Вирок № 39333733, 06.06.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/382/14 Справа № 695/3833/13-к Категорія: ч. 2 ст. 307 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Матвієнко М. В. Доповідач в апеляційній інстанції Швидкий Д. М.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіШвидкого Д.М., суддівІваненка І.В., Биби Ю.В.,при секретарі з участю прокурораБєлан О.В., Суботіної С.А., обвинуваченої ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Золотоніської міжрайонної прокуратури Панімаша О.О. на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2014 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Олександрія

Кіровоградської області, українка, громадянка України, зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1, тимчасово

проживала: АДРЕСА_2, не судима,

засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 2 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_7 процесуальні витрати в сумі 1101 грн. 91 коп. та в порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 визнана винною та засуджена за те, що вона 13.08.2013 року близько 21 години 20 хвилин, перебуваючи по вул. Тюліна в м. Золотоноша Черкаської області, незаконно збула ОСОБА_10 наркотичний засіб - ацетильований опій, який згідно висновку експертизи являється особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,045 г в кількості близько 1 мл. за кошти в сумі 50 грн.

ОСОБА_7, повторно, 14.08.2013 року близько 12 години, перебуваючи по вул. Тюліна в м. Золотоноша Черкаської області, незаконно збула ОСОБА_10 наркотичний засіб, а саме ацетильований опій, який згідно висновку експертизи являється особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,018г в кількості близько 1 мл за кошти в сумі 50 грн., а іншу частину ацетильованого опію, масою 0.019 г в кількості близько 1,5 мл, маючи умисел на його збут, не збула ОСОБА_10 за обставин, які не залежали від її волі, а саме у зв'язку з тим, що останній не мав достатньо коштів на придбання наркотичного засобу.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_7 і правильності кваліфікації її дій, порушує питання про скасування вироку в частині призначеного покарання через його невідповідність тяжкості вчинених злочинів та особі засудженої внаслідок м'якості. Просить постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2014 року ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 травня 2014 року повернуто останній, оскільки вона не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Обвинуваченою подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про задоволення апеляційної скарги та скасування вироку районного суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, доводи обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 про безпідставність апеляційної скарги прокурора, останнє слово обвинуваченої, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Підставою для скасування вироку, відповідно до ст. 409, 414 КПК України, є невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, належним чином досліджених судом, яким суд дав правову оцінку і ніким не оспорюється.

Дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 307 КК України кваліфіковано вірно.

Разом з тим, на думку колегії суддів, при призначенні ОСОБА_7 покарання, судом першої інстанції не в повній мірі дотримано вимоги ст. 65 КК України, у зв'язку з чим призначено покарання яке не відповідає тяжкості вчинених нею злочинів та особі обвинуваченої внаслідок м'якості.

Зокрема, зазначені в вироку суду пом'якшуючі покарання обвинуваченій обставини хоч і знижують ступінь суспільної небезпечності вчинених ОСОБА_7 злочинів і дають підстави для застосування ст. 69 КК України, однак не є достатніми для призначення покарання у виді 2 років позбавлення волі, за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, що відносяться до категорії тяжких, санкція яких передбачає покарання від 6 до 10 років позбавлення волі.

Так, згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України, з тим щоб при цьому у кожному конкретному випадку враховувались ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом, згідно зі ст. 69 КК України може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

При розгляді справи щодо ОСОБА_7 вказані вимоги закону та роз'яснення пленуму виконані не в повній мірі.

Проте, вказану невідповідність покарання може бути виправлено у судовому засіданні апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст. 407,409,414,420 КПК України, шляхом скасування вироку міськрайонного суду в частині призначення ОСОБА_7 покарання і ухвалення нового вироку з призначенням їй нового із застосуванням ст. 69 КК України.

Так, при призначенні обвинуваченій покарання колегія суддів враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень, обставини за яких вони скоєні, розмір та вид збутих наркотичних засобів, особу винної, яка позитивно характеризується за місцем фактичного проживання, є не судимою в силу ст. 89 КК України.

В якості обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_7, колегія суддів враховує її щире каяття, активне сприяння своїми діями розкриттю кримінальних правопорушень в ході досудового розслідування та те, що згідно інформації виданої в.о. начальника медичної частини Черкаського слідчого ізолятора при проведенні досліджень методом ІФА у обвинуваченої виявлені антитіла до ВІЛ.

З огляду на викладене, за наявності вищевказаних пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням наведених даних про особу винної, при відсутності обставин, що обтяжують покарання останньої, колегія суддів вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_7 за ч.2 ст.307 КК України з застосуванням вимог ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією вищезазначеного закону, але більш суворе, ніж це було призначено судом першої інстанції в частині основного покарання і без конфіскації майна в частині додаткового обов'язкового покарання.

Клопотання начальника СІЗО - начальника арештного дому Черкаського СІЗО про застосування щодо ОСОБА_7 ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року не може бути задоволено з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 6 України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-УІІ передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі. Оскільки вирок апеляційного суду не набув законної сили і ОСОБА_7 фактично не відбуває покарання, тому відсутні підстави для застосування до неї зазначених вимог закону.

Крім того не підлягає до задоволення заява обвинуваченої про застосування відносно неї п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, оскільки вказаний закон застосовується до осіб, що є хворими на СНІД 3, 4 клінічної стадії за класифікацією ВООЗ, які засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.

Злочин, за який засуджена ОСОБА_7 є тяжким і тому відсутні правові підстави для застосування до неї п. «г» ст. 1 зазначеного вище закону.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 414, 420 КПК України, колегія суддів судової палати, -

з а с у д и л а :

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2014 року відносно ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати внаслідок його м'якості.

Визнати винною ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити їй покарання за цією статтею із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити попередній - тримання під вартою.

В решті даний вирок залишити без змін.

Вирок суду може бути оскаржений до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_7 в той же строк з дня вручення їй копії вироку.

Головуючий :

Судді :