Рішення № 3935014, 18.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09 Справа № 20/123/09

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд”, м. Київ,

до Приватного підприємства “Інтер-К”, Запорізька область, м. Оріхів, селище Пісочне,

про стягнення суми 63 632,63 грн.,

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Суржик О.М. (довіреність № 22/100-384 від 26.10.2005р.);

Від відповідача – не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення суми 56 917,9 грн. основного боргу за договором поставки № 716 від 03.11.2005р., суми 3 742,54 грн. пені, суми 467,81 грн. 3 % річних, суми 2 504,38 грн. збитків від інфляції, всього суми 63 632,63 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/123/09, судове засідання призначено на 23.04.2009р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.05.2009р.

18.05.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, однак в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, яка в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду, відповідно до якої просить у зв’язку зі сплатою відповідачем частини суми основного боргу припинити провадження у справі в частині стягнення суми 7225,9 грн.; стягнути суму 49692 грн. основного боргу, суму 3742,54 грн. пені, суму 467,81 грн. –3 % річних, суму 2504,38 грн. збитків від інфляції, всього суму 56406,73 грн. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 716 від 03.11.2005р., неоплати у встановлений строк товару, отриманого за накладними № РН-42-044512 від 24.11.08р., № РН-42-046667 від 09.12.08р., № РН-42-047481 від 13.12.08р. На підставі ст.ст.15,16,536,624,625 ЦК України, ст.193 ГК України просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2005р. між ТОВ “Союз-Віктан Трейд” (Постачальник, позивач) та ПП “Інтер-К” (Покупець, відповідач) укладено договір поставки № 716, відповідно до якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти та оплатити товари в асортименті відповідно до умов договору. Конкретна кількість, асортимент та ціна продукції вказується у видаткових (товарно- транспортних) накладних, що є невід’ємною частиною даного договору (п.1.1).

Згідно з п.2.4 покупець зобов’язався оплатити кожну партію продукції не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач здійснив поставку товару за накладними № РН-42-044512 від 24.11.08р., № РН-42-046667 від 09.12.08р., № РН-42-047481 від 13.12.08р. Факт отримання товару підтверджується також товарно-транспортними накладними, довіреностями, актом звірки, копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідач частково виконав свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого станом на 24.02.2009р. мав заборгованість перед позивачем у сумі 56 917,90 грн., що підтверджується актом звірки станом на 24.02.2009р., підписаного сторонами.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах..

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач порушив свої грошові зобов’язання щодо оплати отриманого товару. На час звернення позивача до суду мав заборгованість у сумі 55 897,9 грн. Лише після звернення позивача з позовом до суду (02.04.2009р., 09.04.2009р., 16.04.2009р., 24.04.2009р.,30.04.2009р.) сплатив суму основного боргу у розмірі 6 205,90 грн. шляхом сплати готівкою, що підтверджується електронними даними, відображеними у розрахунку позивача.

Таким чином, на момент розгляду справи предмет спору в частині стягнення суми 6205,90 грн. основного боргу відсутній, у зв’язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідач не надав доказів погашення суми 49692 грн. основного боргу, таким чином, вимога ТОВ “Союз-Віктан Трейд” про стягнення з ПП “Інтер-К” вказаної суми є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У частині стягнення суми 1020грн. основного боргу позов задоволенню не підлягає і провадження не може бути припинено за відсутністю предмету спору, оскільки, як слідує із акту звірки і розрахунку основного боргу позивача, суму 1020 грн. основного боргу сплачено відповідачем 23.03.2009р., тобто до звернення позивача до суду (згідно з поштовим штемпелем на конверті позов відправлено до суду 31.03.2009р.).

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 2504,38 грн. збитків від інфляції за період січень –лютий 2009р., суму 467,81 грн. 3 % річних від простроченої суми за період з 20.12.2008р. по 29.03.2009р. (100 днів прострочення), суму 3742,54 грн. пені за цей же період.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку недотримання строків оплати покупець сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла у цей період, від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат є обґрунтованими, однак, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що вимоги про стягнення суми 2504,38 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню повністю, 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 467,17 грн., пені також частково у сумі 3737,30 грн. на таких підставах.

Як слідує із розрахунку позивача, 3% річних він нараховує за 100 днів прострочення з 20.12.2008р. по 29.03.2009р. на суму 56917,90 грн. боргу із урахуванням 365 днів у році. При цьому позивачем не враховано, що 2008 рік мав не 365, а 366 днів; що у зв’язку з оплатою 23.03.2009р. суми 1020грн. основна заборгованість зменшилась і за період з 24.03.2009р. до 29.03.2009р. основний борг становив 55897,90грн.

Аналогічно, перевіривши розрахунок пені, на підставах, вказаних вище щодо періоду нарахування пені на суму основного боргу, а також помилки у кількості днів у 2008році (366 днів) підлягає до стягнення пеня у сумі 3737,30 грн.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому суд враховує, що сума 6205,90 грн. сплачена після звернення позивача до суду, тому в цій частині судові витрати повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Інтер-К” (70500, Запорізька область, м.Оріхів, селище Пісочне, код ЄДРПОУ 30567646, п/р 26000301191580 в відділенні Промінвестбанку у м. Енергодар, МФО 313098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд” (04053, м. Київ, вул..Воровського,4, код ЄДРПОУ 33643230, п/р 260040132092 в ЗАТ “Сбербанк России” у м. Київ, МФО 320627) суму 49 692 грн. основного боргу, суму 2504 грн. 38 коп. втрат від інфляції, суму 467 грн. 17 коп. 3 % річних, суму 3 737 грн. 30 коп. пені, суму 626грн.07коп. витрат на державне мито, суму 116грн. 10коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення суми 6 205 грн. 90 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 16.06. 2009р.