Ухвала суду № 39314347, 27.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Київ К/9991/26086/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Кошіля В.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року у справі № 0670/7319/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича» до Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича» звернулось до суду з позовною заявою до Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 року №0000132300.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Відкритим акціонерним товариством «Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 808303,00 грн. за порушення позивачем пп.7.8.2 п.7.8 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) з урахуванням вимог ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року із змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 року та Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» від 03.12.2010 року.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно матеріалів справи позивача створено 28.11.1996 року, до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», на момент виникнення спірних правовідносин статут позивача не приведений у відповідність до вказаного Закону. Тому, суди вірно зазначили, що у своїй діяльності позивач має керуватися положеннями ст.1-49 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року.

Пунктом д. ч.5 ст.41 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів віднесено затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Суди, виходячи з положень Закону України «Про господарські товариства», зробили вірний висновок, що останній не містить прямої норми про мінімальний розмір прибутку, направлений на виплату дивідендів, розподіл прибутку і збитків товариства та затвердження розміру річних дивідендів віднесено до виключної компетенції загальних зборів, без рішення загальних зборів про розподіл прибутку здійснити виплату дивідендів неможливо. Виплата дивідендів є правом, а не обов'язком акціонерного товариства. Відтак, для виплати дивідендів потрібно волевиявлення акціонерного товариства на двох етапах: при прийнятті рішення про виплату дивідендів і при здійсненні їх виплати. Однак, після прийняття рішення про виплату дивідендів виплата здійснюється лише за відповідним рішенням наглядової ради. Таке рішення наглядової ради не може передувати рішенню загальних зборів про затвердження річних дивідендів.

Відповідно до п.6 розділу 6 Статуту Товариства, затвердженого загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Галіївський маслозавод ім. В.М. Мазуркевича» (протокол № 10 від 09.04.2008 року) порядок розподілу прибутку і покриття збитків товариства визначається рішенням загальних зборів відповідно до чинного законодавства України та Статуту товариства.

Рішенням загальних зборів Товариства, проведених до 30 квітня 2010 року було вирішено не розподіляти прибуток, отриманий за результатами роботи у 2009 році, залишити його на витрати майбутніх періодів. Таке рішення відповідає вимогам Статуту Товариства.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року у справі № 0670/7319/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКошіль В.В. підписРибченко А.О.