Постанова № 39314910, 25.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 березня 2014 року Справа № 814/511/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "ОКЕАН -СЕРВІС", вул. Чкалова, 197, м. Миколаїв, 54055

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2014 № 0000022202, від 11.01.2014 № 0000032202, В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "ОКЕАН -СЕРВІС", звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2014 № 0000022202, від 11.01.2014 № 0000032202

Позов обґрунтовано тим, що висновок відповідача про безтоварний характер правочинів із ТОВ "ЮЖКОМПЛЕКТ-СЕРВІС" безпідставний, адже спростовується наявністю у позивача всіх доказів товарності проведених операцій та права на віднесення цих сум до складу податкового кредиту та валових витрат.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що актом перевірки встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЮЖКОМПЛЕКТ-СЕРВІС", відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу за грудень 2010 року. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити (арк. справи 120-125).

Суд розглянув подані документи і матеріали справи, врахував заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і дійшов наступного висновку.

З 19.12.2013 по 25.12.2013 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "ЮЖ-КОМПЛЕКТ-СЕРВІС" за період з 01.12.2010 по 21.12.2010.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 за № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено прибуток за грудень 2010 року на загальну суму 20269 грн.

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у грудні 2010 року на загальну суму 16215 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 24.12.2013 № 1295/14-02-22-02/33311109 (арк. справи 17-39).

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення :

- від 11.01.2014 № 0000022202, яким збільшено податкові зобов'язання ТОВ ВО "ОКЕАН-СЕРВІС" за платежем податок на прибуток на суму 25336,00 грн., з яких 20269,00 грн. за основним платежем, та 5067,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 11.01.2014 № 0000032202, яким збільшено податкові зобов'язання ТОВ ВО "ОКЕАН-СЕРВІС" за платежем податок на додану вартість на суму 20269,00 грн., з яких 16215,00 грн. за основним платежем, та 4054,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

Не погодившись з викладеними в Акті перевірки висновками, 30.12.2013 позивач надав свої заперечення на вказаний Акт. За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було відхилено заперечення, зазначені вище податкові повідомлення-рішення залишені без змін (арк. справи 46-59).

Суд проаналізував характер спірних правовідносин, дослідив їх обставини і прийшов такого висновку.

Між позивачем та ТОВ "ЮЖ-КОМПЛЕКТ-СЕРВІС" було укладені договори в простій письмовій формі з придбання матеріалів, договір надання послуг з ремонту електрообладнання , підтверджено факт їх отримання, сплати та подальше використання у своїй господарській діяльності шляхом надання відповідних послуг. Підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (постанова Вищого господарського суду від 11.05.2012 № 21/5005/14068/2011). Тому наявність актів здачі-приймання робіт між ТОВ ВО "ОКЕАН-СЕРВІС" та ТОВ "ЮЖ-КОМПЛЕКТ-СЕРВІС" свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (арк. справи 134-143).

Документи, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій, складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та згідно до п. 2.4 Положень про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995, оскільки мають всі необхідні реквізити. Витрати, вказані в документах, відповідають вимогам п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Складені документи вказують на оприбуткування отриманих товарів і робіт та відображення їх в бухгалтерському обліку. Отже проведені операції вплинули на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів позивача.

Зазначене спростовує викладені ДПІ в Акті перевірки доводи та свідчить про реальність господарських операцій між ТОВ ВО "ОКЕАН-СЕРВІС" та ТОВ "ЮЖ-КОМПЛЕКТ-СЕРВІС".

При цьому, відповідач заперечення аргументує тим, що актом зазначено, що для перевірки не надано товарно - транспортних накладних, які засвідчили б факт передачі товарів від продавця до покупця.

Вимога податкового органу підтвердити отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися ТОВ "ЮЖ-КОМПЛЕКТ-СЕРВІС", товарно-транспортними накладними, є протиправною, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А отже, безпідставним є твердження податкового органу про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних, господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце.

Також, в акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ "ЮЖ-КОМПЛЕКТ-СЕРВІС" відсутній за місцезнаходженням, та про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також даними інформаційних баз.

З цього приводу суд зазначає, що незнаходження контрагентів позивача за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність умов для провадження господарської діяльності і, можливо, порушення ними податкового законодавства, не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. Контрагенти можуть здійснювати підприємницьку діяльність і не за місцем реєстрації, а невнесення змін до облікових даних не є підставою для визнання угод безтоварними.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач не надав доказів на підтвердження своїх висновків, а встановлені судом обставини справи спростовують доводи ДПІ про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "ЮЖ-КОМПЛЕКТ-СЕРВІС".

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими доведеними та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2014 № 0000022202, яким збільшено податкові зобов'язання ТОВ ВО "ОКЕАН-СЕРВІС" за платежем податок на прибуток на суму 25336,00 грн., з яких 20269,00 грн. за основним платежем, та 5067,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2014 № 0000032202, яким збільшено податкові зобов'язання ТОВ ВО "ОКЕАН-СЕРВІС" за платежем податок на додану вартість на суму 20269,00 грн., з яких 16215,00 грн. за основним платежем, та 4054,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю ВО "ОКЕАН-СЕРВІС" понесені ним судові витрати (судовий збір) у сумі 183,00 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич