головним управлінням Держземагенства у Сумській області на запит суду спірна земельна ділянка надавалася в оренду для рекреаційного призначення. У даному випадку вона використовується за цільовим призначенням встановленим договором оренди земельної ділянки. До укладання відповідного договору вона використовувалась для рекреаційного призначення. Згідно Класифікації видів цільового призначення земель земельна ділянка під оздоровчим табором "Чайка" підпадає для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів ( код 06.01) або для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код 07.01).

Також у вказаному листі зазначено про те, що зазначена вище земельна ділянка згідно інформації ДП "Сумський держлісгосп" обліковується також в землях ДП "Сумське лісове господарство" (державна власність) згідно матеріалів лісовпорядкування, яких в Управлінні Держземагенства у Сумському районі Сумської області немає. Державним підприємством "Сумське лісове господарство" право користування на земельні ділянки на території Сумської міської ради згідно чинного законодавства не зареєстровано.

Отже, інформація викладена у листі Головного управління Держземагенства у Сумській області від 18.05.2013 року № 1636/03-08 документально не підтверджена.

Таким чином, відповідачем не доведено належність спірної земельної ділянки до державного лісового фонду та наявності у позивача обов'язку сплати збору за користування лісовими ресурсами.

Відповідно до ст. 53 п. 53.3 ПК України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що індивідуальна податкова консультація, надана відповідачем в листі від 22.08.2013 року, не ґрунтується на вимогах Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів і зборів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 818/7771/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 20.06.2014 р.