Рішення № 3935381, 10.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/260

10.06.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска-життя»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про стягнення 137 589,03 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –

Скоповська Х.М., пров. спец., дов. №89 від 01.01.2009;

від відповідача –

Поляков О.Е., гол. юр-т, дов. №47-Го/09 від 26.01.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «Аска-Життя»(далі –Позивач, або Вкладник) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі –Відповідач, або Банк) про стягнення заборгованості у вигляді відсотків нарахованих на банківські вклади в сумі 137 589,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Банком договірних зобов’язань щодо своєчасної виплати відсотків, нарахованих на банківські вклади за договорами:

договір банківського вкладу в національній валюті (строковий) №91/Ю-08 від 11.07.2008 (далі –Договір №91/Ю-08), сума вкладу 1 000 000 грн.;

договір банківського вкладу в національній валюті (строковий) №108/Ю-08 від 31.07.2008 (далі –Договір №108/Ю-08), сума вкладу 1 000 000 грн.;

договір банківського вкладу в національній валюті (строковий) №128/Ю-08 від 08.09.2008 (далі –Договір №128/Ю-08), сума вкладу 1 000 000 грн..

Відповідач письмового відзиву, в порядку ст.59 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) не подав.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір №91/Ю-08, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26580131796 (далі –Рахунок) в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 380076.

Пунктом 1.2 Договору №91/Ю-08 передбачено, що Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на Рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 1 000 000 грн. (далі –Вклад).

Згідно з п.1.4 Договору №91/Ю-08 сторони погодили, що за користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 17,8% річних, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

При нарахуванні процентів Банк використовує фактичну кількість днів у місці та році (п.2.1 Договору №91/Ю-08).

Відповідно до п.2.2 Договору №91/Ю-08 нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно з 25 числа попереднього місяця по 24 число (включно) поточного місяця та в день повернення Вкладу.

Згідно з п.2.3 Договору №91/Ю-08 проценти нараховуються від дня, наступного за днем надходження суми Вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню Вкладникові або списанню з Рахунку Вкладника з інших підстав за фактичний строк знаходження Вкладу на Рахунку.

Сплата процентів здійснюється з 1 до 5 число кожного місяця, наступного за звітним, та в день повернення Вкладу. Якщо днем сплати процентів є вихідний, святковий (неробочий день), то нараховані проценти на Вкладу перераховуються на поточний рахунок Вкладника, вказаний у розділі 7 цього Договору, на наступний робочий день (п.2.4 договору №91/Ю-08).

31.07.2008 між сторонами укладено Договір №108/Ю-08 відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2652 902 31796 (далі –Рахунок) в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 380076.

Пунктом 1.2 Договору №108/Ю-08 передбачено, що Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на Рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 1 000 000 грн. (далі –Вклад).

Згідно з п.1.4 Договору №108/Ю-08 сторони погодили, що за користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 19% річних, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

При нарахуванні процентів Банк використовує фактичну кількість днів у місці та році (п.2.1 Договору №108/Ю-08).

Відповідно до п.2.2 Договору №108/Ю-08 нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно з 25 числа попереднього місяця по 24 число (включно) поточного місяця та в день повернення Вкладу.

Згідно з п.2.3 Договору №108/Ю-08 проценти нараховуються від дня, наступного за днем надходження суми Вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню Вкладникові або списанню з Рахунку Вкладника з інших підстав за фактичний строк знаходження Вкладу на Рахунку.

Сплата процентів здійснюється з 1 до 5 число кожного місяця, наступного за звітним, та в день повернення Вкладу. Якщо днем сплати процентів є вихідний, святковий (неробочий день), то нараховані проценти на Вкладу перераховуються на поточний рахунок Вкладника, вказаний у розділі 7 цього Договору, на наступний робочий день (п.2.4 Договору №108/Ю-08).

08.09.2008 між сторонами укладено Договір №128/Ю-08 відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2652 003 31796 (далі –Рахунок) в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 380076.

Пунктом 1.2 Договору №128/Ю-08 передбачено, що Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на Рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 1 000 000 грн. (далі –Вклад).

Згідно з п.1.4 Договору №128/Ю-08 сторони погодили, що за користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 19% річних, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

При нарахуванні процентів Банк використовує фактичну кількість днів у місці та році (п.2.1 Договору №108/Ю-08).

Відповідно до п.2.2 Договору №128/Ю-08 нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно з 25 числа попереднього місяця по 24 число (включно) поточного місяця та в день повернення Вкладу.

Згідно з п.2.3 Договору №128/Ю-08 проценти нараховуються від дня, наступного за днем надходження суми Вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню Вкладникові або списанню з Рахунку Вкладника з інших підстав за фактичний строк знаходження Вкладу на Рахунку.

Сплата процентів здійснюється з 1 до 5 число кожного місяця, наступного за звітним, та в день повернення Вкладу. Якщо днем сплати процентів є вихідний, святковий (неробочий день), то нараховані проценти на Вкладу перераховуються на поточний рахунок Вкладника, вказаний у розділі 7 цього Договору, на наступний робочий день (п.2.4 Договору №128/Ю-08).

На виконання укладених між сторонами договорів, Позивач перерахував вільні грошові кошти в сумі 3 000 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №1 від 14.07.2008 на суму 1 000 000 грн., №1 від 01.08.2008 на суму 1 000 000 грн., №3 від 08.09.2008 на суму 1 000 000 грн.

В зв’язку з невиконанням Відповідач взятих на себе договірних зобов’язань щодо своєчасної сплати нарахованих на банківські вклади процентів, Позивач звернувся до Відповідача з претензією №4500 від 25.02.2009 та запропонував, у термін до 27 лютого 2009 року перерахувати заборгованість у розмірі 47 391,79 грн.

Однак, Відповідач вказану претензію проігнорував та залишив без належної уваги.

За таких обставин позов ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска-Життя»підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

На підставі ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Таким чином Депозитний договір за своєю правовою природою належить до договорів банківського вкладу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує з матеріалів справи, Позивач керуючись п.2.4 договорів нарахував проценти за користування коштами за січень, лютий та березень 2009 року у сумі:

43 890,41 грн. за Договором №91/Ю-08;

46 849,31 грн. за Договором №108/Ю-08;

46 849,31 грн. за Договором №128/Ю-08.

Усього, Позивачем було нараховано 137 589,03 грн. процентів за користування коштами за договорами.

Що ж стосується наданої Позивачем довідки про розмір заборгованості за №4878 від 09.06.2009, відповідно до якої заборгованість ТОВ «Укрпромбанк»станом на 10.06.2009 становить 256 803,64 грн.

Матеріали справи не містять заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданої у порядку ст. 22 ГПК України, та відповідних доказів сплати державного мита у більшому розмірі, а свідчить про те, що Позивач виявив бажання задовольнити свої вимоги у більшому розмірі.

Відтак, факт наявності у Банку заборгованості за депозитом у сумі 137 589,03 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

При цьому, судом враховано, що постановою Національного банку України від 20.01.2009 №19/БТ у ТОВ «Укрпромбанк»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ТОВ «Укрпромбанк»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі –Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Враховуючи дані норми, при введені у банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, останній звільняється від відповідальності за невиконання тих зобов’язань на які поширюється дія мораторію, позаяк вина банку у невиконанні або несвоєчасному виконанні цих зобов'язань відсутня.

Частинами 1 та 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку відповідача за Депозитним договором щодо повернення позивачу суми депозиту та нарахованих на нього відсотків.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв’язку із невиконанням зобов’язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 303008) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска-Життя»(03186, м. Київ, вул. Антонова, 5, ідентифікаційний код 24309647; п/р №265043010629 в ВАТ КБ «Актив-банк», код банку 300852; р/р №26506110434980 у ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»м. Київ, МФО 300131) 137 589 (сто тридцять сім тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 03 коп. процентів, а також 1375 (одну тисячу триста сімдесят п’ять) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя

Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 22.06.2009