Рішення № 3935507, 15.06.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2009 р. Справа № 12/1181

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Первак О.М. за довіреністю, відповідача – Сороки Ю.М. за дорученням, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсталь»до відкритого акціонерного товариства «Черкаський автобус»про стягнення 163307 грн. 27 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору купівлі-продажу №15/1 від 15 січня 2008 року, 151204 грн. 69 коп. основного боргу, 6860 грн. 14 коп. пені, 857 грн. 52 коп. 3 % річних, 4384 грн. 94 коп. інфляційних втрат, що разом складає 163307 грн. 27 коп., та відшкодування судових витрат.

Суд встановив, при подачі позовної заяви позивачем було допущено арифметичну помилку при підрахуванні суми основного боргу, що складає не 151204 грн. 69 коп., а 151204 грн. 67 коп.

У судовому засіданні 15.06.2009 року, представник позивача, у зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем після подачі позову, підтримав позовні вимоги в сумі 147204 грн. 67 коп. основного боргу, 6860 грн. 14 коп. пені, 857 грн. 52 коп. 3 % річних, 4384 грн. 94 коп. інфляційних втрат, що разом складає 159307 грн. 29 коп., та відшкодування судових витрат. У такому розмірі представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов від 12.06.2009 року № 3041-1/340. Із відзиву і пояснень представника відповідача в суді слідує, що відповідач позов визнає частково, а саме - основний борг в сумі 147204 грн. 69 коп., в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити: в частині стягнення пені, 3 % річних і інфляційних втрат –у зв’язку з неможливістю виконання цього зобов’язання внаслідок тяжкого фінансового становища.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Між сторонами по справі 15 січня 2008 року було укладено договір купівлі-продажу №15/1, за умовами якого продавець (позивач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти покупцю (відповідач) визначену Договором продукцію, а покупець зобов’язується приймати названу продукцію та оплачувати її. Відповідно п. п.2.2., 6.4. Договору, відповідач зобов’язаний був оплатити вартість поставленої продукції на протязі тридцяти п’яти днів з моменту її отримання, за несвоєчасну оплату відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Із пояснень представника позивача в суді, видаткових накладних (а/с 14-109), довіреностей (а/с 121-150), акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2009 року, вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1105937 грн. 07 коп., відповідач оплатив його частково, сума заборгованості складає 147204 грн. 67 коп., розрахунки здійснюються відповідачем з простроченням платежів, після подачі позову (платіжні доручення №12595 від 27.05.2009 р. та № 000848 від 05.06.2009р.).

Наявність і розмір невиконаного грошового зобов’язання за вищеназваним договором відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки підтверджено актом звіряння розрахунків станом на 30.06.2009 року.

Зазначені документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов’язання третьою особою не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних передбачена п. п. 6.4. Договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6, 232 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються в частині основного боргу частково, в частині стягнення пені, 3 % річних і інфляційних втрат –повністю, заперечення відповідача –безпідставними і їх відхиляє.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 1633 грн. 07 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –1751 грн. 07 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Черкаський автобус», 18000, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 292, код ЄДРПОУ 05390419, р/р 26006301787010 в Філії «Відділені Промінвестбанк м. Черкаси»м. Черкаси, МФО 354091 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсталь», 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 147, р/р 26000058138600 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005 –147204 грн. 67 коп. основного боргу, 6860 грн. 14 коп. пені, 857 грн. 52 коп. 3 % річних, 4384 грн. 94 коп. інфляційних втрат, 1751 грн. 07 коп. судових витрат.

В решті позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 4000 грн. –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов