Рішення № 39342529, 28.05.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3038/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/1567/14

Головуючий у 1-й інстанції Потетій А.Г.

Доповідач Акопян В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : судді Акопян В.І.

Суддів : Одринської Т.В., Карнауха П.М.

При секретарі: Фадєйкіній Н.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за донарахованими процентами, щомісячною комісійною винагородою та пеню, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27 грудня 2007 року із ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким йому надано кредит у розмірі 23 тис. грн терміном до 26 червня 2009 року зі сплатою 30 % річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Позичальник, як і поручитель, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконували, допустили заборгованість.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості по тілу кредиту, процентах, комісійній винагороді та пені в розмірі 21 181 грн. 05 коп. Вказане рішення суду відповідачами не виконано, борг не погашено.

За період з 24 червня 2009 року по 8 липня 2013 року заборгованість по процентам склала 10 601 грн 84 коп., сума простроченої комісії - 3 628 грн 30 коп. та 74 193 грн 86 коп. пені, а всього 88 064 грн. У звґязку з цим, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь вказану суму заборгованості, а також понесені ним судові витрати.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 5 листопада 2013 року у задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовлено. Вказане рішення було предметом розгляду апеляційної та касаційної інстанцій. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2014 року справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 5 листопада 2013 року не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення районного суду скасувати, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким останньому надано кредит у розмірі 23 тис. грн терміном до 26 червня 2009 року зі сплатою 30 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 27 грудня 2007 року із ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким останній, зобов'язався перед банком в повному обсязі відповідати за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань перед банком по кредитному договору № МК-559-07 від 27.12.2007 року. Позичальник, як і поручитель, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконували, допустили заборгованість.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості по тілу кредиту, процентах, комісійній винагороді та пені в розмірі 21 181 грн 05 коп.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за кредитним договором не погашена, вказане рішення суду не виконано.

За розрахунком банку за період з 24 червня 2009 року по 8 липня 2013 року заборгованість по процентам склала 10 601 грн 84 коп., сума простроченої комісії - 3 628 грн 30 коп. та 74 193 грн 86 коп. пені, а всього 88 064 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У ч. ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що строк дії договору визначений до 26 червня 2009 року, однак рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року строк позовної давності перервався і з цієї дати почався заново.

З розрахунку заборгованості наданої банком вбачається, що 28 вересня 2011 року на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 вніс 150 грн., чим визнав свій борг. З чого слідує те, що банк звернувся до суду з вказаним позовом 25.07.2013 року в межах позовної давності.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що за період з 24 червня 2009 року по 8 липня 2013 року заборгованість по процентам склала 10 601 грн 84 коп., сума простроченої комісії - 3 628 грн 30 коп. та 74 193 грн 86 коп. пені, а всього 88 064 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем пеня нарахована за вказаний період складає 74 193 грн. 86 коп.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки, сума пені нарахована банком у декілька разів перевищує загальну суму заборгованості, відповідач сплачує заборгованість по попередньому рішенню суду в сумі 23000 грн., має заборгованість по іншому кредиту, будинок в якому він проживає знаходиться в іпотеці по невиплаченому кредиту, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, колегія суддів вважає, що суму пені можливо зменшити до 10000 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким позов банку задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 303, ч. 1 п. 3 ст. 307, п. 3, 4 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» - задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року - скасувати. Ухвалити нове.

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за донарахованими процентами, щомісячною комісійною винагородою та пеню - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» (вул.. Жовтнева, 77, м. Полтава, ідентифікаційний код 26435422, рахунок № 290970000162 у філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит») заборгованість за донарахованими процентами, комісією та пеню за кредитним договором № МКЕ-559-07 від 27.12.2007 року у сумі 23230,14 грн. (двадцять три тисячі двісті тридцять гривень 14 коп.).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Акопян В.І.

/підписи/

Cудді Одринська Т.В.

Карнаух П.М.

копія

вірно:________