Ухвала суду № 39345799, 04.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2014 р. м. Київ К/9991/12581/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 у справі №11/468-АП-07 (№22а-4203/2008) за позовом Державного підприємства «Скадовське досвідне лісомисливське господарство» до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд суду передано вимоги Державного підприємства «Скадовське досвідне лісомисливське господарство» (далі - ДП «Скадовське досвідне лісомисливське господарство», позивач) до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області (далі - Скадовська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2007 №0005981501/0 та від 27.09.2007 №0005981501/1; від 31.07.2007 №0005991501/0 та від 27.09.2007 №0005991501/1; від 31.07.2007 №0006011501/0 та від 27.09.2007 №0006011501/1; від 31.07.2007 №0006071501/0 та від 27.09.2007 №0006071501/1; від 31.07.2007 №0006021501/0 та від 27.09.2007 №0006021501/1; від 31.07.2007 №0006031501/0 та від 27.09.2007 №0006031501/1; від 31.07.2007 №0006041501/0 та від 27.09.2007 №0006041501/1; від 31.07.2007 №0006051501/0 та від 27.09.2007 №0006051501/1; 31.07.2007 №0006061501/0 та від 27.09.2007 №0006061501/1.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 10.01.2008, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009, постанову Господарського суду Херсонської області від 10.01.2008 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач 26.02.2011, звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.09.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства», частини першої статті 9, частини третьої статті 70, статті 129 та 138, частини другої статті 141, статті 159, частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта від 22.08.2007 №391/23/00993225, складеного за результатом комплексної планової документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Скадовське досвідне лісомисливське господарство» за період з 01.04.2004 по 31.03.2007, встановлено факт незаконного перебування позивача на спрощеній системі оподаткування з 01.04.2004 по 30.06.2007 (з 20.04.2005 по 15.07.2005 - за ставкою 6%, в іншій час із вказаного періоду - за ставкою 10%) та недекларування і несплата в цей період податку на прибуток, податку на додану вартість, земельного податку, комунального податку, збору за спеціальне використання водних ресурсів.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 31.07.2007 №0005981501/0 та від 27.09.2007 №0005981501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 147669,00грн. та 81645,00грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 31.07.2007 №0005991501/0 та від 27.09.2007 0005991501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 5859,74грн. та 4483,82грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 31.07.2007 №0006011501/0 та від 27.09.2007 №0006011501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 190473,00грн. та 98806,50грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 31.07.2007 №0006071501/0 та від 27.09.2007 №0006071501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з комунального податку у розмірі 1994,10грн. та 5587,05грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 31.07.2007 №0006021501/0 та від 27.09.2007 №0006021501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 497,00грн. та 758,50грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 31.07.2007 №0006031501/0 та від 27.09.2007 №0006031501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 95,00грн. та 680,00грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 31.07.2007 №0006041501/0 та від 27.09.2007 №0006041501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 47,00грн. та 680,00грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 31.07.2007 №0006051501/0 та від 27.09.2007 №0006051501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 09,00грн. та 680,00грн. штрафних (фінансових) санкцій; 31.07.2007 №0006061501/0 та від 27.09.2007 №0006061501/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання земельного податку у розмірі 2188,00грн. та 1604,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що відповідно до статуту ДП «Скадовське досвідне лісомисливське господарство» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 06.10.1995 №124, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України. Статутний фонд підприємства складає 391400,00грн., майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Власником майна є держава в особі Державного комітету лісового господарства України, єдиним засновником та учасником ДП «Скадовське досвідне лісомисливське господарство» також є держава в особі Державного комітету лісового господарства України. Частка власності держави у статутному фонді позивача становить 100%.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність перебування позивача на спрощеній системі оподаткування не може бути обґрунтована Листом Державної податкової адміністрації України від 12.05.2000 №6502/7/15-1371 «Про застосування окремих норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», оскільки вказаний Лист не є податковим роз'ясненням у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач діяв на підставі податкового роз'яснення, наданого Листом Державної податкової адміністрації України від 12.05.2000 №6502/7/15-1371 «Про застосування окремих норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а тому він не може бути притягнутий до відповідальності.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Статтею 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» встановлено обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування.

Так, відповідно до положень абзацу 4 зазначеної статті дія цього Указу не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Враховуючи поняття суб'єкта малого підприємництва, наведене у статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» уповноважені органи, які діють від імені держави чи територіальних громад, не є суб`єктами малого підприємництва.

Крім того, частиною першою статті 8 Господарського кодексу України передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб`єктами господарювання.

Таким чином, оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб`єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» на зазначені підприємства не поширюється.

Тобто, враховуючи, що ДП «Скадовське досвідне лісомисливське господарство» є державним підприємство, частка власності держави у статутному фонді якого становить 100%, дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» не поширюється на позивача.

Відповідно до підпункту 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом «а» підпункту 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 зазначеного Закону , у разі коли податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Лист Державної податкової адміністрації України від 12.05.2000 №6502/7/15-1317 «Роз'яснення Державної податкової адміністрації України на питання щодо застосування окремих норм Указу Президента України від 03.07.1998 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» не може бути підставою для незастосування до позивача відповідальності за порушення вимог податкового законодавства, оскільки зазначений Лист не має статусу податкового роз'яснення.

Так, станом на час видання Листа Державної податкової адміністрації України від 12.05.2000 №6502/7/15-1317 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким введено поняття «податкового роз'яснення», не набрав чинності.

Тобто, ДП «Скадовське досвідне лісомисливське господарство», що діяло на підставі Листа Державної податкової адміністрації України від 12.05.2000 №6502/7/15-1317, який не є податковим роз'ясненням, не може звільнятися від відповідальності як платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» на позивача не поширюється, Вищий адміністративний суд України вважає об'єктивним висновок суду першої інстанції щодо правомірності визначення податкових зобов'язань ДП «Скадовське досвідне лісомисливське господарство».

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 210, 222, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 у справі №11/468-АП-07 (№22а-4203/2008) скасувати, залишити в силі постанову Господарського суду Херсонської області від 10.01.2008.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв