Рішення № 3935013, 18.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09 Справа № 20/122/09

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд”, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Араміс”, м. Запоріжжя,

про стягнення суми 3328,09 грн.,

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Суржик О.М. (довіреність № 22/100-384 від 26.10.2005р.);

Від відповідача – не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення суми 3 037,2 грн. основного боргу за договором поставки № 697 від 28.10.2005р., суми 139,79 грн. пені, суми 17,47 грн. 3 % річних, суми 133,63 грн. збитків від інфляції, всього суми 3 328,09 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/122/09, судове засідання призначено на 23.04.2009р. . На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.05.2009р.

18.05.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, однак в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, яка в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду, відповідно до якої просить стягнути суму 1937,20 грн. основного боргу, суму 139,79 грн. пені, суму 17,47 грн. –3 % річних, суму 133,63 грн. збитків від інфляції, всього суму 2228,09 грн. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 697 від 28.10.2005р., неоплати у встановлений строк товару, отриманого за накладною №РН-42-000773 від 14.01.09р. На підставі ст.ст.15,16,536,624,625 ЦК України, ст.193 ГК України просить позов задовольнити. У зв’язку зі сплатою відповідачем суми 1100 грн. основного бору, просить в цій частині провадження припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.2005р. між ТОВ “Союз-Віктан Трейд” (Постачальник, позивач) та ТОВ ВКФ “Араміс”(Покупець, відповідач) укладено договір поставки № 697, відповідно до якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти та оплатити товари в асортименті відповідно до умов договору. Конкретна кількість, асортимент та ціна продукції вказується у видаткових (товарно-транспортних) накладних, що є невід’ємною частиною даного договору (п.1.1).

Згідно з п.2.4 покупець зобов’язався оплатити кожну партію продукції не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач здійснив поставку товару за накладною № РН-42-000773 від 14.01.2009р. Факт отримання товару підтверджується також товарно-транспортною накладною, довіреністю, копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого станом на день пред’явлення позову до суду мав заборгованість перед позивачем за цією накладною у сумі 2237,20 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач порушив свої грошові зобов’язання щодо оплати отриманого товару. На час звернення позивача до суду мав заборгованість у сумі 2237,20 грн. Лише після звернення позивача з позовом до суду готівкою сплатив суму основного боргу у розмірі 300 грн.( 08.04.2009р.,17.04.2009р.,22.04.2009р.), що підтверджується електронними даними, відображеними у розрахунку позивача.

Таким чином, на момент розгляду справи предмет спору в частині стягнення суми 300 грн. основного боргу відсутній, у зв’язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідач не надав доказів погашення суми 1937,20 грн. основного боргу, таким чином, вимога ТОВ “Союз-Віктан Трейд” про стягнення з ТОВ ВКФ “Араміс” вказаної суми є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У частині стягнення суми 800грн. основного боргу позов задоволенню не підлягає і провадження не може бути припинено за відсутністю предмету спору, оскільки, як слідує із акту звірки і розрахунку основного боргу позивача, суму 800грн. основного боргу сплачено відповідачем 16.03.2009р.,18.03.2009р.,19.03.2009р.,24.03.2009р., тобто до звернення позивача до суду (згідно з поштовим штемпелем на конверті позов відправлено до суду 31.03.2009р.).

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 133,63 грн. збитків від інфляції за період січень –лютий 2009р., суму 17,47 грн. 3 % річних від простроченої суми оплати за період з 21.01.2009р. по 31.03.2009р. (70 днів прострочення), суму 139,79 грн. пені за цей же період.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку недотримання строків оплати покупець сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла у цей період, від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат є обґрунтованими, однак, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що вимоги про стягнення суми 133,63 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню повністю, 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 16,55 грн., пені також частково у сумі 132,34 грн. на таких підставах.

Як слідує із розрахунку позивача, 3% річних він нараховує за 70 днів прострочення з 21.01.2009р. по 31.03.2009р. на суму 3037,20 грн. боргу. При цьому позивачем не враховано, що у зв’язку з оплатою 16.03.2009р. суми 200грн., 18.03.2009р. суми 100грн., 19.03.2009р. суми 100грн., 24.03.2009р. суми 400грн. основна заборгованість зменшувалась.

Аналогічно, перевіривши розрахунок пені, на підставах, вказаних вище щодо періоду нарахування пені на суму основного боргу підлягає до стягнення пеня у сумі 132,34 грн.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому суд враховує, що сума 300 грн. сплачена після звернення позивача до суду, тому в цій частині судові витрати повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Араміс” (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова, буд. 107, код ЄДРПОУ 23290271, п/р 26008498501 в АБ “Металург”, МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд” (04053, м. Київ, вул..Воровського,4, код ЄДРПОУ 33643230, п/р 260040132092 в ЗАТ “Сбербанк России” у м. Київ, МФО 320627) суму 1937 грн. 20 коп. основного боргу, суму 133 грн. 63 коп. втрат від інфляції, суму 16 грн. 55 коп. 3% річних, суму 132 грн. 34 коп. пені, суму 77 грн.23коп. витрат на державне мито, суму 89грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення суми 300 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 16.06. 2009р.