Ухвала суду № 39319612, 11.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 р.Справа № 820/4622/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання - Кудіній Я.Г.

за участі представників:

позивача - Осаволюк Т.Л.

відповідача - Михайлової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. по справі № 820/4622/14

за позовом Дочірнього підприємства "Елластік" Акціонерного товариства закритого типу "Елласт"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

14.03.2014 року Дочірнє підприємство "Елластік" Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 26.02.2014 року № 0000222211.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 09.04.2014 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ «Камазтехцентр», ТОВ «ТехноСерв Україна», ТОВ фірма «Промпостачсервіс», ТОВ « Агрострой Інвест», ДП «Виробниче об`єднання «Знамя».

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала у повному обсязі, вважала постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, 13.02.2014 року фахівцями Чугуївської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Елластік» АТЗТ «Елласт» з питань правомірності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року.

За наслідками перевірки складено акт № 52/20-29-22/25467704 від 13.02.2014 року, яким встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов`язань: з податку на додану вартість на загальну суму 309867 грн. за жовтень 2013 року, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 300020 грн. за жовтень 2013 року, заниження податку на додану вартість на суму 80222 грн. за жовтень 2013 року.

На підставі зазначеного акту 26.02.2014 року Чугуївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222211, яким ДП «Елластік» АТЗТ «Елласт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 100277,5 грн., у тому числі за основним платежем 80222 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2055,5 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ «Камазтехцентр», ТОВ «ТехноСерв Україна», ТОВ фірма «Промпостачсервіс», ТОВ « Агрострой Інвест», ДП «Виробниче об`єднання «Знамя».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що ДП «Елластік» АТЗТ «Елласт» у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ «Камазтехцентр», ТОВ «ТехноСерв Україна», ТОВ фірма «Промпостачсервіс», ТОВ « Агрострой Інвест», ДП «Виробниче об`єднання «Знамя».

23.05.2013 року між ДП «Елластік» АТЗТ «Елласт» - постачальник та ТОВ «Камазтехцентр» - покупець укладено договір № 23-05/13, за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та якості, які зазначені в узгоджених сторонами договору рахунках.

У виконання умов зазначеного договору постачальником поставлено ТМЦ, що підтверджується рахунками-фактурами № 201013 від 02.10.2013 року, № 021013 від 09.10.2013 року, № 111013 від 11.10.2013 року, № 161013 від 16.10.2013 року, № 181013 від 18.10.2013 року, № 251013 від 25.10.2013 року, видатковими накладними № 142 від 02.10.2013 року, № 145 від 11.10.2013 року, № 143 від 09.10.2013 року, № 146 від 16.10.2013 року, № 144 від 18.10.2013 року, № 148 від 25.10.2013 року та податковими накладними № 5 від 02.10.2013 року, № 6 від 09.10.2013 року, № 8 від 11.10.2013 року, № 9 від 16.10.2013 року, № 10 від 18.10.2013 року та № 12 від 25.10.2013 року.

Оплата отриманих ТМЦ здійснена в сумі 1273 76 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року.

З метою зберігання придбаного товару між ДП «Елластік» АТЦТ «Елласт» - поклажодавець, та ТОВ «ВЕНТА ТРЕЙД» - зберігач, укладено договір зберігання № 20-04/13 від 01.08.2013 року, у підтвердження умов якого надано квитанції до прибуткового ордеру № 18 від 28.10.2013 року на суму 25000 грн.

В подальшому придбані ТМЦ реалізовані ТОВ «Камазтехцентр», що підтверджується актом здачі-прийому товарів № 16 від 31.10.2013 року.

Крім того, між ДП «Елластік» АТЗТ «Елласт» - субпідрядник, та ТОВ «ТехноСерв Україна» - покупець, укладено контракт № 584-51.13/с від 20.04.2013 року, відповідно до якого покупцю доручено, серед іншого, здійснити установку, наладку, тестування, комплектацію, запуск в експлуатацію, а також інші послуги, котрі відносяться до системи та мереж фіксованого і/або мобільного зв`язку в Україні; покупець доручає субпідряднику, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи у відповідності з умовами даного контракту.

У підтвердження виконання умов вказаного правочину надано додаток № 1 «Ціни» до контракту № 584-51.13/с від 20.04.2013 р., додаток № 2 «Опис робіт» до контракту № 584-51.13/с від 20.04.2013 р., додаткові угоди № 1 від 20.04.2013 р. та № 2 від 22.04.2013 р. до контракту № 584-51.13/с від 20.04.2013 р., замовлення на роботи з відповідними додатками, актами до замовлення та податковими накладними № 1 від 01.10.2013 р., № 2 від 01.10.2013 р., № 3 від 01.10.2013 р., № 4 від 01.10.2013 р., № 11 від 22.10.2013 р.

З метою виконання робіт, передбачених контрактом № 584-51/13/с від 20.04.2013 року, позивачем укладені договори підряду та підписані акти з безпосередніми виконавцями даних робіт: договір підряду № 01-10/13 від 01.10.2013 року, укладений з ОСОБА_3, на виконання якого надані акт попереднього приймання виконаних робіт від 04.11.2013 р., договір підряду № 01/10-13 від 01.10.2013 року - із ОСОБА_4, акт попереднього приймання виконаних робіт від 04.11.2013 р.; договір підряду № 01/10-13-01 від 01.10.2013 року - із ОСОБА_5, акт попереднього приймання виконаних робіт від 04.11.2013 р.; договір підряду № 01/10-13-02 від 01.10.2013 року - із ОСОБА_6, акт попереднього приймання виконаних робіт від 04.11.2013 р.; договір підряду № 01/10-13 від 01.10.2013 року - із ОСОБА_7, акт попереднього приймання виконаних робіт від 04.11.2013 р.

Оплата ТОВ «ТехноСерв Україна» за виконані позивачем роботи здійснена, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року.

Також, між ДП «Елластік» АТЗТ «Елласт» - покупець, та ТОВ фірма «Промпостачсервіс» - постачальник, укладено договір поставки № 11П70 від 01.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати в узгоджені сторонами строки товар, перерахований в рахунках-фактурах та накладних, у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати даний товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані рахунок-фактура № П-09/308 від 19.09.2013 року, видаткові накладні № П-10/3 94 від 23.10.2013 року, № П-10/430 від 24.10.2013 року, № П-10/463 від 28.10.2013 року та податкові накладні № 368 від 22.10.2013 року, № 381 від 23.10.2013 року, № 412 від 24.10.2013 року та № 444 від 25.10.2013 року.

Розрахунки за придбані ТМЦ проводились у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 256 від 22.10.2013 року, № 257 від 23.10.2013 року, № 258 від 24.10.2013 року та № 260 від 25.10.2013 року. Передача товару здійснювалась на складі постачальника у м. Харкові довіреній особі покупця на умовах самовивозу.

Поставка товару здійснювалась ТОВ «ВЕНТА ТРЕЙД» на склад вказаного підприємства згідно п.2.9 Договору зберігання № 20-04/13 від 01.08.2013 року та підтверджується актом здачі-прийому товарів № 16 від 31.10.2013 року. На підтвердження ведення обліку ТМЦ на вказаному складі надана оборотно-сальдова відомість по рахунку: 281 Місця зберігання за жовтень 2013 року.

Також, між позивачем та ТОВ «Агрострой Інвест» укладено договори поставки, за якими у жовтні 2013 року здійснені поставки товару позивачу, що підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, що наявні у матеріалах справи.

Оплата за придбаний товар здійснювалась шляхом оплати з поточного рахунку підприємства.

Поставка товару здійснювалась ТОВ «ВЕНТА ТРЕЙД» на склад вказаного підприємства згідно п.2.9 Договору зберігання № 20-04/13 від 01.08.2013 року та підтверджується актом здачі-прийому товарів № 16 від 31.10.2013 року. На підтвердження ведення обліку ТМЦ на вказаному складі надана оборотно-сальдова відомість по рахунку: 281 Місця зберігання за жовтень 2013 року.

В подальшому придбаний у ТОВ «Агрострой Інвест» товар реалізований ТОВ «Камазтехцентр» згідно договору № 23-05/13 від 23.05.2013 року.

Крім того, між ДП «Елластік» АЗТП «Елласт» та ДП «Виробниче об`єднання «Знамя» укладено договір поставки у спрощений спосіб, за яким у жовтні 2013 року були здійснені поставки товару позивачу, що підтверджується накладною на відвантаження № 10 від 26.09.2013 року та податковими накладними № 5 від 13.09.2013 року, № 6 від 16.09.2013 року, № 10 від 17.09.2013 року, № 18 від 26.09.2013 року.

Придбані ТМЦ завантажені у м. Полтаві, поставка товару здійснювалась ТОВ «ВЕНТА ТРЕЙД» на склад вказаного підприємства згідно п.2.9 Договору зберігання № 20-04/13 від 01.08.2013 року та підтверджується актом здачі-прийому товарів № 16 від 31.10.2013 року.

На підтвердження ведення обліку ТМЦ на вказаному складі надана оборотно-сальдова відомість по рахунку: 281 Місця зберігання за жовтень 2013 року.

Позивачем здійснені передоплати за придбані ТМЦ, на які ДП "Виробниче об`єднання "Знамя" виписані вищезазначені податкові накладні.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за їх наслідком, в даному випадку, не вбачається.

А тому, доводи апеляційної скарги податкового органу про неналежне документальне підтвердження позивачем господарських операцій із вказаними контрагентами, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

Таким чином, позивач на законних підставах та у відповідності до положень Податкового кодексу України, сформував суму податкового кредиту з ПДВ, який визначив виходячи з вартості товарів, придбаних з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської своєї діяльності, що підтвердив належним чином складеними первинними документами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу положень ЦК України, ГК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом ПК України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Також колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить обґрунтувань посиланням податкового органу, викладеним у апеляційній скарзі, на вчинення позивачем правочинів, за наслідками яких позивач позбавлений права формування податкового кредиту та інших податкових зобов'язань.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження Чугуївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на додану вартість від провадження господарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Чугуївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 26.02.2014 року № 0000222211 є таким, що прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. по справі № 820/4622/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2014 р.