Ухвала суду № 39314763, 18.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року м. Київ К/9991/50643/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р.

у справі № 2а-2841/11/1470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт»

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення повністю та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт» (далі - позивач, ТОВ «Пласт») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - відповідач, Первомайська ОДПІ), в якому просило суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 р. № 0000032301/0 повністю та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 р. № 0000042301/0 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 185 552 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р., позов задоволено повністю: визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 28.01.2011 р. в повному обсязі; визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 28.01.2011 р. в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 185 552 грн.; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 30.11.2010 р. по 12.01.2011 р. на підставі направлень від 29.11.2010 р. № 616/23 від 24.12.2010 р. № 703/23, посадовими особами Первомайської ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Пласт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 18.01.2011 р. № 60/23/31843955 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток всього в сумі 1 299 489 грн., в тому числі: - за ІІ квартал 2009 року у сумі 1 113 937 грн.; - за ІІІ квартал 2010 року у сумі 185 552 грн., та занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2010 року у сумі 9 309 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 28.01.2011 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000032301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 11 636 грн., з яких 9 309 грн. - за основним платежем та 2 327 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000042301/0, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 185 552 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 46 388 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 60/23/31843955 від 18.01.2011 р., підставами для визначення позивачу вказаних податкових зобов'язань слугували посилання перевіряючих на коригування позивачем валового доходу до зменшення на суму 1 113 937 грн. без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку підприємства, а також даними головної книги та бухгалтерськими проводками.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно із підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у декларації з податку на прибуток за IV квартал 2008 року грошові кошти у сумі 150 000 Євро (1 113 937 грн.) помилково, віднесені позивачем до складу валових доходів. Вказана помилка була виявлена в період проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Пласт», яка здійснювалась з 31.03.2009 р. по 13.04.2009 р., однак не знайшла свого відображення у акті від 24.04.2009 р. № 1191/23/31843955, складеному за результатами перевірки від. У запереченнях від 16.04.2009 р. № 16 до вказаного акту перевірки позивач звернув увагу податкового органу на те, що завищення валових витрат на суму 1 113 937 грн. у акті не відображено, але у відповіді за № 5212/10/23-133 від 30.04.2009 р. на заперечення до акту перевірки № 1191/23/31843955 від 24.04.2009 р. Первомайська ОДПІ повідомила позивача, що порушення податкового законодавства відносно завищення валових доходів при перевірці не встановлено. Однак, сам факт помилкового завищення валових доходів відповідачем не було спростовано.

Крім того, у розділі 2.3 акту перевірки від 24.04.2009 р. № 1191/23/31843955, відповідачем підтверджено збільшення статутного капіталу до 8 790 332 грн., у зв'язку з чим 27.06.2008 р. були внесені зміни до статуту. Вказані відомості підтверджені пунктом 6.1 нової редакції статуту ТОВ «Пласт».

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Аналогічні положення містяться і у пункті 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143.

Так, на виконання приписів вказаних нормативних актів, позивачем у звітній податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 6 місяців 2009 року (наступний податковий період, за тим, в якому виявлено помилку), валовий дохід був відкоригований на суму 1 113 937 грн., шляхом включення даної суми до рядка 02.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів». Податкова декларація отримана податковим органом 04.08.2009 р. та прийнята без зауважень.

09.02.2010 р. позивачем подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, до якої також внесені дані відкоригованого валового доходу. Декларація також прийнята податковим органом без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, по кредитовому повідомленню від 04.11.2008 р. на рахунок позивача надійшли кошти у сумі 150 000 Євро, що підтверджується карткою рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» за 2008 рік

Оборотно-сальдова відомість за 2008 рік та картка рахунку 46 «Неоплачений капітал», сформовані до виявлення помилки, свідчать про наявність заборгованості по внесках до статутного капіталу.

Картки рахунків 40 «Статутний капітал»та 46 «Неоплачений капітал» сформовані після виявлення помилки, свідчать про віднесення суми шотів у розмірі 150 000 Євро (1 113 937 грн.) до внесків до статутного фонду. При цьому, сальдо по рахунку 40 склало 8 790 332 грн., тобто саме ту суму, яка визначена у акті перевірки від 24.04.2009 р., як збільшений розмір статутного капіталу позивача.

Позивачем було відкориговано журнал-ордер по рахунку 681 «Аванси одержані» за 2008 рік, який до виявлення помилки та внесення виправлень містив відомості про надходження 1 113 937 грн. від платника SOKA, а після виправлень (станом на 10.04.2009 р.) вказана сума не рахується по рахунку 631 «Розрахунки за авансами одержаними за 2008 рік».

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку свідчать про помилковість висновку податкового органу щодо відсутності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які підтверджують правомірність коригування валового доходу до зменшення на суму 1 113 937 грн.

Крім того, відповідно до пункту 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Однак, акт перевірки не містить зафіксованого факту звернення перевіряючих з пропозицією надати документи обліку, які підтверджують правомірність коригування валового доходу до зменшення на суму 1 113 937 грн. та відмови уповноважених осіб перевіряємого суб'єкта їх надати.

З урахуванням зазначеного та виходячи з встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р. у справі № 2а-2841/11/1470 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко