Ухвала суду № 39315010, 10.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р.Справа № 816/5967/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. по справі № 816/5967/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі позивача заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп. та заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1083 грн. 42 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач в установлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк, не сплатив до Пенсійного фонду України страхові внески за 2010 рік та єдиний внесок за 2011 рік, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 р. по справі № 816/5967/13-а задоволено позов.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 22534541, місцезнаходження вулиця Леніна, 271, місто Глобине,Полтавська область) заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1083 (одна тисяча вісімдесят три) гривні 42 (сорок дві) копійки на розрахунковий рахунок № 25609301275 в ОПЕРВ Ощадбанку м.Полтави, МФО 331467, код ЄДРПОУ 22534541) та єдиного внеску у розмірі 4010 (чотири тисячі десять) гривень 30 (тридцять) копійок на розрахунковий рахунок № 37190104001603, УДКСУ в Глобинському районі, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22534541.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 р. по справі № 816/5967/13-а та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріалами справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області як платник страхових внесків з 19.12.2008 та платник єдиного соціального внеску з 01.01.2011.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 частини 1 статті 11 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 30.03.2011 відповідачем подано звіт за 2010 рік, в якому самостійно визначено розмір страхових внесків, які підлягають сплаті на загальну суму 2296,80 грн (а.с.26).

Проте в установлені законом строки страхові внески за вказаний період відповідачем у повному обсязі не сплачено, що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.64-66).

Управлінням Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області винесена вимога про сплату боргу № Ф - 323 від 28.09.2011 у розмірі 1083,42 грн, яка направлена відповідачу рекомендованим листом (а.с. 27).

За наслідками адміністративного оскарження вимоги про сплату боргу № Ф - 323 від 28.09.2011 до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Пенсійного фонду України, скарги ФОП ОСОБА_1 залишені без задоволення, а вимога про сплату боргу № Ф - 323 від 28.09.2011-без змін (а.с.31-35).

Станом на дату розгляду справи сума заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1083,42 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.64-66).

Доказів оскарження вимоги про сплату боргу № Ф - 323 від 28.09.2011 в судовому порядку матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача на сплату єдиного податку як на підставу відсутності у зв'язку з цим обов'язку сплачувати страхові внески є безпідставними, тому доводи відповідача про недоліки в оформленні вимоги про сплату боргу до уваги не приймаються, оскільки дефекти форми вимоги про сплату боргу не змінюють суті такої вимоги, її змісту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Пунктом 8.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Пунктом 3 частини 1 статті 11 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вiд 26.06.1997 № 400/97-ВР, яким, як і Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 №2063-III також не встановлює пільг зі сплати страхових внесків або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників єдиного податку.

Також, судовим розглядом встановлено, що 30.03.2013 відповідачем подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить 0,00 грн. (а.с.39-40).

За приписами пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно - за 2011 рік у загальному розмірі 4010,30 грн.

У зв'язку з невірним визначенням відповідачем розміру єдиного внеску Управлінням Пенсійного фонду України в Глобинському районі направлено повідомлення-розрахунок від 01.10.2012.

В добровільному порядку сума заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2011 рік у розмірі 4010,30 грн відповідачем не погашена, що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку (а.с.66).

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464 Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Управлінням Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області винесена вимога № 410 від 04.10.2012 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн (а.с.43).

Постановою адміністративного суду м. Києва від 13.06.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014, визнано правомірним виставлення Управлінням Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області вимоги про сплату боргу № Ф410 від 04.10.2012 у розмірі 4010,30 грн., у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Пенсійного фонду України (а.с.113-123).

Таким чином, в добровільному порядку сума заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн. відповідачем не сплачена, тому посилання відповідача на порушення позивачем строків звернення до суду є безпідставними, оскільки пунктом 15 статті 106 Закону № 1058 та пунктом 16 статті 25 Закону № 2464 визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) передбачено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 р. по справі № 816/5967/13-а прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. по справі № 816/5967/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О.