Постанова № 39314909, 28.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

28 березня 2014 року Справа № 814/5269/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом

Приватного акціонерного товариства "Явкинський елеватор", вул. Центральна, 1/б, с. Добре, Баштанський район, Миколаївська область, 56156

до

1). Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

2). Управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області, вул. Ювілейна, 75, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

про

зупинення дії податкових вимог від 12.12.2013 № 8/11-034, від 12.12.2013 № 7/11-034,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне акціонерне товариство "Явкинський елеватор", звернувся до суду з позовом до відповідача 1, Баштанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, про визнання протиправними та скасування податкових вимог від 12 грудня 2013 р. № 8/11-034 і № 7/11-34.

Суд залучив до участі в справі в якості другого відповідача управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області.

Позов обґрунтовано тим, що з податкових вимог не вбачається з яких підстав вони винесені, стаття Податкового кодексу України, на яку містяться посилання, виключена, а відповідачем допущені порушення щодо направлення вимог.

Відповідач 1 подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що отримав подання відповідача 2, що й стало підставою для прийняття оскаржуваних вимог. Позивач не спростовує факт існування заборгованості (арк. справи 26-29).

Відповідач 2 письмових заперечень проти позову не надав.

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обґрунтовані позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

12 грудня 2013 р. відповідач прийняв податкову вимогу № 8/11-034 на суму 1340300,00 грн., в якій визначена заборгованість за бюджетною позичкою (арк. справи 9). Того ж дня прийнято податкову вимогу № 7/11-034 на суму 11926,00 грн., в якій визначена заборгованість за бюджетною позичкою (арк. справи 10). Оскаржувані вимоги не містять посилання на підстави їх прийняття.

У своїх запереченнях відповідач 1 посилається на подання відповідача 2 від 15 серпня 2013 р., в яких і вказана заборгованість, однак їх копії суду не надані .

Відповідач 2 надав суду довідку станом на 1 жовтня 2001 р., в якій відображена заборгованість позивача за фінансовою допомогою, отриманою згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 р. № 1003.

Суд не визнає надані відповідачем 2 документи належними доказами про наявність у позивача заборгованості з огляду на таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач зареєстрований як юридична особа з 8 травня 1998 р. (арк. справи 14-15). Тобто фінансова допомога чи бюджетні позички позивачу не могли надавалися у 1997 до його заснування.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачі не надали суду належних доказів виникнення в позивача боргу, про який значено в оскаржуваних податкових вимогах, у зв’язку з чим надіслання податкових вимог позивачу не відповідає п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач 2, приймаючи оскаржувані податкові вимоги, не довів перед судом їх законність, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Баштанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 12 грудня 2013№ 8/11-034.

3. Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Баштанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 12 грудня 2013 № 7/11-034.

4. Присудити приватному акціонерному товариству "Явкинський елеватор" судовий збір у сумі 458,81 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич