Ухвала суду № 39345796, 18.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року м. Київ К/800/35362/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 року

у справі № 2а-4631/11/1370 (107032/11/9104)

за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон» (далі - позивач, СП ТОВ «Сферос-Електрон»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

СП ТОВ «Сферос-Електрон» звернулось у квітні 2011 року до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000052340/8344 від 01.04.2011 року, № 0000072340/9370 від 12.04.2011 року та № 0000092340/9614 від 13.04.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі висновків актів виїзних позапланових перевірок від 05.01.2011 року, від 14.01.2011 року та від 18.03.2011 року та за наслідками апеляційного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000092340/9614 від 13.04.2011 року, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 139 574,00 гривні та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 0,0 гривень; № 0000072340/9370 від 12.04.2011 року, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 139 574,00 гривні та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 0,00 гривень; № 0000052340/8344 від 01.04.2010 року, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 139 574,00 гривні та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 0,00 гривень.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем в порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено значення р.26 декларації за жовтень 2010 року на суму 139 574,00 гривні, за листопад 2010 року на суму 139 574,00 гривні та за грудень 2010 року на 139 574,00 гривні.

Фактичними підставами для зменшення позивачеві суми від'ємного значення податку на додану вартість за відповідний період податкова інспекція вважає ті обставини, що актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки № 1949/338/15-2/23972496 від 28.10.2009 року зменшено суму рядка 26 у розмірі 139 574,00 гривні, однак підприємством в податковій декларації за жовтень-грудень 2009 та січень-грудень 2010 року не відображено зменшення даної суми.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного, на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Пунктом 5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982 (далі - Порядок) визначено, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на підставі податкового повідомлення. Така сума не може надалі бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації.

На таку суму відповідно зменшується значення рядка 26, що відображається в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком «-« ( пункт 5.12.6 Порядку).

Суди попередніх інстанцій дослідили належним чином податкові декларації з податку на додану вартість позивача за період з травня 2009 року по грудень 2010 року та дійшли вірного висновку, що позивач, як платник ПДВ, протягом тривалого часу переносив значення рядка 24 декларації з ПДВ до рядка 26 цієї самої декларації (і далі до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду), тобто «накопичив» суму від'ємного значення ПДВ у податкових деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 139 574,00 гривні, керуючись своїм правом зберігати її у рядку 26 до моменту врахування у зменшення майбутніх податкових зобов'язань.

Суди попередніх інстанцій також належним чином дослідили акти документальних невиїзних (камеральних) перевірок від 31.08.2009 року, від 18.09.2009 року, від 28.10.2009 року, а також акти документальних виїзних позапланових перевірок від 05.01.2011 року, від 14.01.2011 року від 18.03.2011 року та встановили, що жоден акт перевірки не містить систематизованого викладу виявлених у ході перевірки порушень норм податкового законодавства, у них не викладено всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності позивача, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства.

Аналізуючи приписи Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що обов'язковими передумовами (підставами) для зменшення рядка 26 за результатами перевірки є встановлення контролюючим органом завищення задекларованої платником суми податкового кредиту, що в свою чергу, призвело до необґрунтованого включення суми такого завищення до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В актах камеральних перевірок за 2009 рік податковий орган на порушення приписів Порядку оформлення результатів перевірок не зазначив жодного первинного документу, на підставі якого він дійшов висновку щодо завищення позивачем від'ємного значення ПДВ в сумі 139 574,00 гривні в рядку 26 податкових декларацій.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 року у справі № 2а-4631/11/1370 (107032/11/9104) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно