Рішення № 39312511, 16.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5620/14 Справа № 196/1232/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Гудим О. М. Доповідач - Прозорова М.Л.Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року

16 червня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Козлова С.П.,

при секретарі: Панченко Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок"

на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" (третя особа - відділ Держземагентства в Царичанському районі Дніпропетровської області) про скасування договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до ТОВ "Агрофірма Світанок" про скасування договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки, площею 2,930 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №831732, кадастровий номер земельної ділянки 1225683200-01-003-0082.

Вказану земельну ділянку вона отримала, як спадкоємець за заповітом, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №780 ВКЕ 971834 від 01.04.2008 року після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Земельна ділянка, яка належала покійній ОСОБА_4, була здана нею в оренду відповідачу, про що був укладений договір оренди 15.05.2006 року, який зареєстрований Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі вчинено запис 10.08.2007 року за № 0407313501083.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди землі від 15.05.2006 року земля була передана відповідачу. Про те, що реєстрація договору оренди землі була вчинена вже після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_3 стало відомо лише на початку 2013 року, після того, як вона звернулась до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору оренди.

ТОВ "Агрофірма Світанок" відмовив ОСОБА_3 в розірванні договору оренди, зазначивши що дійсно між ними та ОСОБА_4 15.05.2006 року відбувся правочин у вигляді договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі був зроблений відповідний запис. Орендна плата за рік згідно договору оренди становить 2900 грн.

В зв'язку з тим, що вищеназваний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_3 вважала, що він є нікчемним і тому державна реєстрація договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та відповідачем повинна бути скасована, а земельна ділянка повинна бути передана їй відповідачем.

Тому позивач просив суд скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №208, укладеного 15 травня 2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма Світанок", зареєстрованого Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 10 серпня 2007 року; зобов'язати ТОВ "Агрофірма Світанок" передати ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 2,930 га, розташовану на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 831732 від 24 липня 2008 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225683200-01-003-0082 та стягнути з ТОВ "Агрофірма Світанок" (код ЄДРПОУ 30824884) на користь ОСОБА_3 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року позовні вимоги задоволені.

Суд скасував державну реєстрацію договору оренди землі № 208, укладеного 15.05.2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма Світанок", зареєстрованого Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 10.08.2007 року.

Суд зобов'язав ТОВ "Агрофірма Світанок" передати ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 2,930 га, розташовану на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №831732 від 24.07.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225683200-01-003-0082 та стягнув з ТОВ "Агрофірма Світанок" (код ЄДРПОУ 30824884) на користь ОСОБА_3 229 грн. 40 коп. судового збору (а.с.82-85).

З таким рішенням не погодилося ТОВ "Агрофірма Світанок" і звернулося з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постанову нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (а.с.90-92).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду - скасувати та постановити нове рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи державну реєстрацію договору оренди, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація договору оренди землі № 208, укладеного 15.05.2006 року між ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ "Агрофірма Світанок" за життя ОСОБА_4 не була вчинена, то договір оренди є нікчемним правочином, у зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З таким висновком колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2006 року між ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ "Агрофірма Світанок" був укладений договір оренди землі № 208, а саме земельної ділянки, площею 2,930 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225683200-01-003-0082, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 836204, виданого 15.05.2006 року (а.с.9-12).

Реєстрація вказаного договору у Царичанському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", була проведена 10 серпня 2007 року, тобто після смерті ОСОБА_4, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане виконкомом Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області 02.07.2007 року).

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за заповітом є позивач ОСОБА_3 яка і є власником спірної земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що час виникнення спірних правовідносин був чинним Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, яким передбачено, що державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки є певною процедурою, яка займає визначений проміжок часу. Тобто підписання договору оренди та його державна реєстрація можуть не збігатися у часі.

Згідно ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", яка діяла на час укладання спірного договору оренди (15 травня 2006 року), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Звертаючись з позовом про скасування державної реєстрації договору оренди землі №208, укладеного 15.05.2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма Світанок", позивач посилався на те, що договір оренди є нікчемним правочином оскільки реєстрація вказаного договору за життя ОСОБА_4 не була вчинена. Обгрунтувань щодо інших передбачених законом у якості істотних умов договору позивачем не зазначено.

Між тим, як вбачається зі змісту укладеного ОСОБА_4 з ТОВ "Агрофірма Світанок" договору оренди землі строк його дії зазначено чітко і конкретно, а також у ньому визначено про те, що ризик випадкового пошкодження чи знищення об'єкта оренди чи його частини несе орендар (орендодавець).

Крім того, договір оренди земельної ділянки №208 між сторонами був підписаний 15.05.2006 року за життя Орендодавця, його форма відповідає ст. 14 Закону України "Про оренду землі". Зазначений правочин був укладень згідно вимогам ст. 203 ЦК України, волевиявлення орендаря (ОСОБА_4.) на передачу ділянки підтверджується також підписання відповідного акту приймання-передачі (копія знаходиться в матеріалах справи).

Підпис орендодавця ц договорі свідчить про те, що між сторонами було досягнуто усіх його істотних умов, що передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Дія договору оренди тривала значний час і за свого життя ОСОБА_4, як особа, що його уклала, не оскаржувала договір з наведених у позовній заяві підстав. Окрім того на протязі дії договору ОСОБА_3 отримувала орендну плату та неодноразово підписувала Додаткові угоди до Договору, які встановлювали її розмір, тобто своїми діями підтверджувала дійсність договору.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як вбачається з самої позовної заяви ОСОБА_3 її звернення до суду з даним позовом визвано фактично бажанням повернути земельну ділянку та бажанням обробляти її самостійно (а.с.18)

Між тим такі спори вирішуються не шляхом визнання державної реєстрації недійсної.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В позовній заяві та в рішенні суду першої інстанції не вказується норми якого закону передбачають нікчемність договору оренди земельної ділянки у зв'язку із смертю орендодавця на момент державної реєстрації договору.

Згідно п.8 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорюванні - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В позовній заяві та в рішенні суду першої інстанції не вказується норми якого закону передбачають нікчемність договору оренди земельної ділянки у зв'язку із смертю орендодавця на момент державної реєстрації договору.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" - задоовльнити.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" (третя особа - відділ Держземагентства в Царичанському районі Дніпропетровської області) про скасування договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: