Ухвала суду № 39370338, 16.06.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/838/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 43, 44 Пироженко С.А. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоГончар Н. І. суддівВишня Н. В. , Ювшин В. І. при секретаріЯремич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, треті особи: Центральний відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, Соснівський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про виселення, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до відповідача про виселення, посилаючись на те, що 08 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № CSIPGA00000247. За умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 66 820 дол. США строком до 08 лютого 2028 року. Відповідач в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки №CSIPGA00000247. П. 33,3 даного договору відповідачем було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 63,5 кв.м, житловою площею 45,6 кв. м., що розташована за адресою : АДРЕСА_1.

Рішенням Соснівського районного суду від 25 квітня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності для погашення його заборгованості перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» по Кредитному договору № СSIPGА00000247 від 08 лютого 2008 року в сумі 79 354,65 доларів США та застосовано спосіб реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу.

Оскільки відповідач добровільно не звільняє житлове приміщення, позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2014 року ухвалено виселити ОСОБА_6, з жилого приміщення, а саме з квартири в АДРЕСА_1. Також ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясованні судом обставини, просив його скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши осіб, які з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Судом встановлено, що 08 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № CSIPGA00000247. За умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 66 820 дол. США строком до 08 лютого 2028 року. Відповідач в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки №CSIPGA00000247. П. 33.3 даного договору відповідачем було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 63,5 кв.м, житловою площею 45,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Соснівського районного суду від 25 квітня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності для погашення його заборгованості перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» по кредитному договору № СSIPGА00000247 від 08 лютого 2008 року в сумі 79 354,65 доларів США та застосовано спосіб реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку». а саме з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу.

З довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Черкаській області від 31 травня 2013 року вбачається, що ОСОБА_6 зареєстрований в квартирі, що є предметом іпотеки та проживає за даною адресою по теперішній час.

01 квітня 2013 року ОСОБА_6 була направлена вимога про добровільне звільнення житлового приміщення, однак в передбачений законом місячний термін, квартиру не звільнено.

Суд першої інстанції вірно послався на норму ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», яка передбачає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України також передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 109 Житлового кодексу України виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду стосовно того, що питання про зняття особи з реєстраційного обліку в Управлінні державної міграційної служби України в Черкаській області не входить до компетенції суду, а тому дана позовна вимога не може бути задоволена судом.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, були предметом розгляду суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія судової палати,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, треті особи: Центральний відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, Соснівський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про виселення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :