Ухвала суду № 39345756, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ К/9991/54051/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011

у справі № 2а/0570/7938/2011

за позовом Державного комунального підприємства Зеленого будівництва Куйбишевського району м. Донецька

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

третя особа Куйбишевська районна у місті Донецьку рада

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне комунальне підприємство Зеленого будівництва Куйбишевського району м. Донецька звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 14.04 2011 року № 574/15/25100487

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п. 4.1 статті 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. «а,б» п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України.

На підставі вищеназваного акту фіскальним органом прийнято податкове повідомлення рішення від 26.04.2011 року № 0027021500/10733 про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 303090,00 грн., з яких 242872,00 грн. основного платежу та 60718,00 грн. штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями Куйбишевської районної у місті Донецьку ради від 23.01.2009 року № 5/28-3, від 14.01.2010 року № 5/40-3, від 17.01.2011 року № 6/3-2 затверджені програми з поточного утримання зелених насаджень Куйбишевського району на 2009, 2010, 2011 роки відповідно. Виконавцем цих Програм визначено Державне комунальне підприємство Зеленого будівництва Куйбишевського району м. Донецька. Зазначеними рішеннями встановлено, що кошти на виконання Програм надаються позивачу у вигляді субсидій.

На виконання кожної з цих Програм складено план використання бюджетних коштів на 2009, 2010, 2011 роки, які затверджені керівником позивача та погоджені головою Куйбишевської районної у місті Донецьку ради. Згідно затвердженого плану з місцевого бюджету на розрахунковий рахунок позивача перераховано усього 1281781,00 грн. за період з січня 2009 року по липень 2010 року та з січня 2011 року по лютий 2011 року, про що складено звіти про надходження та використання коштів загального фонду, які долучені до матеріалів справи. В підтвердження отримання коштів позивачем надана банківська роздруківка, яка долучена до матеріалів справи.

В податковій звітності кошти, які отримані з місцевого бюджету як субсидії, враховані позивачем в рядку 3 декларації з податку на додану вартість як операції, що не є об'єктом оподаткування

Підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Згідно п. 196.1.6 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ субсидії, що надаються за рахунок бюджетів.

Відповідно до вимог Наказу Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету» від 25.11.2008 року № 495 субсидії - всі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надання субсидій з місцевого бюджету державному комунальному підприємству не є операцією цивільно-правового характеру, оскільки виплата субсидій регулюється Бюджетним Кодексом України, у той же час відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного Кодексу України, цивільне законодавство не застосовується до податкових та бюджетних відносин. Також , субсидії не передбачають компенсації або безоплатного виконання робіт чи надання послуг.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує позицію судів стосовно того, що відповідач помилково дійшов висновку про наявність бази оподаткування ПДВ з операції з виплат субсидій, дотацій за рахунок бюджетів, оскільки законодавство прямо вказує на відсутність об'єкту оподаткування ПДВ в такому випадку.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011 у справі № 2а/0570/7938/2011 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011 у справі № 2а/0570/7938/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко