Рішення № 39315364, 12.06.2014, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/5085/14-ц

Провадження № 2/520/4253/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» про встановлення факту неукладеності договору купівлі-продажу права вимоги та припинення правовідношення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання неукладеним договору купівлі-продажу прав вимоги і про усунення перешкод в реалізації прав власника квартири АДРЕСА_1 шляхом припинення іпотеки квартири АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивувала тим, що 24.01.2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» (на той час Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк») був укладений кредитний договір № 11181168000, за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику споживчий кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 74 000 (сімдесят чотири тисячі) доларів США на строк до 10 липня 2017 року, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути зазначений кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №11181168000 від 24.01.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений іпотечний договір від 10 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 р. № 3057, предметом якого було нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно з яким право вимоги за кредитним договором №11181168000 від 24.01.2008 року, укладеними між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк», набув ПАТ «Дельта Банк», при цьому набувач став іпотекодержателем за іпотечним договором від 10 липня 2007 року, предметом якого було нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» в забезпечення виконань ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором №11181168000 від 24.01.2008 року.

При цьому позивач вказує, що судовим рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2012 року по справі № 1506/5100/2012 встановлено, що кредитний договір № 11181168000 від 24.01.2008 року є неукладеним, а рішенням Київського районного суду м. Одеси встановлено факт неукладеності іпотечного договору від 10 липня 2007 року, предметом якого було нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» в забезпечення виконань ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 11181168000 від 24.01.2008 року.

Проте, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОМУЮ № 12307900 від 09.04.2014 року у державній реєстрації припинення іпотеки квартири АДРЕСА_1 було відмовлено з посиланням на договір купівлі-продажу прав вимоги від 18.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким іпотеко держателем є ПАТ «Дельта Банк».

В судове засідання позивачка не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представники відповідачів ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «УкрСибБанк» у судове засідання вдруге не з`явились, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, заперечень на позовну заяву суду не надали.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24.01.2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» (на той час Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк») був укладений кредитний договір № 11181168000, за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику споживчий кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 74 000 (сімдесят чотири тисячі) доларів США, на строк до 10 липня 2017 року, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути зазначений кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11181168000 від 24.01.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений іпотечний договір від 10 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 р. № 3057, предметом якого було нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно з яким право вимоги за кредитним договором №11181168000 від 24.01.2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» набув ПАТ «Дельта Банк», при цьому набувач став іпотекодержателем за іпотечним договором від 10 липня 2007 року, предметом якого було нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» в забезпечення виконань ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 11181168000 від 24.01.2008 року.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2012 року по справі № 1506/5100/2012 було встановлено, що кредитний договір № 11181168000 від 24.01.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» є неукладеним, оскільки сторонами договору в належній формі не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2014 року встановлено факт неукладеності іпотечного договору від 10 липня 2007 року, предметом якого було нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1. Скасована заборона відчуження вказаної квартири, з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вилучено запис про заборону відчуження та іпотеку зазначеної квартири.

Вищезазначене заочне рішення набрало законної сили, що підтверджується належним чином завіреною його копією наявною в справі.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно ст. 13 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Враховуючи, що неукладеність кредитного договору № 11181168000 від 24.01.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» встановлена набравшим законної сили рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2012 року по справі №1506/5100/2012, а заочним рішенням Київського районного суду від 27.02.2014 року встановлений факт неукладеності іпотечного договору від 10.07.2007 року, ця обставина має преюдиційне значення для суду при розгляді справи за участю тих самих осіб, а саме справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання неукладеним іпотечного договору і про усунення перешкод в реалізації прав власника квартири АДРЕСА_1.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що іпотечний договір від 10 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 3057 предметом якого було нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк», є неукладеним, то і договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» виступає іпотеко держателем зазначеної квартири, є також неукладеним.

Як зазначено в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

В теперішній час права власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 обмежені іпотекою зазначеного нерухомого майна за неіснуючим зобов'язанням, що позбавляє власника можливості реалізувати всі правомочності, які випливають з його права власності.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 205, 215, 216,236 ЦК України, суд

ВИРІШИВ

Встановити факт неукладеності договору від 10 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 р. № 3057, предметом якого було нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1.

Вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку квартири АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя Куриленко О. М.