Рішення № 3934810, 17.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.09 р. Справа № 7/78

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа” м.Ясинувата

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 36 013, 98 грн., пені у сумі 3 947, 84 грн., 3% річних у сумі 496, 92 грн., інфляційні у сумі 1 986, 06 грн.

За участю представників:

від позивача: Бібікова Т.І. - дов.

від відповідача: Буцик Р.А. - дов.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в о структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа” м.Ясинувата про стягнення 36 013, 98 грн. боргу за активну електроенергію, 1 983, 67 грн. боргу за реактивну електроенергію, 785, 88 грн. інфляційних, 254, 69 грн. 3 % річних, 2 037, 50 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №1145 від 17.06.2004р. з протоколом розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей; рахунки на сплату за грудень 2008р. – лютий 2009р.

Заявою про уточнення позовних вимог №03юр-586/09 від 20.05.2009р. позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 963, 37 грн., за активну електроенергію у сумі 36 013, 98 грн., пеню у сумі 3 474, 23 грн., 3% річних у сумі 437, 72 грн., інфляційні у сумі 1 986, 06 грн.

Заявою про уточнення позовних вимог б/н від 02.06.2009р. позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію у сумі 36 013, 98 грн., пеню у сумі 3 947, 84 грн., 3% річних у сумі 496, 92 грн., інфляційні у сумі 1 986, 06 грн. У судовому засіданні 17.06.2009р. позивач пояснив, що зазначена заява від 02.06.2009р. є фактично заявою про збільшення сум пені, інфляційних, 3% річних, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання. У зв’язку з викладеним, враховуючи той факт, зо дана заява підписана повноважною особою, позовні вимоги розглянуті з урахуванням заяви від 02.06.2009р.

У відзиві №630 від 14.04.2009р. відповідач визнав суму боргу за активну електроенергію у повному обсязі, вимоги щодо стягнення з нього боргу за реактивну електроенергію визнав частково у сумі 963, 37 грн., зазначив, що сума боргу за реактивну електроенергію у сумі 1 020, 30 грн. відповідачем сплачена 17.03.2009р., зазначив, що нарахування штрафних санкцій здійснені невірно, стосовно нарахування 3% річних та інфляційних пояснень не надав.

У відзиві №1069 від 15.06.2009р. відповідач повідомив суд про той факт, що сума боргу з реактивну електроенергію у розмірі 963, 37 грн. ним сплачена 30.04.2009р. та просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на суму 3 474, 23 грн.

Відповідач також підтвердив правильність нарахування позивачем пені, інфляційних та 3% річних.

У судовому засіданні 17.06.2009р. відповідач наполягав на задоволенні клопотання про зменшення розміру пені на 3 474, 23 грн. Позивач проти зменшення суми пені заперечив, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №1145 від 17.06.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей, підписаним обома сторонами та з додатками. Додатковою угодою від 29.12.2008р., підписаною обома сторонами, строк дії договору продовжено до 31.12.2009р.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Відповідно до п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору в редакції протоколу погодження розбіжностей до договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом не більше 5 календарних днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у грудні 2008р. – лютому 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за активну електроенергію у сумі 36 013, 98 грн.

Шляхом оцінки матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заборгованість за активну електроенергію у сумі 36 013, 98 грн. доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягаю стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 30.12.2009р. по 16.06.2009р. 3% річних у сумі 496, 92 грн., інфляційні у сумі 1 986, 06 грн.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, складають:

3% річних – 505, 55 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 496, 92 грн., що не суперечить чинному законодавству;

інфляційні – 2 684, 85 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 1 986, 06 грн., що не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 496, 92 грн., інфляційні у сумі 1 986, 06 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3 947, 84 грн. з 30.12.2009р. – 30.04.2009р., застосовуючи при розрахунку подвійну облікову ставку НБУ.

Пеня перерахована судом відповідно до діючого законодавства, складає 3 947, 84 грн.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 3 474, 23 грн. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін підлягає задоволенню частково та вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 3 158, 27 грн.

Пеня в залишковій частині стягненню не підлягає у зв’язку зі зменшенням її суми судом.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа” м.Ясинувата про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 36 013, 98 грн., пені у сумі 3 947, 84 грн., 3% річних у сумі 496, 92 грн., інфляційні у сумі 1 986, 06 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26000301520357 в АК ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 260303011293 ОПЕРВ в філії Донецького обласного управління ВАТ „Державний ощадбанк України”, МФО 335106, ІПН 00131268) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 36 013, 98 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26000301520357 в АК ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005, ІПН 00131268) пеню у сумі 3 158, 27 грн., 3% річних у сумі 496, 92 грн. та інфляційні у сумі 1 986, 06 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26000301520357 в АК ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005, ІПН 00131268) державне мито у сумі 424, 80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення викладений та підписаний 17.06.2009р.

Суддя Сгара Е.В.