Рішення № 3933930, 12.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/156

12.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»

Про стягнення 2207673,13 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Мамро О.О. (за дов. № 24 від 08.04.2009 р.)

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»до товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»про стягнення 2207673,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

Між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 225 від 04.04.2007 р., на виконання якого позивачем передано відповідачу за його замовленням транспортні засоби. У порушення взятих на себе зобов’язань, відповідачем сплата лізингових платежів належним чином не здійснювалась, строки сплати лізингових платежів погоджені сторонами згідно з підписаними Планами лізингу відповідачем порушені. Станом на 02.02.2009 р. заборгованість, яку позивач просить стягнути, становить 2043907 грн. Також позивач просить стягнути пеню в сумі 148708,69 грн., індекс інфляції 3382,83 грн. та три проценти річних на суму 11674,65 грн., розрахунок яких подано суду.

Ухвалою від 23.02.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/156 та призначено розгляд останньої на 13.04.2009 р..

Оскільки зазначене судове засідання не відбулося, суд призначив справу до розгляду на 12.05.2009 р..

Відповідач відзиву на позов не подав, представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.04.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(далі - Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»(далі - лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 225 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі - лізинг) транспортний засіб у відповідності з замовленням на транспортні засоби.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що за передані у лізинг транспортні засоби у період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу та інших додатках.

Згідно з п. 7.16 Договору лізингоодержувач зобов’язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Сторонами Договору були підписані плани лізингу № 225/001 та № 225/002 та зміни до плану лізингу, що є невід’ємною частиною Договору, якими встановлено графік сплати відповідачем лізингових платежів (копії планів лізингу та змін до планів лізингу знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з умовами Договору, позивачем на підставі замовлень на транспортні засоби № 225/001, № 225/02 були надані відповідачу транспортні засоби, що підтверджується актами приймання-передачі транспортних засобів № 225/001, № 225/02 (копії замовлень та актів знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов’язання за Договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач належним чином свої зобов’язань щодо оплати лізингових платежів за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 2043907 грн., по договору фінансового лізингу № 225 від 04.04.2007 р. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Факт порушення відповідачем обов’язку та строків оплати лізингових платежів судом встановлено.

Згідно зі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати.

Відповідно до п. 16.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 01.03.2008 р. до Договору), при порушенні лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим Договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з розрахунком позивача, який приймається судом як вірний, розмір пені за період з 08.08.2008 р. по 20.01.2009 р. складає 148708,69 грн.

Отже, позовна вимога позивача щодо стягнення пені є обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який приймається судом як вірний, за період з 08.08.2008 р. по 20.01.2009 р. розмір збитків від інфляції складає 3382,83 грн., три проценти річних - 11674,65 грн.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»не виконані належним чином зобов’язання щодо оплати лізингових платежів перед товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»згідно з договором фінансового лізингу № 225 від 04.04.2007 р., чим порушено права останнього.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов, а наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2043907,40 грн. заборгованості за договором лізингу, пені в розмірі 148708,69 грн., збитків від інфляції в розмірі 3382,83 грн., три проценти річних в розмірі 11674,65 грн., а разом 2207673,13 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»(03150 м. Київ, вул. Горького, 95, рахунок 26007020530001 у Луганському відділенні АКБ «Імексбанк», МФО 328384, код 34492746) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(фактична адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, корп. 8-б; юридична адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, рахунок 2600510828 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код 32774741) 2047290,23 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 148708,69 грн. пені, 11674,65 грн. трьох процентів річних, 22076,73 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 19.06.2009 р.