Рішення № 3933924, 15.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/142

15.04.09

За позовом Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» до Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

про стягнення 307,43 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача – Скорик С.Ф.

від відповідача –Петровський Р.О., Сарамага Р.К.

У судовому засіданні 18.03.2009 за клопотанням представників сторін судом оголошувалась перерва до 15.04.2009 відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт»(далі –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(далі –відповідач) на користь позивача 307,43 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/142.

14.04.2009 до господарського суду надійшло клопотання позивача, у якому останній підтвердив перерахування відповідачем суми основного боргу –307,43 грн. у повному обсязі та збільшив позовні вимоги на 71,66 грн. штрафних санкцій за неправомірне користування чужими коштами.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2.1 статуту Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»вказане підприємство створене з метою організації і здійснення перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту територіях та акваторії, перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що йому належать, а також для забезпечення безпеки судноплавства в зоні відповідальності порту, здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства та одержання прибутку.

У довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД вказано функціонування інфраструктури водного транспорту, діяльність вантажного морського та річкового транспорту та інше.

Згідно з п. 2.1 статуту Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»основною метою її діяльності є отримання максимального прибутку в результаті підприємницької діяльності для задоволення інтересів акціонерів компанії, забезпечення регулярного судноплавства і ефективного використання вантажного та пасажирського флоту, створення умов для розвитку конкуренції і забезпечення наявних соціальних гарантій для працівників.

У витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності відповідача за КВЕД вказана діяльність рейсового пасажирського річкового транспорту.

Статтею 3 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що регулювання торговельного мореплавства здійснює держава через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади. Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства та міжнародних договорів України Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Пунктами 1, 4, 5 ст. 76 Кодексу торговельного мореплавства України до господарської діяльності морського порту віднесено, зокрема, навантаження, розвантаження і обслуговування суден у порядку черговості їх приходу в порт, допоміжні операції, необхідні для забезпечення життєдіяльності порту, інші види діяльності відповідно до статусу порту.

У відповідності зі ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори як корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів, згідно з ч. 2 зазначеної статті, можуть встановлюватися законодавчими актами України.

Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 затверджено збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, до яких належать лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовний збір, плата за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода, інші послуги.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, між позивачем та відповідачем існувала усна домовленість, в рамках якої позивач за згодою відповідача надавав йому платні послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України.

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).

У відповідності з діючим законодавством договір про надання послуг являє собою угоду, за якою одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Таким чином, між сторонами існують правовідносини з усного договору про надання послуг для суден у морських торговельних портах України, оскільки у позивача виникли зобов’язання виконати на користь та за замовленням відповідача певну дію, а у відповідача —обов’язок прийняти виконання та оплатити прийняту послугу (роботу).

За твердженнями позивача у червні 2007 року відповідачеві, а саме, належному йому судну т/х «Дм.Котюженко»були надані послуги з капітана порту (оформлення приходу та виходу судна з порту), плавзасобів, послуги зі швартування, відшвартування, перетягування (буксиру швартування та відшвартування) судна.

Відповідно до п. 8 ст. 88 Кодексу торговельного мореплавства України до функцій капітанів морських портів серед іншого належить функція оформлення приходу суден у порт і виходу з порту.

Матеріалами справи, а саме дисбурсменським рахунком (інвойсом) № 491-В від 20.06.2007, довідкою Чергового капітана ЄІДПН № 957/1, 957/2 від 19.06.2007 та нарядом № 61 від 19.06.2007 на виконання листа без номера від 19.06.2007 та листа № 491 від 05.06.2007 директора Херсонського агенства АСК «Укррічфлоту»стверджується, що в період з 07.06.2007 по 12.06.2007 позивач надавав судну відповідача т/х «Дм.Котюженко»послуги плавзасобів з швартування і відшвартування судна з доставкою комісії для закриття границі, а відповідач прийняв таке виконання, що підтверджується поясненнями його представника та підписами капітана судна і відтиском печатки теплоходу «Дм.Котюженко».

Як слідує з матеріалів справи, за надані послуги позивач вистав відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-860д від 21.06.2007 на суму 1 072,85 грн. про їх оплату.

Проте, відповідач провів оплату наданих позивачем послуг лише частково, на суму 765,42 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку № СФ-860д та Актом звірки взаємних розрахунків від 19.09.2007.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив на користь позивача решту заборгованості в сумі 307,43 грн., що підтверджує позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з частиною другою вказаної статті якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк оплати відповідачем виставленого позивачем рахунку № СФ-860д від 21.06.2007 настав, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, 29 червня 2007 року. Відповідач порушив грошове зобов’язання, у встановлений строк та у повному обсязі грошові кошти не сплатив.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем(проведенного за період 21.06.2007-18.03.2009), на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, сума штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами становить 71,66 грн.

Оскільки відповідач порушив грошове зобов’язання, з нього на користь позивача згідно з розрахунком суду (за період з 29.06.2007 по 18.03.2009) підлягає стягненню 55,08 грн. Штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач проти позову не заперечив, доводів, наведених позивачем на підтвердження позовних вимог, не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються господарським судом такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процессуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, код ЗКПО 00017733, банківські реквізити: р/р 260011301123 в ГОУ «Промінвестбанк»м. Києва МФО 30012), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»(73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4, код ЗКПО 01125695, банківські реквізити: р/р 26007052302462 в Херсонській філії ЗАТ КБ «Приват Банк»МФО 352479) 55 (п’ятдесят п’ять) грн. 08 коп. –штрафні санкції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державне мито та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.Г. Хоменко

дата підписання рішення - 15.05.2009