Рішення № 3935918, 15.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2009 р. Справа № 07/139-09

вх. № 3274/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Карчевський С.О.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Елемер Україна", м. Запоріжжя

до ТОВ "Промелектронсервіс", м. Харків

про стягнення 9367,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемер Україна" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектронсервіс" 6167,60 грн. основного боргу, 3200,00 грн. збитків та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною № РН - 000433 від 08.07.08 р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував.

Позивачем надано суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого відповідач знаходиться в реєстрі за номером 30590616 та його місцезнаходженням зареєстровано: вул. Куйбишева, 15, кв. 10, м. Харків, тобто адреса, вказана позивачем у позовній заяві та адреса, на яку судом було направлено копії всіх ухвал у даній справі.

Враховуючи викладене, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи, відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 91562,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00433 від 08.07.08 р. та довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей ЯОН № 134691 від 07.07.08 р. (а.с.7-8).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції виконав частково, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача (а.с.10-12, 16-17) внаслідок чого його заборгованість перед позивачем склала 6167,60 грн.

Судом встановлено, що між сторонами не було встановлено строку виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленої позивачем продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.12.08 р. позивачем було направлено на адресу відповідача заяву - вимогу від 04.12.08 р. (а.с.12-14) про оплату заборгованості у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 6167,60 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 12.12.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладною № РН-00433 від 08.07.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 6167,60 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

В частині стягнення з відповідача 3200,00 грн. збитків за надання юридичних послуг, суд позивачу відмовляє з таких причин.

Віднесення витрат позивача на юридичні послуги до збитків, суперечить закону, зокрема ст.ст. 611, 623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку із заборгованістю, яка заявлена до стягнення позивачем.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 11, 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.2 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 623, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектронсервіс" (вул. Куйбишева, 15, к. 10, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 30590616, р/р 26007035920500 у АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер Україна" (юридична адреса: вул. Славутича, 120, 69069, поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, а/с 643, р/р 26006874901 в АБ "Металург" м. Запоріжжя, МФО 313582) 6167,60 грн. заборгованості, 67,16 грн. державного мита та 77,69 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 3200,00 грн. збитків, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 17 червня 2009 року.