Рішення № 39385906, 18.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4518/14 Головуючий 1 інст. - Чайка І.В.

Справа №641/2243/14-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Чемерис Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 травня 2014 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ПАТ «КБ «Надра» (далі Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» вказував, що 27 червня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за яким остання отримала кредит в розмірі 65 495,17 доларів США строком до 23 червня 2028 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених договором. На забезпечення виконання кредитного зобов'язання між сторонами також був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. Зобов'язання за кредитним договором відповідачка не виконує, станом на 22 квітня 2014 року її заборгованість за договором кредиту становить 74 809,37 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 22 квітня 2014 року складає 839 912,70 грн.

Тому, Банк, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 червня 2008 року в розмірі 839 912,70 грн., а також судових витрат в розмірі 3 654 грн. та інших витрат, пов'язаних з виконанням винесеного рішення - звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки, а саме на нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на підставі договору купівлі-продажу, шляхом його продажу Банком, з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна будь-якій особі-покупцеві на умовах та в порядку викладеному в ст.. 38 ЗУ «Про іпотеку», з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, отриманням дублікатів право установчих документів на предмет іпотеки в органах нотаріату, отриманням дублікату технічного паспорту на предмет іпотеки в органах БТІ, отриманням дублікату державного акту на право приватної власності на землю на предмет іпотеки в державному земельному кадастрі, а також надання Банку всіх повноважень, належних продавцю, необхідних для здійснення продажу. На час реалізації квартири АДРЕСА_1 передати її в управління Банку з правом заміни замків, обладнанням охоронними пристроями предмета іпотеки. Надати право Банку отримання дублікатів правоустановчих документів у нотаріусів та у будь-яких інших органах державі влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримання витягу з реєстру прав власності нерухомого майна на дане нерухоме майно в Реєстраційній службі Головного управління юстиції в Харківській області, всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в тому числі, але не виключно, або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівля-продажу. Скасувати реєстрацію місця проживання та виселити всіх мешканців вказаної квартири, а також стягнути з відповідачки на користь Банку суму сплаченого судового збору в розмірі 3 654 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 травня 2014 року заява представника ПАТ КБ «Надра» задоволена, позовні вимоги в частині скасування реєстрації місця проживання та виселення всіх мешканців квартири АДРЕСА_1 залишено без розгляду.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 травня 2013 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 червня 2008 року в розмірі 839 912,70 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 27 червня 2008 року, а саме нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 26,9 м. кв., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, внесеного у реєстр за № 3761, шляхом його продажу ПАТ "Комерційний банк "Надра", з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна будь-якій особі-покупцеві на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України "Про іпотеку", з отриманням витяг Державного реєстру прав власності, отриманням дублікатів правоустановчих документів на предмет іпотеки органах нотаріату, отриманням дублікату технічного паспорту на предмет іпотеки в органах БТІ, а також наданням Банку всіх повноважень, належних продавцю необхідних для здійснення продажу. На час реалізації квартири АДРЕСА_1 передано її в управління Банку з правом заміни замків, обладнанням охоронними пристроями предмета іпотеки. Надано право Банку отримання дублікатів правовстановчих документів у нотаріусів та у будь-яких інших органах державі влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримання витягу з реєстру прав власності нерухомого майна на дане нерухоме майно в Реєстраційній службі Головного управління юстиції в Харківській області, всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в тому числі але не виключно, або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівля-продажу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3654 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги Банку суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином не виконані умови кредитного договору, що є підставою для настання правових наслідків передбачених договором та законом.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

За змістом положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 27 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 65 495,17 доларів США строком до 23 червня 2028 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених договором (а.с.6). Разом з тим, на забезпечення умов виконання кредитного зобов'язання 27 червня 2008 року між сторонами також укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с.18).

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положення статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання, якщо інше не встановлено щодо відшкодування, в тому числі, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Матеріали справи свідчать, що станом на 22 квітня 2014 року заборгованість відповідача за кредитним договором, складає 74 809,37 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2014 року дорівнює 839 912,70 гривень та складається з наступного:

-заборгованість за кредитом в розмірі 60 049,90 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2014 року становить 674 202,63 грн.;

-заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 7 856,10 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2014р. становить 88 203,37 грн.;

-пеня за невсовєчасне виконання зобов'язань в сумі 353,85 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2014р. становить 3 972,81 грн.

-заборгованість за штрафом у розмірі 6 549,52 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2014р. становить 73533,90 грн. (а.с.47-51).

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст.33, ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, Передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Проте, 07 червня 2014 року набув чинності ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року за №1304-VIІ, вбачається, що протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: - таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Колегія констатує, що даний закон розповсюджує свою дію на правовідносини, які склались між сторонами спору.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 27 червня 2008 року одержала кредит у Банку в іноземній валюті зі строком погашення до 23 червня 2028 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених договором для придбання нерухомого майна: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, у забезпечення його виконання передала в іпотеку цю двокімнатну квартиру, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 26,9 м. кв.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1, зазначив, що придбана квартира використовується відповідачкою, як місце постійного проживання з нею її членів сімї, а саме чоловіка та її неповнолітньої дочки, оскільки іншого житла вони не мають про що свідчить надана довідка про реєстрацію з місця проживання у вищевказаній квартирі за вказаною адресою.

Таким чином, загальна площа предмету іпотеки не перевищує 140 кв.м., це нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальниці кредиту одержаного у Банку в іноземній валюті зі строком погашення до 23 червня 2028 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених договором для придбання нерухомого майна, іншого житла у ОСОБА_1 немає.

Враховуючи наведене, у вимогах банку про звернення стягнення на спірну квартиру слід відмовити саме з підстав, передбачених ЗУ №1304-VII від 03 червня 2014 року, який набрав чинності з 07.06.2014 року.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин судова колегія відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати і в задоволені позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2ч.1ст.307, ст..ст.309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 травня 2014 року - скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: