Ухвала суду № 39345765, 04.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2014 р. м. Київ К/9991/59334/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника позивача - Костюченка П.О.,

представника відповідача-1 - Орлової М.Є.,

представника відповідача-2 - Орлової М.Є.,

представника Генеральної прокуратури України - Турлової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

та касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Полтавській області

та заяву Прокуратури Полтавської області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року

у справі № 2а-5642/10/1670

за позовом Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»

до 1. Державної податкової інспекції у місті Полтаві (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області)

2. Державної податкової адміністрації в Полтавській області (правонаступником якої є Головне управління Міндоходів у Полтавській області)

про визнання дій протиправними, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві (далі - відповідач-1), Державної податкової адміністрації в Полтавській області далі - відповідач-2) про визнання незаконними (протиправними) дій ДПА у Полтавській області щодо проведення невиїзної документальної перевірки АБ «Полтава-банк» з питання правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах банку з Компанією «Setarena Limited»; скасування наказу ДПА у Полтавській області № 354 від 26 жовтня 2010 року про проведення невиїзної документальної перевірки АБ «Полтава-банк» з питання правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах банку з Компанією «Setarena Limited»; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 15 листопада 2010 року № 0000012200/0 (в редакції заяви про зміну і доповнення предмету позову від 23 листопада 2010 року).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПА у Полтавській області при проведенні невиїзної документальної перевірки АБ «Полтава-банк» з питання правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах банку з Компанією «Setarena Limited». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000012200/0 від 15 листопада 2010 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАБ «Полтава-банк» судові витрати в сумі 1,70 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В касаційній скарзі ДПА у Полтавській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У заяві про приєднання до касаційної скарги Прокуратура Полтавської області підтримала вимоги касаційної скарги ДПА у Полтавській області та просила їх задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу ПАБ «Полтава-банк», посилаючись на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційних скарг та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача-1 - ДПІ у м. Полтаві її правонаступником - ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, а також здійснено заміну відповідача-2 - ДПА у Полтавській області її правонаступником - ГУ Міндоходів у Полтавській області.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги та заява про приєднання до касаційної скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Полтаві була проведена виїзна планова перевірка ПАБ «Полтава-банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складений акт № 6578/22-1/09807595 від 19 липня 2010 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема: вимоги пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок з доходу з нерезидента джерелом походження з України за 2 квартал 2008 року у сумі 3184500,00 грн.; вимоги пункту 1.3 Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України від 16 січня 1998 року № 28, що мало вираз у неподанні за 2 квартал 2008 року, протягом якого відбувалась оплата на користь нерезидента - Компанії «Setarena Limited» (Британські Віргінські острови) вартості простих іменних акцій, емітованих ЗАТ «Курорт-Готель», у сумі 21230000,00 грн., звіту про виплачені доходи.

28 липня 2010 року ДПІ у м. Полтаві на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000582202/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПАБ «Полтава-банк» сум податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 9553500,00 грн., у тому числі: 3184500,00 грн. - за основним платежем, 6369000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у судовому порядку та є предметом спору у справі № 2а-4089/10/1670, яка розглядається Полтавським окружним адміністративним судом.

Також, відповідно до наказу ДПА у Полтавській області № 354 від 26 жовтня 2010 року та на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 31 серпня 2010 року, ДПА у Полтавській області була проведена невиїзна документальна перевірка ПАБ «Полтава-банк» з питань правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах банку з Компанією «Setarena Limited» (Британські Віргінські острови) за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складений акт № 1/22/09807595 від 04 листопада 2010 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги пункту 13.2 статті 13 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств», які полягали у неутриманні та неперерахуванні до бюджету податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у виглядів прибутку від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами у сумі 18900000,00 грн.; вимоги пункту 1.3 Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України від 16 січня 1998 року № 28, які полягали у неподанні за 2 квартал 2008 року, протягом якого відбувалась оплата на користь нерезидента - Компанії «Setarena Limited» (Британські Віргінські острови) вартості простих іменних акцій, емітованих ЗАТ «Курорт-Готель», у сумі 18900000,00 грн., звіту про виплачені доходи.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що актом планової виїзної перевірки № 6578/22-1/09807595 від 19 липня 2010 року було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 11 квітня 2008 року, укладеного між Компанією «Setarena Limited» (Британські Віргінські острови) (продавцем) в особі Ліщук Наталії, яка діє на підставі довіреності, виданої 01 серпня 2007 року Компанією «Setarena Limited», та ПАБ «Полтава-банк» (покупцем), позивач придбав прості іменні акції ЗАТ «Курорт-Готель» у кількості 2700000 штук (номінальна вартість одного цінного паперу становить 1,00 грн.) за загальною договірною вартістю 21230000,00 грн. При цьому, зазначені прості іменні акції ЗАТ «Курорт-Готель» у кількості 2700000 штук (номінальна вартість одного цінного паперу становить 1,00 грн.) були придбані Компанією «Setarena Limited» (Британські Віргінські острови) (покупцем) у ТОВ «Перший Український Фондовий Дім» (продавця) згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 031105-К/1 від 25 листопада 2005 року за ціною 2330000,00 грн. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що з урахуванням витрат нерезидента - Компанії «Setarena Limited» (Британські Віргінські острови) на придбання простих іменних акцій емітента ЗАТ «Курорт-Готель» у сумі 2330000,00 грн., прибуток зазначеної компанії - нерезидента від здійснення операцій з цінними паперами, визначений відповідно до пункту 13.3 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який підлягає оподаткуванню згідно з підпунктом «е» пункту 13.1 статті 13 вказаного Закону, складає 18900000,00 грн., тоді як ПАБ «Полтава-банк» не утримало та не перерахувало до бюджету податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у виглядів прибутку від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами у сумі 18900000,00 грн. та не подало звіту про виплачені доходи.

15 листопада 2010 року ДПІ у м. Полтаві на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000012200/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПАБ «Полтава-банк» сум податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 8505000,00 грн., у тому числі: 2835000,00 грн. - за основним платежем, 5670000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не покладено на резидента, який здійснює грошові виплати грошові виплати нерезиденту, функції податкового агента щодо визначення розміру прибутку нерезидента від операцій з цінними паперами; при виплаті нерезиденту доходів у вигляді компенсації вартості товарів, якими в даному випадку є цінні папери, відсутній об'єкт оподаткування податком на прибуток відповідно до підпункту «й» абзацу 2 пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ДПІ у м. Полтаві, направивши позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000012200/0 від 15 листопада 2010 року, в порушення вимог підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не врахувала, що попереднє податкове повідомлення-рішення № 0000582202/0 від 28 липня 2010 року не було відкликане (скасоване чи змінене), тоді як обидва податкові повідомлення-рішення прийняті внаслідок здійснення позивачем одних і тих же операцій; ДПА у Полтавській області було допущено порушення порядку проведення невиїзної перевірки, оскільки посадові особи ПАБ «Полтава-банк» не були запрошені для участі у проведенні невиїзної документальної перевірки, а були запрошені лише для підписання акту невиїзної документальної перевірки. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що при винесенні наказу № 354 від 26 жовтня 2010 року ДПА у Полтавській області діяла в межах своїх повноважень, оскільки постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 31 серпня 2010 року було порушено кримінальну справу за фактом вчинення службовими особами ПАБ «Полтава-банк» умисного ухилення від сплати податків.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

За визначенням, наведеним у пункті 1.21 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), доходи з джерелом їх походження з України - це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Згідно з абзацом 1 пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

За приписами підпункту «е» абзацу 2 пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону.

Порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами встановлений у пункті 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом. Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Згідно з підпунктами 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням. Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

За змістом абзаців 1, 2 пункту 16.13 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, підставою визначення платнику податків податкового зобов'язання та застосування до платника штрафу в порядку наведеної норми Закону є несплата відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

З огляду на те, що пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не встановлено порядку визначення прибутку від торгівлі цінними паперами нерезидентами, які не являються платниками податку на прибуток, зокрема, не визначено механізм та порядок врахування резидентом витрат нерезидента, оскільки такі документи не є частиною господарських документів резидента, а є господарськими документами іншої юридичної особи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не покладено на резидента, який здійснює грошові виплати нерезиденту, функції податкового агента щодо визначення розміру прибутку нерезидента від операцій з торгівлі цінними паперами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у даному разі ПАБ «Полтава-банк» було виплачено на користь нерезидента - Компанії «Setarena Limited» суму 21230000,00 грн. у якості компенсації вартості простих іменних акцій, емітованих ЗАТ «Курорт-Готель».

За змістом підпункту «й» абзацу 2 пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Таким чином, виручка, отримана нерезидентом (Компанією «Setarena Limited») за продані ним резидентові (ПАБ «Полтава-банк») товари (акції ЗАТ «Курорт-Готель») не вважається доходом з джерелом походження з України в порядку наведеної норми Закону.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ДПІ у м. Полтаві, направивши позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000012200/0 від 15 листопада 2010 року, в порушення вимог підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не врахувала, що попереднє податкове повідомлення-рішення №0000582202/0 від 28 липня 2010 року не було відкликане (скасоване чи змінене), тоді як обидва податкові повідомлення-рішення прийняті внаслідок здійснення позивачем одних і тих же операцій.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

Згідно з абзацом 1 пункту 4.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадові особи ПАБ «Полтава-банк» не були запрошені для участі у проведенні невиїзної документальної перевірки, а були запрошені лише для підписання акту невиїзної документальної перевірки, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про запрошення № 1 від 27 жовтня 2010 року.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що ДПА у Полтавській області було допущено порушення порядку проведення невиїзної перевірки.

Доводи касаційних скарг викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційні скарги не містять посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області та касаційна скарга Головного управління Міндоходів у Полтавській області і заява Прокуратури Полтавської області про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області та касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Полтавській області і заяву Прокуратури Полтавської області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна