Ухвала суду № 39312429, 18.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5191/14 Справа № 403/11090/12 Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Доповідач - Демченко Е.Л. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Волошина М.П.

при секретарі - Денисенко А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про стягнення суми депозитного вкладу , -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (далі - ПАТ «Банк Кредит Дніпро») про стягнення суми депозитного вкладу, мотивуючи тим, що 28 лютого 2012 року між нею та ПАТ «Банк Кредит Дніпро» укладений договір банківського строкового вкладу №26306010415423, відповідно до умов якого, вона передала відповідачу грошові кошти в розмірі 215.000 грн. з терміном розміщення на три місяці, з кінцевим поверненням 28 травня 2012 року, зі сплатою в кінці строку відсотків у розмірі 14,75% річних.

У зв'язку із закінченням терміну розміщення грошових коштів за договором банківського строкового вкладу №26306010415423 від 28 лютого 2012 року, вона 10 липня 2012 року звернулася до ПАТ «Кредит Дніпро Банк» з заявою, в якій містилася вимога закрити вкладний рахунок, повернути кошти та виплатити нараховані проценти, але грошові кошти їй не було повернуто.

Посилаючись на те, що відповідач станом на 31 серпня 2012 року зобов'язання не виконав, просила стягнути заборгованість по виплаті депозитного вкладу в розмірі 215.000 грн., нараховані проценти за вкладом у сумі 13.386 грн.72 коп. та судовий збір.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_4 суму вкладу та відсотки у сумі 222.732 грн.63 коп. Вирішено питання відносно судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Кредит Дніпро», посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено судом і це вбачається з матеріалів справи, що 28 лютого 2012 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_4 укладено договір банківського строкового вкладу №26306010415423 строком на три місяці з кінцевою датою повернення 28 травня 2012 року з виплатою відсотків 14,7500% річних(а.с.5-6).

Укладений з ОСОБА_4 договір банківського строкового вкладу від імені банку підписаний у якості співробітника банку ОСОБА_5, яка займала посаду начальника Західного відділення і діяла на підставі довіреності від 24 вересня 2007 року, зареєстрованої в реєстрі за №3908.

Грошові кошти в розмірі 215.000 грн. за даним договором відповідач отримав, що підтверджується ощадною книжкою від 28 лютого 2012 року, виданою начальником Західного відділення ПАТ «Банк Кредит Дніпро» ОСОБА_5(а.с.7).

Після закінчення строку договору банківського строкового вкладу №26306010415423 ОСОБА_4 звернулася до банку з заявою про повернення депозитного вкладу та відсотків (а.с.8), однак відповіді на заяву нею отримано не було.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або інший дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст.633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті договору банківського вкладу.

З огляду на закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах визначення договору банківського вкладу, - банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Положення ст.1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.

За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (п.1.8. Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (п.1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (п.1.10. Інструкції).

Пункт 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки.

Така правова позиція висловлена в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 січня 2014 року (6-149цс13).

Згідно вимог ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено в ст.1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно до вимог ст.1064 ЦК України укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою.

В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк.

Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки.

Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

Згідно ч.1 ст.1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до вимог ч.2 ст.207, ч.1 ст.208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року №516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Таким чином, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України, п.2.1. Положення відкриття відповідних рахунків та обліковування на них грошових коштів у національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного у письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, у день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Статтями 10,60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №1394-13 від 08 серпня 2013 року, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року, підписи в договорі банківського строкового вкладу «Універсальний» за №26306010415423 від 28 лютого 2012 року і ощадній книжці НОМЕР_1 від 28 лютого 2012 року виконані самою ОСОБА_4 (а.с.126-130).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: