Рішення № 3935389, 19.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 60/48-09-15/235

19.05.09

За позовом Закритого акціонерного товариства "Луганський м’ясокомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл"

про стягнення 12 387,49 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Несін О.М.

від відповідача - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Луганський м'ясокомбінат" (далі –позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (далі –відповідач) 12 387,49 грн. (у тому числі 11 831,67 грн. основного боргу, 497,40 грн. пені та 58,42 грн. трьох процентів річних).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2009 порушено провадження у справі № 60/48-09 (суддя Чистякова І.О.).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2009 справу № 60/48-09 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 справу № 60/48-09 прийнято до свого провадження суддею Хоменком М.Г., присвоєно їй номер 60/48-09-15/235 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.04.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2009 розгляд справи відкладено на 19.05.2009.

19.05.2009, до початку судного засідання, через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача по справі, у яких позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 19.05.2009 представник відповідача вдруге не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, письмовий обґрунтований відзив на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача у день слухання справи до початку судового засідання через канцелярію суду не надходило.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" та Закритим акціонерним товариством "Луганський м’ясокомбінат" укладено договір постачання № 52 (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору в узгодженій редакції, викладеній у протоколі узгодження розбіжностей до Договору від 01.08.2008, підписаному позивачем та відповідачем, Постачальник (позивач) зобов’язується поставляти товар –м’ясні та ковбасні вироби відповідно до поданого Покупцем (відповідачем) замовлення, згідно специфікації, а Покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2. Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (товарно-транспортної накладної), яка засвідчує момент передачі товару.

Відповідно до п. 5.5. Договору в узгодженій редакції, викладеній у протоколі узгодження розбіжностей до Договору від 01.08.2008, Покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном десять календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 13 929,07 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними № 207078 від 20.11.2008 на суму 2 181,86 грн., № 261115 від 26.11.2008 на суму 1 788,31 грн., № 261122 від 26.11.2008 на суму 74,59 грн., № 032141 від 03.12.2008 на суму 74,59 грн., № 031131 від 03.12.2008 на суму 2 106,07 грн., № 051125 від 05.12.2008 на суму 1 759,92 грн., № 081112 від 08.12.2008 на суму 1 966,84 грн., № 081051 від 08.12.2008 на суму 2 671,00 грн., № 112037 від 11.12.2008 на суму 134,04 грн. та № 117069 від 11.12.2008 на суму 1 171,85 грн.

Як вбачається з позовної заяви та письмових пояснень позивача, відповідачем оплачено товар лише частково, у сумі 2 097,40 грн.

Таким чином, на день вирішення спору сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 11 831,67 грн. Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати поставленого позивачем товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 11 831,67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 497,40 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, що нарахована позивачем станом на 13.02.2009.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України пеня є однією форм неустойки.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання за період, визначений позивачем, становить 466,87 грн. та відповідно у цій сумі підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову. Пеня розрахована за обліковою ставкою 12%, встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008 та з урахуванням кількості днів у 2008 році –366, у 2009 році –365, за формулою: сума боргу х (2х12%) : кількість днів у році х кількість днів прострочення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 58,42 грн. трьох процентів річних, нарахованих позивачем станом на 13.02.2009.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем, перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 58,42 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

На день винесення рішення сума основного боргу складає 11 831,67 грн., пені –466,87 грн., трьох процентів річних –58,42 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

У позовній заяві заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, з метою недопущення утруднення або неможливості виконання в майбутньому винесеного судом рішення.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову та наявні у справі документи, суд вважає клопотання позивача таким, що не підлягає задоволенню, оскільки всупереч вимогам ст. 66 Господарського процесуального кодексу України позивачем не наведено обґрунтувань, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 123,57 грн. державного мита та 115,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Луганський м’ясокомбінат" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 29; фактична адреса: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 190/1; банківські реквізити: р/р 260001557 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 300335; код ЄДРПОУ 34482413), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Луганський м’ясокомбінат" (91020, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 119; банківські реквізити: р/р 26002040 в Східно-промисловому комерційному банку м. Луганська, МФО 304706; код ЄДРПОУ 05507034) 11 831 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 67 коп. основного боргу, 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 87 коп. пені, 58 (п’ятдесят вісім) грн. 42 коп. трьох процентів річних, 123 (сто двадцять три) грн. 57 коп. державного мита та 115 (сто п’ятнадцять) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Луганський м’ясокомбінат" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити Закритому акціонерному товариству "Луганський м’ясокомбінат" у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл".

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Г. Хоменко

Дата підписання рішення - 05.06.2009