Рішення № 3934811, 17.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.09 р. Справа № 7/79

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” м.Волноваха

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію – 156 860, 18 грн., боргу за реактивну електроенергію – 4 300, 44 грн., інфляційних – 5 427, 38 грн., 3% річних – 1 458, 53 грн., пені – 11 556, 03 грн.

За участю представників:

від позивача: Бібікова Т.І. - дов.

від відповідача: Деяк А.В. - дов.

У судовому засіданні 28.05.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 17.06.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в о структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрай-тепломережа” м.Волноваха про стягнення 256 860, 18 грн. боргу за активну електроенергію, 8 676, 38 грн. боргу за реактивну електроенергію, 1 299, 93 грн. інфляційних, 1 237, 47 грн. 3 % річних, 9 936, 36 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №31 від 01.11.2005р. з протоколом розбіжностей, додатками та додатковими угодами; рішення господарського суду Донецької області №20/415пд від 03.05.2006р.; рахунки за активну та реактивну електроенергію за грудень 2008р. – лютий 2009р.

Заявою про уточнення позовних вимог №03юр/582/09 від 20.05.2009р., поданою в порядку ст.22 ГПК України, позивач зазначив, що відповідачем частково погашена сума заборгованості в сумі 100000 грн., просить стягнути з відповідача борг за активну електроенергію – 139 011, 28 грн., борг за реактивну електроенергію – 4 300, 44 грн., інфляційні – 5 427, 38 грн., 3% річних – 1 458, 53 грн., пеню – 11 556, 03 грн., провадження в частині стягнення з відповідача суми боргу за активну електроенергію у розмірі 17 848, 90 грн. просить припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору. У судовому засіданні 17.06.2009р. позивач пояснив, що зазначена заява від 20.05.2009р. є фактично заявою про зменшення суми основного боргу на 100000 грн. та про збільшення сум пені, інфляційних, 3% річних, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання. У зв’язку з викладеним, враховуючи, що дана заява підписана повноважною особою, позовні вимоги розглянуті з урахуванням заяви від 20.05.2009р.

У запереченнях від 16.04.2009р. відповідач проти стягнення з нього пені, річних та інфляційних заперечив, визнав суму боргу у розмірі 161 160, 62 грн.

У відзиві №юр/1627 від 27.05.2009р. відповідач підтвердив суму основного боргу у загальному розмірі 86 662, 18 грн., повідомив, що заборгованість за активну електроенергію у сумі 170 198, 00 грн. за лютий 2009р. та за реактивну електроенергію у сумі 8 676, 38 грн. за січень – лютий 2009р. погашена у повному обсязі. Відповідач також повідомив суд про той факт, що сума боргу у розмірі 100 000 грн. за активну електроенергію оплачена 26.03.2009р., 4 376, 06 грн. за реактивну електроенергію – 16.03.2009р., тобто до подачі позовної заяви до суду. Залишкова сума заборгованості погашена відповідачем у сумі 70 198, 00 грн. за активну електроенергію 07.04.2009р. та у сумі 4 300, 44 грн. за реактивну електроенергію сплачена після подачі позову до 30.04.2009р. Заборгованість за активну електроенергію у сумі 86 662, 18 грн. відповідачем визнана. Відповідач також просить розстрочити суму боргу строком на 12 місяців та відмовити відповідачу у задоволенні вимог щодо стягнення річних, пені та інфляційних, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

У судовому засіданні 28.05.2009р. відповідач повідомив про те, що пеня, річні та інфляційні нараховані позивачем арифметично вірно, просить зменшити суму пені на 50% та розстрочити суму богу строком на 12 місяців, посилаючись на скрутне фінансове становище, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Позивач проти розстрочки та зменшення суми пені заперечив, посилаючись також на тяжкий фінансовий стан свого підприємства.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №31 від 01.11.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, додатками, додатковими угодами.

Згідно п.9.5 Договору, він укладається на термін до 31 грудня поточного року і може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Відповідно до п.7 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно п.3 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у грудні 2008р. – лютому 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за активну електроенергію у розмірі 256 860, 18 грн., за реактивну електроенергію у розмірі 8 676, 38 грн.

Заявою від 20.05.20009р. №03юр-852/09 позивач, в тому числі, зменшив суму основного боргу, просить стягнути з відповідача 139 011, 28 грн. боргу за активну електроенергію, 4 300, 44 грн. боргу за реактивну електроенергію, провадження в частині стягнення з відповідача 17 848, 90 грн. боргу за активну електроенергію припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В ході розгляду справи судом з’ясовано, що заявлена до стягнення з відповідача заборгованість частково погашення останнім після подачі позову до суду (дата подачі позову до суду 30.03.2009р.):

- за активну електроенергію у загальному розмірі 70 198, 00 грн. платіжними дорученнями №646 від 06.04.2009р., №330 від 07.04.2009р., №331 від 08.04.2009р., №873 від 27.04.2009р., коригуванням №20/1360 від 27.04.2009р. та розбівкою №20/1367 від 28.04.2009р., що також підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні;

- за реактивну електроенергію у загальному розмірі 4 300, 44 грн. платіжним дорученням №916 від 30.04.2009р., що також підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні.

Таким чином, провадження у справі стосовно вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 70 198, 00 грн. та за реактивну електроенергію у сумі 4 300, 44 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Шляхом оцінки матеріалів справи, враховуючи вищевикладене та заяву позивача про зменшення суми основного боргу, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума заборгованості за активну електроенергію у розмірі 86 662, 18 грн., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 09.01.2009р. по 27.05.2009р. 3% річних у сумі 1 458, 53 грн. та інфляційні у сумі 5 427, 38 грн.

У судових засіданнях відповідач підтвердив арифметичну правильність нарахування позивачем вказаних сум, у відзиві від 27.05.2009р. та у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні 3% річних та інфляційних, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, проте правового обґрунтування заперечень суду не надав.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, складають:

3% річних – 1 475, 12 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 1 458, 53 грн., що не суперечить чинному законодавству;

інфляційні – 7 105, 48 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 5 427, 38 грн., що не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 458, 53 грн. та інфляційні у сумі 5 427, 38 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 09.01.2009р. по 27.05.2009р. пеню у сумі 11 556, 03 грн.

Відповідач підтвердив правильність нарахування суми пені.

Пеня перерахована судом відповідно до діючого законодавства, з’ясовано, що дана сума позивачем нарахована вірно та складає 11 556, 03 грн.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду баланс станом на 01.04.2009р.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін підлягає задоволенню частково та вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 10%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 10 400, 43 грн.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача про розстрочення суми заборгованості на 12 місяців, в обґрунтування якого відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан на підприємстві та надав суду баланс станом на 01.04.2009р.

Позивач проти розстрочки суми заборгованості заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.

Враховуючи обставини, викладені позивачем та відповідачем, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення щодо стягнення боргу на 12 місяців.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” м.Волноваха про стягнення боргу за активну електроенергію – 156 860, 18 грн., боргу за реактивну електроенергію – 4 300, 44 грн., інфляційних – 5 427, 38 грн., 3% річних – 1 458, 53 грн., пені – 11 556, 03 грн задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26005302550242 у Волноваському АК ПІБ „Україна”, МФО 3346446, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 260303011293 ОПЕРВ в філії Донецького обласного управління ВАТ „Державний ощадбанк україни”, МФО 335106, ІПН 00131268) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 86 662, 18 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26005302550242 у Волноваському АК ПІБ „Україна”, МФО 3346446, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005, ІПН 00131268) пеню у сумі 10 400, 43 грн., 3% річних у сумі 1 458, 53 грн., інфляційні у сумі 5 427, 38 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26005302550242 у Волноваському АК ПІБ „Україна”, МФО 3346446, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005, ІПН 00131268) державне мито у сумі 1 796, 03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 76, 23 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 70 198, 00 грн. та за реактивну електроенергію у сумі 4 300, 44 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення викладений та підписаний 17.06.2009р.

Суддя Сгара Е.В.